Харків готується до Всесвітнього дня продовольства

29-черв-2017

5-7 жовтня традиційний осінній форум АГРОПОРТ у Харкові відбудеться під егідою Всесвітнього дня продовольства (WFD), який проходить вже понад 10 років в жовтні у всіх країнах-членах ООН. В рамках масштабної виставки й конференції, що проходить цього року під гаслом World Food Day: «Змінимо майбутнє міграційних потоків. Інвестуємо в продовольчу безпеку і розвиток сільського господарства», експерти Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (ФАО), керівництво Харківської, Донецької та Луганської областей, великі й малі агровиробники та міжнародні організації обговорять проблеми переорієнтації вітчизняного сільського господарства на нові ринки, перспективи безпечної логістики, питання трудової міграції та продовольчої безпеки, які пов'язані з адаптацією сільського господарства до змін клімату.

«Сталий розвиток сільських територій є ключовим фактором зменшення рівня трудової міграції. Це передбачає інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, включно з розвитком малого і середнього фермерства, створення додаткових виробничих ланцюгів, поліпшення соціальних умов життя у сільській місцевості та дбайливе поводження з природними ресурсами. Вкладаючи кошти в розвиток сільських територій, міжнародна спільнота зможе в середньостроковій перспективі переорієнтувати міграційні потоки, що буде сприяти відновленню і стійкому економічному зростанню регіону. ФАО готова надати всіляку підтримку урядам і партнерам у вивченні потенціалу регіону та зміні міграційних потоків, що буде сприяти як зростанню матеріального добробуту населення, так і зміцненню регіональної та національної продовольчої безпеки. Сподіваюсь, що Агропорт стане майданчиком для професійного розгляду таких важливих питань», - зазначив Михайло Малков, Координатор програм розвитку ФАО.

Для ефективного бізнес-спілкування в цьому році на виставці АГРОПОРТ буде залучена експозиція сільгосптехніки, збудовані 4 додаткових зали у виставковому терміналі С для проведення конференцій і дискусій. «Ми плануємо, що за кількістю експонентів і площі забудови в цьому році Харків поб'є всі рекорди. За останні роки проведення нашого заходу, за допомогою наших ресурсів ми зуміли організувати безперервне спілкування фермерів з багатьох напрямків і надати їм істотну інформаційну та організаційну підтримку. Це, у свою чергу, позначилося і на притоці експозиційного матеріалу і розширило лінійку пропозицій для виробників сільського господарства, а рівень хедлайнерів і експертів галузі вже зараз дозволяє говорити, що ми давно вийшли за рамки регіонального заходу», прокоментував майбутній АГРОПОРТ його генеральний менеджер Дмитро Титаренко.

 Довідкова інформація:

АГРОПОРТ - щорічний масштабний захід з підтримки фермерства та сільгоспвиробників України і Східної Європи. Проходить з 2015 року за підтримки FAO і входить в календар ООН. Традиційно тематика заходу корелюється з генеральною лінією FAO і підтримує тематику Міжнародних років, які приймає Генеральна асамблея ООН. З 2016 АГРОПОРТ об'єднав фермерів всієї України і проводиться в форматі Захід-Схід. Форум є комплексним і складається з виставки техніки і технологій для фермерства, інвестиційної конференції та серії семінарів, круглих столів та зустрічей бізнесу. З моменту заснування проходить на майданчиках Міжнародних аеропортів Харкова і Львова. Організатор форуму: консалтингова компанія ТОВ «Авіабренд».

Продовольча і сільськогосподарська Організація ООН (ФАО) є міжурядовою і спеціалізованою установою ООН, до складу якої входять 194 держави-члена, два асоційованих члена і одна організація-член - Європейський союз. Штаб-квартира ФАО знаходиться в Римі (Італія), а представництва організації розташовані в більш ніж у 130 країнах. Організація сприяє встановленню партнерських відносин між урядами, бізнес-об'єднаннями, громадянським суспільством і приватним сектором в сфері продовольчої безпеки і розвитку сільського господарства.

Всесвітній день продовольства (World Food Day) щорічно відзначається у всьому світі 16 жовтня, на честь заснування Всесвітньої продовольчої організації (FAO). У 2016 році святкування було присвячено темі зміни клімату у всьому світі, і, відповідно, змін у сільському господарстві та виробництві продуктів. На всіх континентах і у всіх країнах-членах ООН WDP відзначається тематичними конференціями, семінарами та спеціальними акціями із залученням профільних фахівців і широкої громадськості.

Більше новин
В Україні створено й акредитовано першу калібрувальну лабораторію
18-вер-2018

На базі відділу метрологічного забезпечення та калібрування Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) створена та акредитована калібрувальна лабораторія. Метою її створення є здійснення калібрування засобів вимірювальної техніки державних лабораторій Держпродспоживслужби України за масою, об'ємом та температурою, передає прес-служба відомства.

Частину обладнання для калібрувальної лабораторії було придбано ДНДІЛДВСЕ самостійно, а частину було поставлено у 2017 році в рамках проекту зовнішніх справ ЄС «Постачання ІТ та лабораторного обладнання, програмного забезпечення та додаткових матеріалів для Держветфітослужби України».

У червні 2018 року відбулася первинна акредитація калібрувальної лабораторії відділу метрологічного забезпечення та калібрування ДНДІЛДВСЕ Національним агентством з акредитації України на відповідність ДСТУISO/IEC 17 025:2006 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», а 04.09.2018 р. лабораторія отримала Свідоцтво про акредитацію за № 4К054 на виконання робіт з калібрування устаткування за видами вимірювань згідно сфери акредитації, яке чинне до 03.09.2023 р.

Відповідно, на сьогоднішній день Держпродспоживслужба має у своєму складі акредитовану калібрувальну лабораторію європейського зразка із сучасним калібрувальним обладнанням експертного рівня та має законні підстави для надання послуг з калібрування в першу чергу для державних лабораторій підпорядкованих Держпродспоживслужбі України.

agropolit.com

Детальніше
Уряд відкрив гарячу лінію для бажаючих надати гуманітарну допомогу постраждалим від війни
04-бер-2022

Уряд відкрив спеціалізовану гарячу лінію для осіб, які готові надати гуманітарну допомогу українцям, що опинилися в епіцентрі воєнних дій. 

Дзвінки з території України безкоштовні для будь-яких операторів за номером 0 800 202 600.

Для дзвінків з інших країн (номер також може використовуватись для дзвінків з України за тарифами відповідного оператора зв’язку) — +380 44 237 00 02.

«Сьогодні всі, хто може тримати зброю, повинен нести службу в ЗСУ, збройних формуваннях чи територіальній обороні. А ті, хто не може, повинен створювати надійний тил. Приготування їжі, збір продуктів харчування та засобів гігієни, логістика та прихисток людей — те, що цивільні громадяни можуть зробити задля нашої спільної перемоги», — зазначила Перша віце-прем'єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.

Гарячі лінії для українців та іноземних громадян працюють у цілодобовому режимі.

me.gov.ua

Детальніше
Наномінерали можуть бути ефективні в годуванні бройлерів
09-жовт-2020

Так звані наномінерали в кормах для бройлерів можуть поліпшити зростання птиці, а також збільшити споживання комбікорму і його засвоюваність - до такого висновку прийшла команда дослідників з Університету Ноттінгем Трент, Великобританія.

Вчені використовували новий метод виробництва наномінералів - в оболонці з амінокислот, щоб дослідити вплив додавання наноцинку в комбікорми на курчат-бройлерів. Вони виявили, що цей метод значно поліпшив набір живої маси і збільшив споживання корму бройлерів в порівнянні з тією птицею, яка отримувала цинк в стандартному вигляді.

Також покращилася засвоюваність корму, і це позитивно позначилося на міцності великогомілкової кістки, що важливо сьогодні для бройлерів. Використання наномінералів також є економічною практикою, так як для досягнення потрібних концентрацій добавок в організмі потрібні зовсім незначні дози мінеральних речовин.

За матеріалами AllAboutFeed

Детальніше
Україна — єдина країна в світі, де держава не підтримує аграрне виробництво
26-груд-2018

Найбільший внесок в валовий внутрішній продукт, найбільший роботодавець, постачальник кожного другого експортного долара і один з найбільших платників податків.

Всі ці критерії відносяться до українського агровиробництва. А свіжі дані Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) свідчать про те, що Україна — єдина країна в світі, де держава не підтримує аграрне виробництво. Навіть більше: відкачує з нього гроші.

Простіше кажучи, від дійної корови — агросектора — Україна не тільки отримує молоко, але і намагається ще брати з неї кров і знімати шкуру.

Українські парадокси: хто платить — той залишається без музики

Досить парадоксально, що аграрний сектор навіть не потрапив в сферу пріоритетів стимулювання експортоорієнтованих галузей, яку затвердив уряд. Зате перші місця серед пріоритетів посіли модні нині сектор інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ), сектор креативних послуг, моди і дизайну, культурні та цифрові послуги, образотворче та сценічне мистецтво, туризм, і навіть сектор машинобудування, який за багато років державної протекції і підтримки зміг народити лише Ланос, який не став конкурентним навіть на внутрішньому ринку.

Зараз сумарна вага цих галузей в українській економіці і в експорті коливається в межах статистичної похибки і, ясна річ, ці сектора навіть не можуть в найближчому майбутньому стати ні локомотивами вітчизняної економіки, ні, тим більше, постачальниками валюти в країну. Лише скромно пріоритетом номер сім вказано харчопром.

Невблаганна статистика, яку намагаються ігнорувати євангелісти реформ, говорить про зовсім інших локомотивах українського економічного зростання.

Так само не можна ігнорувати той очевидний факт, що саме аграрне виробництво — найбільший постачальник валюти в країну, навіть якщо аналізувати експорт в товарному розрізі. У таблиці - ТОП-10 товарів українського виробництва, які дають 50,9% експортної виручки. Чотири з десяти позицій цього рейтингу зроблені агросектором.

Страшний діагноз: про що говорять дані ОЕСР

Що б не говорили ліберальні євангелісти-реформатори з нової генерації українських політиків, які мріють про українського технологічному прориві, Україна — аграрна країна. Близько 14% її ВВП формує агросектор- це друга позиція рейтингу країн-членів ОЕСР. При цьому українська аграрка — найбільший роботодавець: тут задіяно понад 15% населення країни, за цим показником країна входить в ТОП-10.

Здавалося б, країна повинна підтримувати галузь, яка є куркою, що несе золоті яйця. Але тут починається повне задзеркалля, в якому Україна примудрилася винайти унікальний велосипед і намагається рухатися на ньому за своїм унікальним шляхом.

В Україні - найнижчий в світі номінальний коефіцієнт державної протекції в агросекторі, всього 0,92. Яку можна порівняти величину — лише 0,98 — має Казахстан, де внесок агровиробництва в ВВП менше 5%. У той час як у більшості країн цей показник перевищує одиницю, а в Ісландії і Кореї близький до двох. Усереднений серед країн ОЕСР коефіцієнт державної протекції в агросекторі становить 1,1.

Але сама плачевна ситуація для українського агровиробника — в сфері державної підтримки. Колонка таблиці Producer Support Estimate якраз говорить про ту саму спробу здирання шкури і кровопускання корові, яка дає молоко. Україна виявилася єдиною країною, де частка державної підтримки в доходах агрогосподарств має від'ємне значення — мінус 7,1%. Це означає, що агросектор віддає державі більше, ніж від нього отримує. Схожа ситуація і в сфері співвідношення сплачених агровиробниками податків і отриманої держдопомоги — мінус 1,77% від ВВП. Це означає, що держбюджет «відкачує» з агросектора у вигляді податків суму, близьку до 20 мільярдам гривень. Натомість на це аграрії отримують з держбюджету близько 6 млрд гривень — приблизно таку суму складають бюджетні агродотації за всіма програмами державної підтримки.

Тому досить дивною виглядає ситуація, коли щорічно українському суспільству намагаються представити ці 6 мільярдів гривень як «божевільні гроші». Для порівняння, в Росії показник ваги держпідтримки в доходах агрогосподарств перевищує 12% при внеску галузі в ВВП всього лише 4,7%. Доходи ісландського агровиробника на 55,7% складаються з бюджетних трансферів (частка у ВВП — 6,3%), схожа ситуація в Норвегії і Кореї, де більше половини доходів агропідприємств — бюджетні гроші.

gazeta.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок