Україна перегляне Угоду про вільну торгівлю з Грузією

17-січ-2019

16 січня Уряд уповноважив першого віце-прем'єр-міністра Степана Кубіва підписати Протокол між Урядом України та Урядом Грузії про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю від 9 січня 1995 року.

Зміни до Угоди дозволять Україні та Грузії використовувати ідентичні правила походження товарів у двосторонній торгівлі та застосовувати положення Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед), зокрема ефект діагональної кумуляції. Як відомо, з 1 січня 2019 року Україна почала застосовувати положення Конвенції Пан-Євро-Мед в торгівлі з ЄС.

«Зміни до Угоди про вільну торгівлю з Грузією дозволять створити нам перший діючий трикутник діагональної кумуляції ЄС-Україна-Грузія, — зазначив Степан Кубів. — На практиці це означає, що українські виробники зможуть імпортувати сировину та комплектуючі з Грузії, переробляти їх в Україні та експортувати, наприклад, до Німеччини з українськими сертифікати походження з нульовою або пільговою ставкою мита. Пан-Євро-Мед — один з інструментів для зміни акцентів міжнародної торгівлі з експорту переважно сировини на експорт більш високотехнологічної продукції з доданою вартістю, яка формується в Україні».

Степан Кубів додав, що застосування положень Пан-Євро-Мед до українсько-грузинської торгівлі створить більш сприятливі умови для українських експортерів, зокрема, наприклад, виробників соків та сокових концентратів.

kmu

Більше новин
Два господарства Рівненщини розводитимуть чистокровних племінних корів
14-черв-2019

В Рівненській області два господарства — «Україна» на Здолбунівщині та «Імені Воловікова» у Гощанському районі будуть вирощувати корів голштинської молочної породи. Обидва господарства отримали статус племінного репродуктора.

Повідомляє rivnepost.rv.ua.

Присвоєний Мінагрополітики статус надасть право фермерським підприємствам розводити чистопородних тварин та продавати їх.

Нині племінне стадо господарства «Імені Воловікова» складається із 650 голів, а «України» — із 40. Тварини відібрані за якісними продуктивними ознаками, у тому числі високими надоями, великим вмістом жиру та білка в молоці.

milkua.info

Детальніше
Зібрано 40 млн тонн зерна
25-вер-2017

Станом на 22 вересня, українські аграрії зібрали 40 млн тонн зернових та зернобобових культур з 10,1 млн га, що складає 70% від запланованих до збирання 14,6 млн га.  Середня врожайність складає 38,4 ц/га.

Зокрема, у розрізі культур зібрано:

- гречка - 139 тис. тонн з 122 тис. га (67% від прогнозних 182 тис. га) при врожайності 11,4 ц/га;

- просо -  67 тис. тонн з 46 тис. га (81% від 57 тис. га) при врожайності 14,6 ц/га;

- кукурудза - 1,2 млн тонн з 266 тис. га (6% від 4,5 млн га) при врожайності 43,8 ц/га.

Крім того, проводиться збирання:

- соняшнику - 4,8 млн тонн з 2,6 млн га (43% від 5,9 млн га) при врожайності 18,5 ц/га;

- сої - 935 тис. тонн з 542 тис. га (27% від 2,0 млн га) при врожайності – 17,2 ц/га;

- цукрових буряків - 1,8 млн тонн з 42 тис. га (13% від 318 тис. га) при урожайності 426 ц/га.

Поряд із збиранням врожаю проводиться підготовка грунту під посів озимих культур та посів озимих.

На даний час, підготовлено 7,3 млн га або 90% до прогнозованих площ (8,1 млн га).

Посів озимих культур на зерно, під урожай 2018 року, при прогнозі 7,2 млн га проведено на площі 2,2 млн га або 30%, в т.ч.:

- посів озимої пшениці та тритикале при прогнозі 6,1 млн га проведено на площі 2,1 млн га, або 34% до прогнозу;

- жита при прогнозі 161 тис. га посіяно 69 тис. га, або 43% до прогнозу;

- ячменю при прогнозі 926 тис. га посіяно 52 тис. га або 6%.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 780 тис. га або 100% до прогнозу (прогнозовано 777 тис. га).

