Латвія закликає Єврокомісію суворіше стежити за українськими яйцями

У селі Підгірці Обухівського району Київської області ветеринари виявили спалах африканської чуми. Про це УНН повідомили у ГУ Держпродспоживслужби Київської області.

«Спалахи АЧС зафіксовано у селі Підгірці. Вірус АЧС підтвердили результати дослідження санітарної діагностики та експертизи», — розповіли в управлінні.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

pigua.info

16 січня Уряд уповноважив першого віце-прем'єр-міністра Степана Кубіва підписати Протокол між Урядом України та Урядом Грузії про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю від 9 січня 1995 року.

Зміни до Угоди дозволять Україні та Грузії використовувати ідентичні правила походження товарів у двосторонній торгівлі та застосовувати положення Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед), зокрема ефект діагональної кумуляції. Як відомо, з 1 січня 2019 року Україна почала застосовувати положення Конвенції Пан-Євро-Мед в торгівлі з ЄС.

«Зміни до Угоди про вільну торгівлю з Грузією дозволять створити нам перший діючий трикутник діагональної кумуляції ЄС-Україна-Грузія, — зазначив Степан Кубів. — На практиці це означає, що українські виробники зможуть імпортувати сировину та комплектуючі з Грузії, переробляти їх в Україні та експортувати, наприклад, до Німеччини з українськими сертифікати походження з нульовою або пільговою ставкою мита. Пан-Євро-Мед — один з інструментів для зміни акцентів міжнародної торгівлі з експорту переважно сировини на експорт більш високотехнологічної продукції з доданою вартістю, яка формується в Україні».

Степан Кубів додав, що застосування положень Пан-Євро-Мед до українсько-грузинської торгівлі створить більш сприятливі умови для українських експортерів, зокрема, наприклад, виробників соків та сокових концентратів.

kmu

07 червня  Європейська Комісія у межах Плану заходів створення Шляхів солідарності,  офіційно запустила Платформу Україна-ЄС,  для зв’язків з бізнесом (EU-Ukraine business matchmaking platform) за посиланням. 

Зазначена платформа створена на базі European Enterprise Network (EEN) для європейського і українського бізнесу та спрямована на встановлення ділових контактів і спрощення логістичних операцій для експорту та імпорту товарів з/в Україну. 

Зацікавлені сторони можуть безкоштовно зареєструватися на сайті, публікувати свої профілі і шукати відповідних ділових партнерів та можливості реалізації своїх експортних пропозицій. 

Відповідна платформа спрямована на  підтримку українського експорту, встановленню контактів між європейським бізнесом, який пропонує  транспортні послуги та/або можливість зберігання товарів, та українськими компаніями/трейдерами, а також дає можливість знаходити логістичних партнерів для експорту своєї продукції до держав-членів ЄС та третіх країн.

Платформа зосереджена на таких секторах:

логістика: збут, закупівля, транспорт, зберігання, перевалка;

виробництво та переробка: сільське господарство та продукти харчування, сировина та ін.

експорт та імпорт сільськогосподарської продукції: пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшнику, цукрових буряків, бобових, плодоовочевих та ін.;

експорт та імпорт харчових продуктів: рослинної олії, м'яса, молочних продуктів, цукру, борошна, напоїв, хлібобулочних та кондитерських виробів тощо;

експорт та імпорт сировини: деталей для агротехніки, металу, деревини, мінеральних добрив, бензину, дизельного палива тощо.

Ця платформа доповнює дві інші платформи, що створені за підтримки Європейської  комісії, для пошуку партнерів, та допомагають подолати проблеми, викликані війною, і які можуть бути корисними для вашого бізнесу: платформу підтримки ланцюга постачання Enterprise Europe Network (EEN) та форум ЄС Clusters Support Ukraine.

minagro.gov.ua

Міністерство аграрної політики та продовольства України та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації. Меморандум підписали під час Х Фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ».

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Сучасний АПК — багатофунціональний сектор, який розвивається дуже потужно в сторону технологій. Тут гармонічно співіснують і звичні інструменти з 18−19 сторіччя, і дрони для оприскування, якими керуєш зі смартфону», — розповідає Тарас Дзьоба, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

В міністерстві відзначають, що наразі в Україні є великий запит на цифровізацію в агросекторі. Перше — це створення цифрових двійників сільгосппідприємств і бізнес-процесів, візуальних аналітичних систем геопросторових модулей із використанням штучного інтелекту для планування, аналізу, прогнозування рішень на основі синтезу даних із полів, локальних метеостанцій, супутникових даних та ринкової аналітики.

«Перехід до „розумних ферм“ забезпечить рух у напрямку від точного землеробства до повністю автоматизованих систем управління на основі великих даних. Наступний етап — створення інноваційних екосистем, де передові нові розробки можуть бути підхопленими фінансовими інститутами, банками, провідними компаніями», — додає заступник міністра.

За його словами, фермери можуть почувати себе комфортно з постачальниками, з підрядниками, з інфраструктурою, логістикою, контролюючими органами, державою. Такі екосистеми вже розвиваються. В Україні створюють платформу ДАР, єдину цифрову платформу взаємодії держави і агробізнесу.

«Для держави важливою є простежуваність продукції — ланцюжок від поля до столу. Застосування технологій блокчейн для поставок, цифрових паспортів продуктів, введення нових параметрів якості продуктів, для відображення чистоти і природності продуктів. Розвиток технологій вже сьогодні дозволяє роботизації агропроцесу, з однієї сторони — заміна ручної праці, з іншого боку — можливості для креативних індустрій (програмування, інжиніринг, матеріаловедення) розвиватися», — додав Дзьоба.

Підкреслимо, щороку на конкурс Sikorsky Challenge надходить близько 200 інноваційних стартап-проектів. Цьогоріч ювілейний фестиваль відзначився рекордною кількістю заявок — 320 охочих взяти участь.

До фіналу було відібрано 130 стартап-проектів і науково-технічних розробок за шістьма напрямами:

• оборона й безпека;
• промисловий хайтек і космос;
• зелена енергетика, воднева економіка, екологія;
• біомедична інженерія і здоров’я людини;
• аграрна інженерія;
• інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека.
• Отож, переможцями в номінації «Аграрна інженерія» стали такі проекти:
• Краща бізнес-модель — проект «Mr.Seaweed. Органічний стимулятор росту для рослин з водоростей Азовського моря»;
• Краща ідея — проект «Автоматизований лазерний опромінювач для інкубації яйця птиці Poultry»;
• Краще стартап-рішення проблем клієнта — проект «Виробництво гуміново-органо-мінеральних добрив нового покоління»;
• Краще технологічне рішення стартапу — проект «Інформаційно-телекомунікаційна система моніторингу та керування зрошенням IPoliv.