KSG Agro планує вдвічі збільшити поголів'я свиней

Африканская чума свиней (АЧС), которая распространилась в Азии, регионе, где производят наибольшее количество свинины, вызвала ощутимый дефицит мяса. Такая ситуация на глобальной арене стимулирует интенсивное развитие отрасли в странах, свободных от АЧС, и способствует выходу новых игроков на международный рынок. Так, в этом году Колумбия впервые экспортирует свинину в третьи страны.

После переговоров, продолжавшихся полгода Колумбия отправит первую партию мяса (25 тонн) в Анголу. Сейчас власти Колумбии готовят документацию и ведут переговоры по экспорту свинины в такие страны: Китай, Гонконг, Вьетнам, Сингапур, Филиппины, Индонезия, Гватемала и Эквадор.

Стоит отметить, что 2019-й год был самым продуктивным в истории свиноводства Колумбии. За первые 8 месяцев этого года производство свинины составило 289,3 тыс. т, что на 10,9% (+28,4 тыс. т) больше показателя соответствующего периода 2018-го года.

За прошлый год Колумбия произвела 410,3 тыс. т свинины, при этом основными районами производства были Антиокиия (45%), Кундинамарка (18,1%), Вале-дель-Каука (15%), Эдже Катетеро (8,6%) и Мета (5,6%). Что касается производственной стоимости отрасли, в прошлом году она составляла 2,6 млрд долл., Что составляет 1,4% оборота сельского хозяйства и 4,8% оборота животноводства.

meat-inform.com

Підняття тарифів на перевезення зерна вже відбулося минулого року на 30%. При цьому «Укрзалізниця» так і залишила різні тарифи для різних вантажів. Збитковість перевезення вантажів із низькою вартістю перекривалася з кишені аграріїв. Чергове підняття тарифів ще на 70% знищить агросектор.

Про це повідомив заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Денис Марчук під час прес-конференції «Проблеми експорту агропродукції залізничним транспортом».

«Сьогодні середні ціни на зернові сягають 4-7 тис. грн/т, можливо, за кордоном вони вище, але цю різницю з’їдає логістика. Якщо раніше витрати на логістику становили $20 на 1 т, то зараз — понад $100. Це великі витрати для сільгоспвиробника. До того ж зараз аграрії, щоб звільнити елеватори перед збиранням озимих та мати оборотні кошти для проведення збиральної кампанії, вимушені продавати зерно за собівартістю або навіть у збиток. Тому в цих умовах говорити про підняття тарифів на 70% — це фактично говорити про те, що ми поховаємо аграрну галузь. Аграрії змушені будуть припинити господарську діяльність», — зазначає Денис Марчук.

Він додає, що через війну відбулося скорочення посівних площ на 25-30%, і якщо продовжиться така економічна політика щодо аграріїв, то восени в посівну кампанію увійдемо зі скороченням ще на 30%.

«Якщо й надалі проводитиметься така тарифна політика з боку «Укрзалізниці», це призведе до того, що кількість населення в світі, що потерпає від голоду через нестачу української продукції, зростатиме. Під час війни потрібно думати не про те, як заробити, а про відповідальні місії, які перед нами і країною стоять сьогодні. Адже залізом люди не будуть ситі, вони потребують зернових і хліба», - говорить Денис Марчук, заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада».

Водночас у профільних організаціях зазначають, що вирішення проблем із експортом залежить не лише від «Укрзалізниці», а й від уряду та міністерств. На думку представників аграрного сектору, насамперед потрібно: 

• пріоритизувати експорт агропродукції: провести лімітування обсягів здачі поїздів/вагонів через прикордонні переходи регіональних філій АТ «Укрзалізниця» у розрізі номенклатури вантажів, віддавати пріоритет вантажам із більшою доданою вартістю, що можуть принести країні більші валютні надходження; 
• припинити проведення «Укрзалізницею» аукціонів на користування вагонами-зерновозами при створеному дефіциті;
• відкликати намір через наказ Мінінфраструктури підняти тарифи на вантажні перевезення на 70%;
• провести впровадження відповідального планування та здійснення залізничних вантажних перевезень: припинити вантажити більше, ніж може поглинути транспортна система, паралельно ввівши систему електронної черги. 

AgroPortal.ua

У найближчі роки каріната буде все активніше використовуватися у виробництві комбікормів в цілому ряді регіонів світу, переконані вчені з США. Їх дослідження підтвердило високий потенціал цієї білкової культури в годуванні продуктивних тварин.

Карінат, також відома як ефіопська гірчиця, вважається родичем ріпаку і однією з найбільш недооцінених олійних культур. Сьогодні розширення посівних площ під карінат ведеться в США, Південній Америці, Європі та Австралії.

У 2019 року в журналі Animals було опубліковано дослідження міжнародної групи вчених, згідно з яким шрот з карінат в комбікормах для ВРХ був настільки ж ефективний, як і соєвий шрот.

Ніякого негативного впливу на продуктивність тварин при заміні одного шроту на інший не спостерігалося, констатували вчені. Шрот з карінат в даному випадку становив 10% раціону харчування тварин. Очікується, що найближчим часом карінат почне використовуватися в комбікормах в Європі.

За матеріалами All About Feed

22 квітня Уряд ухвалив постанову КМУ №106 “Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств”.

Постановою удосконалюється механізм держпідтримки кооперативам та визначаються додаткові напрями підтримки фермерським господарствам.

«Серед важливих рішень, які прийняті сьогодні Урядом, це підтримка фермерських господарств та кооперативів. Ефект від роботи АПК є очевидним і значущим для всієї економіки, тому розширення напрямків для малих фермерів, для об’єднань фермерів дозволить їм отримати доступ до додаткових коштів, наростити виробництво сільськогосподарської продукції, оновити виробниче обладнання і загалом стимулювати підприємництво на селі», - прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Зокрема, державна підтримка фермерським господарствам буде реалізуватися за такими напрямами:

1) дотація за утримання від 5-ти корів молочного напряму продуктивності;

2) бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) для новостворених ФГ, яка надаватиметься їм для провадження с/г діяльності;

3) часткова компенсація витрат, пов’язаних з наданням дорадчих послуг;

4) відшкодування сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам 70% вартості (без ПДВ) як придбаних техніки та обладнання, так і профінансованих за рахунок банківського кредиту.

Прийнята постанова розширить доступ фермерських господарств та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів до державних фінансових ресурсів і створить умови для переходу понад 300 фермерів на органічне виробництво, розвитку понад 400 молочних ферм, збільшення не менше ніж на 10 одиниць кількості кооперативів з переробки сільськогосподарської продукції, стимулювання  створення понад 1780 фермерських господарств, у тому числі, особами з числа сільської молоді.

Довідково:

У 2019 році  за програмою підтримки фермерських господарств було спрямовано бюджетні кошти в сумі 416,9 млн грн. якими скористалось близько 10 тис. фермерів та 2 сільгоспкооперативи. 

Прес-служба Мінекономіки