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Світовий банк може надати Україні $700 млн після ухвалення аграрних законів — Марченко
12-лют-2021

Міністерство фінансів сподівається отримати другу частину траншу від Світового банку після ухвалення ВРУ законів щодо земельної реформи, загальна допомога відомства становить $700 млн.

Про це розповів Сергій Марченко, міністр фінансів.

«З минулого року ми очікуємо два транші DPL Світового банку по $ 350 млн. Днями розмовляв з керівником Світового банку в Україні. Обговорювали умови надання коштів. Щодо першого траншу — це staff level agreement з МВФ. А для другого траншу — прийняття пакету аграрних законів, що, в принципі, реально», — заявляє міністр.

За словами Марченка, Верховна Рада засідатиме через тиждень у режимі пленарних засідань. Тому є шанси розглянути ці законопроекти і отримати $ 700 млн — два транші Світового банку.

Крім того, співпраця з МВФ визначає отримання подальшої кредитної допомоги з боку Світового банку, Єврокомісії, а також впливає на більш лояльне ставлення до України.

«Це дозволить запозичувати під нижчу дохідність, підвищить вартість наших цінних паперів і, відповідно, — знизить боргові ризики країни. Міністерство фінансів готове до будь-яких сценаріїв, але ми упевнено сподіваємося мінімізувати ризики. Програма „Стенд-бай“ розрахована на 18 місяців і добігає кінця у грудні цього року. Тому ми плануємо отримати кошти від МВФ в рамках поточної програми до кінця року», — підсумував Сергій Марченко.

 unian.ua

Детальніше
Свинарство-2019 або яким був Рік Свині для свинарів
23-груд-2019

Кінець року – час замислитися над тим, чого вдалося досягти за минулі 12 місяців, а над чим ще необхідно попрацювати. І хоча рік Земляної Свині був насиченим для виробників свинини у Асоціації «Свинарі України» визначили 5 найбільших здобутків та невдач року минаючого.

Fail №1. АЧС на свиногосподарствах

Як і упродовж попередніх років найбільшою проблемою для галузі свинарства залишається складна епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней (АЧС). Хоча станом на початок грудня цьогоріч кількість випадків менша, ніж минулоріч,  зафіксували 10 спалахів на промислових свиногосподарствах. Загалом, унаслідок спалахів цьогоріч тільки на постраждалих фермах знищили майже 110 тис. свиней.

Окрім того, на ряду з колосальними фінансовими та матеріальними збитками через спалах АЧС перед господарствами постала ще одна проблема — зобов’язання сплати ПДВ за знищене поголів’я. Державна податкова служба України тлумачить положення Податкового Кодексу України так: знищення основного стада (свиноматок і кнурів) внаслідок дії обставин непереборної сили не оподатковується ПДВ, а знищення товарного стада (а це становить 95% від усього поголів’я) — підприємство зобов’язане оподаткувати ПДВ.

Win №1. Скорочення випадків АЧС

Згідно з офіційною статистикою Держпродспоживслужби, в Україні цьогоріч зафіксували 53 спалахи африканської чуми свиней (станом на початок грудня). Це майже втричі менше порівняно з минулим роком, коли виявили 145 випадків хвороби.

Fail №2. Зменшення поголів’я свиней

Поголів’я свиней у країні стабільно скорочується: промислове свинарство втратило 2,1% (-73,5 тис. гол. до 3,35 млн гол.) у порівнянні з початком грудня 2018-го, а присадибний сектор — 7% чи 200 тис. свиней. Враховуючи, те, що для останнього місяця року сукупна чисельність свиней в країні на рівні 6 млн гол. є рекордно низькою, є усі передумови для встановлення нового антирекорду за кількістю тварин у секторі вже у перші два місяці 2020-го.

Win №2. Обсяги виробництва зросли

За 11 місяців 2019-го сільськогосподарські підприємства збільшили обсяги реалізації свиней на забій на 5,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Так, ДССУ оцінює приріст промислової пропозиції свинини у 25,8 тис. т (до 470,7 тис. т). Загалом, упродовж аналізованого періоду на забій направили 4,3 млн свиней, що на 154 тис. голів більше ніж роком раніше. Збільшенню сукупної живої маси тварин також сприяло підвищення середньої забійної ваги однієї голови на 2 кг — до 109 кг.

Fail №3. Експорт

Хоча упродовж десяти місяців закордон спрямували майже 1,79 тис. т чи на 1,7% більше ніж за весь 2018-й та майже на 16% більше ніж за відповідний період минулого року, експорт свинини з України важко назвати дуже активним. Головна причина цього  — експортна ізоляція через АЧС.

Win №3. Обсяги імпорту зменшилися

За даними митної статистики ДФСУ, імпорт охолодженого та мороженого м’яса свиней до України за 10 місяців цього року склав 20,46 тис. т сукупною вартістю 39 млн дол. США. Це на 12,5% менше за натуральні обсяги імпорту свинини за аналогічний період минулого року та мінус 9,7% у валютному вираженні. Крім цього, зовнішньоторгове сальдо по свинині цьогоріч, хоч і від’ємне, проте майже на 5 млн менше — мінус 35 млн дол. США проти майже 40 у січні-жовтні минулого року.

Fail №4. Ціна

2019-й продемонстрував марність не тільки прогнозів на тривалий період, а й навіть оперативне планування цін у межах місяця. Так, цьогоріч волатильність цін була відчутнішою: «ціновий коридор» був ширшим (понад 11 грн/кг різниці між максимальною та мінімальною ціною за рік проти 8,5 грн/кг у 2018-му), а середня цінова позначка — на 2,5% чи більш ніж 1 грн/кг менша ніж рік тому (44,9 грн/кг).

Win №4. Перспективи відкриття ринку Китаю

Зростання обсягів дефіциту свинини у Китаї, найбільшому споживачеві свинини у світі, та пожвавлення відвантажень у цьому напрямку з найбільших країн-експортерів сприяє зростанню цін на свинину та продукти з неї на світовому ринку. Поки що, на можливість експорту до Піднебесної українські виробники можуть тільки сподіватися через заборону поставок через АЧС. Однак, цьогорічне запровадження компартменталізації для вітчизняних виробників свинини дає сподівання на те, що українську свинину будуть готові купувати закордоном незалежно від динаміки поширення АЧС в нашій країні. Крім того, варто очікувати, що слідом за світовими цінами «підтягуватимуться» і внутрішні.

Fail №5.  Невизначеність ринку землі

Ринок землі — питання, яке стосується всіх сільгоспвиробників. Вже упродовж пів року точаться «баталії» навколо запровадження його в Україні. Наразі Аграрний комітет розглядає майже 4000 тис. запропонованих до Законопроекту правок. Експерти прогнозують, що розгляд питання відкриття ринку землі можуть відкласти вже на наступний рік.

Win №5. Компартменти. Правила завезення тварин в Україну

Цьогоріч в українських свинарів з’явився інструмент захисту проти епізоотії та відкриття можливостей експорту для своєї продукції — компартменталізація.  В умовах АЧС це єдиний механізм доступу вітчизняної свинини до зовнішніх ринків і гарантія недоторканності господарства при ліквідаційних щодо АЧС заходах — у зоні захисту.

Окрім того, 24 листопада цього року в Україні набув чинності наказ Мінагрополітики від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки».

З запровадженням нових правил імпорту зменшиться кількість діагностичних досліджень, що мають проводитися на території країни-експортера. Як наслідок зменшиться і фінансове навантаження на операторів ринку, що планують ввозити живих тварин до України.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок