Годування бройлерів арахісом дозволяє поліпшити баланс жирних кислот в комбікормах

10-бер-2020

Додавання переробленого арахісу дозволяє поліпшити баланс жирних кислот в раціоні бройлерів - до відповідного висновку в рамках серії експериментів прийшли вчені з США.

Відзначається, що продукти переробки арахісу використовується в якості джерела білка для домашньої птиці в деяких країнах, зокрема, в Нігерії, Гані та Індії, проте така практика до сьогоднішнього дня не отримала широкого поширення в світі.

Разом з тим, вченим вдалося довести ефективність такого підходу на прикладі сорту арахісу з високим вмістом олеїнової і лінолевої кислот.

За матеріалами All About Feed

Більше новин
Уряд дав старт Державній програмі «Доступні кредити 5−7-9%»
04-лют-2020

3 лютого Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук разом з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і Міністерством фінансів дали старт та презентували державну програму «Доступні кредити 5−7-9%».

Про це йдеться на сайті Мінекономіки.

Мета цієї ініціативи уряду — надати державну підтримку мікро- та малому бізнесу в Україні, що у світі є основою успішної економіки. Прем'єр-міністр України наголосив, що за 5 років сума виданих доступних кредитів сягне 30 млрд грн.

«Уряд працює над тим, щоб вартість кредитів знижувалась, і ми вже маємо певні успіхи. За останні шість місяців вартість кредитів в банках істотно зменшилась, але для масштабних змін Уряд прийняв рішення компенсувати частини відсоткової ставки таким чином, щоб людина фактично змогла отримати кредит під 5−7-9 відсотків в залежності від того, яку кількість робочих місць буде створювати нова справа. Для нас важливо надати підприємцям більше ресурсів, більше свободи і більше можливостей», — коментує проект Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук

Нова програма передбачає не лише фінансову підтримку підприємців — вона стає ще однією складовою еко-системи державної підтримки розвитку бізнесу в Україні. Наприклад, передбачена можливість для підприємців пройти безкоштовне навчання, щоб підвищити свої бізнес-компетенції та покращити перспективу створення успішного бізнес-проекту.

«Задля розвитку та підтримки бізнесу ми вже маємо потужну еко-систему, новим компонентом якої стала програма доступних кредитів 5−7-9. Основними складовими еко-системи є інформація, інноваційність та фінанси — фундаментальні ресурси для бізнесу. Рішення, що пропонує вся ця система загалом чи окремі її компоненти, будуть корисні як новачку, так і вже досвідченому підприємцю», — зазначив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов.

Прем'єр-міністр підкреслив, що ті, хто не готовий взяти кредит, може пройти безкоштовне навчання. Програма Доступні кредити 5−7-9% — лише перший пазл великої державної програми доступного кредитування-2020, Року Ефективності України.

Довідково: Державна програма «Доступні кредити 5−7-9%» ініційована Президентом України та Кабінетом Міністрів України з метою широкої державної підтримки інвестиційних проектів для українських мікро- та малих підприємств.

Діятимуть три можливі ставки кредитування — 5%, 7% або 9%, які залежатимуть від розміру бізнесу (до 25 млн грн річної виручки або від 25 до 50 млн грн) та строку його діяльності (до 12 місяців, більше 12 місяців). Додатково ставка кредитування знижуватиметься на 0,5% річних за кожного найманого працівника, але не менше ніж до 5% річних.

Фактичне кредитування здійснюватиметься банками — партнерами програми.

За умовами Програми можна отримати до 1,5 млн грн кредиту строком до 5 років, кредитне фінансування має бути спрямоване підприємцями-учасниками виключно на купівлю або модернізацію основних засобів, а також на ремонт або реконструкцію виробничих приміщень.

Уряд очікує, що внаслідок Державна програма «Доступні кредити 5−7-9%» сприятиме розширенню діяльності мікро та малого бізнесу, їхньому виходу з «тіньового» сектору економіки, створенню нових робочих місць, імпортозаміщенню та поверненню трудових мігрантів. Впровадження програми, за дорученням Уряду, здійснюватиме Фонд розвитку підприємництва при Міністерстві фінансів України.

Докладніше про Державну програму можна дізнатися на сторінці 5−7-9.gov.ua/

Детальніше
Україна готує план Б у разі неможливості деблокади морських портів — Тарас Висоцький
16-черв-2022

Яка ситуація з заблокованими морськими портами України; що наша держава робитиме, якщо не зможе продати зерно за кордон; яка ситуація з цінами на продукти в Україні, — ці теми перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький прокоментував в ефірі загальнонаціонального марафону на телеканалі Рада.

Стосовно ситуації з транспортуванням зернових через морські шляхи, то, як підкреслив Тарас Висоцький, керівництво нашої держави продовжує спільно з міжнародними партнерами (ООН) працювати в цьому напрямі.

«Сама ідея важлива і потрібна, без неї ми не зможемо реалізувати увесь експортний потенціал. І, зрозуміло, що для цього потрібно мати декілька факторів: це й достатньо протикорабельної зброї, і забезпечений гарантований військовий супровід. Тому продовжується робота в цьому напрямі. Коли будуть кінцеві узгоджені Україною деталі, можемо повідомити», — зазначив він.

Щодо того, наскільки швидко можна розмінувати узбережжя, то, як пояснив перший заступник Міністра, є багато чинників, які наразі не дозволяють оцінити, як швидко це може статися. «Це залежатиме від того, на якому етапі буде війна. Наша перемога — це зовсім інша швидкість. Якщо продовження бойових дій, це інші ризики. Тому усе варіюватиметься від зовнішніх факторів. Механізми є і досить швидкого розмінування, і навпаки. Тому горизонт важко окреслити», — розповів він.

Разом з тим, Україна вже готує додаткові потужності зі зберігання, аби у варіанті відсутності експорту через порти була змога зберігати і минулорічні залишки, і новий врожай, який уже за місяць активно збиратиметься, додав Висоцький.

«Зважаючи на перехідні залишки з минулого року і на прогноз врожайності цього року, може бути дефіцит в межах 10−15 млн тонн. Тому зараз як план Б для зберігання збіжжя, в разі неможливості швидкого експорту, завозяться мобільні елеваторні банки та рукави, аби мати в резерві потенційне обладнання для зберігання цих додаткових тонн», — розповів він.

Загалом в Україні є тисячі елеваторних потужностей, і вони розподілені по всій території України.

«Щодо цін на с/г продукцію, то є елемент сезонності. Якщо ми говоримо про групу садівництва — овочі, плоди, ягоди, — то ми наближаємося до сезону дещо менших цін. Наближається збір урожаю. Як мінімум до кінця жовтня передумов для зростання цін немає. Аналогічно класично в цей період також збільшуються надої корів та дещо дешевшає молочна продукція. Тому, якщо не буде макровикликів, як-от подальшого зростання цін на пальне чи інших факторів, які можуть впливати на ціну, суто з точки зору аграрного циклу, передумов для підвищення цін наразі немає», — прокоментував Висоцький також і цінову ситуацію на продовольство в Україні.

minagro.gov.ua

Детальніше
Хвороби розвитку, або чому племінний статус українських кіз під питанням
09-жовт-2017

Українці все більше цікавляться продуктами з козячого молока, оскільки це корисно. Через це більшає козиних ферм, але виникають питання з племінними тваринами. 

З кожним роком інтерес до козівництва зростає, з'являються нові великі ферми та пропагується здорове харчування на основі козиного молока. Хоча ця продукція набагато дорожча, ніж з коров’ячого, проте все ж має свого покупця. Останнім часом в Україні зріс попит на якісні сири, зокрема і з козиного молока. Молоко чи кисломолочні продукти реалізувати важче. За словами Мар’яна Троцького, голови Громадської спілки «Вівчарство та козівництво України», нині у козівництво інвестують навіть люди, які раніше до сільського господарства не мали ніякого відношення ― юристи, вчителі, художники.

Збільшується й кількість племінних репродукторів. Їх ще доволі мало — лише п’ять. Проте показовим є той факт, що три було зареєстровано цього року. Серед них: ФГ «Камандхєну Англо-Нубійські кози», СК «Добриня», ФГ «Козий двор». Ще є ФГ «Тетяна 2011» та ФГ «Золота коза», які зареєстрували по дві породи (кожну з цих ферм рахують як два репродуктора - Ред.). «Якщо рік тому було три племінних господарства, то цього року сім. І якщо була раніше тільки зааненська порода, то зараз і англо-нубійська, і альпійська. На сьогодні більшість племрепродукторів розрахована на внутрішній ринок», — говорить співвласник племінного репродуктора «Золота коза» Тетяна Орловська. Але племрепродуктори, які тільки відкрилися, поки що не продають кіз іншим фермерам, а лише розширюють свої потужності. 

Козівництво зрушило з мертвої точки

Проте, як зазначають експерти та власники ферм, попит на молодняк перевищує пропозицію. Ферми сімейного типу, для яких це більше хобі, збирають кіз по селам. Проте ті, хто хоче займатися цим професійно, звертаються до перевірених фермерів, або ж до племрепродукторів. Наприклад у ферми «Бабині кози» нема статусу, проте є репутація, яка допомагає їм збувати козенят. Попит настільки великий, що вони не можуть його задовільнити. За словами Тетяни Орловської, є попит на велике поголів’я — від 50 до 1000 голів в одні руки, але замовлення на триста і більше голів жодний племрепродуктор поки що не зможе виконати. Вони самі з початку року продали трохи більше 100 тварин. Цікавим є і той факт, що її підприємство цього року відправило партію молодняка до Вірменії. А це вже означає, що Україна може стати цікавою на території СНД у цьому сегменті.

Але в тому, що українські племрепродуктори обгрунтовано мають свій статус, сумніваються навіть всередині України. За словами Володимира Фичака, директора ПП «Генетика і Селекція», в Україні не зареєстрована галузь козівництва. «Жодної нормативної бази не затверджено по бонітуванню кіз, нема стандартів по молоку, по породах, навіть племінного свідоцтва нема розробленого та затвердженого державою на козу чи цапа», — говорить він. В Україні існує контрабанда тварин. Їх завозять через кордон з Польщею, або в Рені. Тому важко сказати, яким способом тварина потрапила в Україну.

З тим, що галузі нема, згодна і власниця господарства «Камандхєну Англо-Нубійські кози» Марина Алексєєва. За її словами, галузь розвивається семимильними кроками, держава почала проявляти інтерес до козівництва, але ця робота ведеться дуже повільно. «Дивлячись на те, яких тварин імпортують в країну не можна сказати, що галузі нема, але треба пам’ятати, що головне не тільки не втратити імпортовану готову  селекцію, а  і не втратити своє, ісконно українське районоване поголів’я тварин.  Імпортовані  тварини вже в Україні і треба розуміти, що це вже генофонд України, який потрібно зберегти і примножити. Імпортують в більшості випадків товарне поголів’я, але в невеликій кількості в Україну приїжджауть і племінни тварини. Чому в невеликій кількості? Тому що це  дуже дорого і дуже важко. Проте, з будь якого товарного козинного стада є можливість обрати групу тварин, з якою можна працювати як з племінним ядром», — сказала вона.

За словами заступника голови правління в ГС «Вівчарство та козівництво України» Наталії Якименко, в Україні є господарства, що мають статус племрепродуктора, та ведуть племінну справу, згідно діючого положення «Про державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві». Але оскільки система пострадянського типу ведення племсправи для козівництва суттєво відрізняються від світової практики, це унеможливлює визнання народжених племінних тварин навіть від офіційно завезених із закордону. Галузь козівництва і цілому знаходиться в початковому розвитку, тому згідно з євроінтеграцією, та нормами ЕС, ми маємо відійти від системи радянського контролю, та впроваджувати світовий досвід в козівництві.

Робота в галузі кипить

Цього року Асоціація племінних кіз запустила облік племінних і товарних кіз України, над яким працювала два роки. Бо не може так бути в країні, що перелік племінних репродукторів є, а обліку тварин — ні. За її словами, він особливо потрібний, аби відтворити гарне поголів’я з того, яке має будь-яка козина ферма. Якщо тваринна справді з гарними показниками, то на сам перед треба її не загубити, не втратити потомство цієї тварини, а також професійно підбирати пару для того щоб це потомство отримати. Також існують труднощі і з експертною суддівською оцінкою тварин — її фактично нема. «Судівсько-експертна оцінка це не просто бонітування, це набагато більше: генотип, повноцінний профіль, лактації ,потомство і багато іншого. Що стосується бонітування,  то це лише частина повноцінної суддівсько-експертної оцінки тварини, яка є базовою для подальшої роботи з твариною. Його слід проводити в кожному господарстві та кожної тварини», — говорить Алексєєва.

Крім того, за словами Наталії Якименко, Асоціація «Вівчарство та козівництво України» зараз домовилась про співпрацю із школою бонітування що розташована в Асканії-Нова , яка буде навчати фахівців: ветеринарів та зоотехніків від їхньої спілки. Ще є багато відкритих питань в козівництві, але вони працюєть над тим, щоб козівництво в Україні було визнано в світі, та узгоджене із всіма гравцями ринку.

agravery.com

Детальніше
Світові ціни на сироватку найближчим часом не зростатимуть — Максим Фастеєв
03-серп-2021

Світові ціни на сироватку найближчим часом не будуть рости.

Про це в своєму телеграм-акаунті написав провідний аналітик «Інфагро» Максим Фастеєв.

Експерт представив звіт Pork Quarterly Q3 2021, в якому говориться, що значна волатильність цін на свиней живою вагою і свинину в Китаї відбивається і на трендах світового ринку. Згідно з офіційними даними, показники забою в Китаї в другому кварталі були несподівано високими, в результаті чого виробництво свинини в першому півріччі зросла на 36% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

На думку експерта, дана інформація сповна пояснює падіння попиту на суху сироватку з боку Китаю в другому кварталі 2021 роки (після активізації в першому), що відбилося на і зниженні котирувань ключових експортерів.

«Найбільш яскрава цінова динаміка простежувалася по Білорусії і Україні (обвал в квітні), обсяг сироватки яких в першому кварталі більше ніж на 60% прямував до Китаю на корм, — написав Максим Фастеєв. — Як видно з аналізу, великі обсяги запасів заморозки свинини тиснуть на ціни, нарощування обсягів поголів'я поки нецікаво бізнесу. Відповідно, найближчим часом світові ціни на сироватку також активно не рости. У липні спостерігається синхронне здешевлення на всіх ключових експортних ринках».

DairyNews.ru

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок