Капітальні інвестиції в АПК знизилися до 14,5 млрд грн в I півріччі 2020 р.

Парламентарі хочуть зобов'язати власників домашніх та диких тварин оформляти ветеринарні паспорти. Кошти на реєстрацію та ідентифікацію тварин виділятиме держава. Про це УННрозповіла голова Асоціації тваринників України, аграрний експерт Ірина Паламар, коментуючи законопроект №9022.

"Як і в чинному законодавстві, так і в новому, передбачено, що ідентифікація буде здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України. Проте гроші на дану процедуру спрямовуватимуться не прямо суб’єкту господарювання, а на рахунок державного органу, який видаватиме власнику тварин бирки, реєстраційні бланки тощо", - пояснила Паламар.

Ідентифікувати та реєструвати тварин буде спеціальна установа - Адміністратор Єдиного державного реєстру тварин, уточнила експерт.

"Дані на реєстрацію повинні будуть подавати: суб’єкти господарювання, що провадять діяльність із забою та утилізації тварин, а також ті, які провадять діяльність з продажу тварин, надання послуг зі штучного осіменіння та організовують виставки тварин", - розповіла Паламар.

Передбачається, що після прийняття закону буде створений Єдиний державний реєстр тварин. Кожній ідентифікованій тварині присвоять унікальний номер, під яким вона буде у базі. Власники зареєстрованих тварин зможуть отримати витяг з реєстру безкоштовно, додала експерт.

Нагадаємо, законопроект №9022 був зареєстрований у серпні 2018 року. З того часу Рада тричі відкладала розгляд документу.

Джерело: УНН

Згідно з даними Державної митної служби, за 2017 рік Україна експортувала 0,283 тис. тонн ковбасних виробів.

Про це повідомляє аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

«Цього року експорт цього сегменту продуктів  за перші п’ять місяців (0,176 тис. тонн) перевищує минулорічний показник у 1,9 разів (0,089 тис. тонн). При цьому травневий обсяг експорту становив 0,059 тис. тонн», — повідомляють в UFEB.

«Розглядаючи вартість експорту, то у січні-травні 2018 року спостерігається збільшення на 181% (522 тис. дол. США) по зрівнянню з аналогічним періодом минулого року (287,4 тис. дол. США).

Головними покупцями українських виробів залишаються країни найближчого зарубіжжя, а саме:

 Грузія (39,66% від усього обсягу експорту; загальна вартість — 207 тис. дол. США),

 Азербайджан (27,59%; 144 тис. дол. США),

Молдова (16,28%; 85 тис. дол. США).

«Частка поставок до інших країн становила 16,48% із загальною вартістю 86 тис. дол. США», – коментують в аналітичному відділі.

Експерти також зауважують, що не дивлячись на зростання обсягу експорту, він все-таки залишається меншим, ніж імпортний, де загальна вартість поставок за п’ять місяців 2018 року становила 1,296 млн дол. США, що на 20,7% перевищує показник вартості за аналогічний період 2017 року (1,027 млн дол. США)».

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Згідно з звітом Rabobank про світове виробництво свинини за третій квартал, африканська чума свиней, інфляція та політика перешкоджають зростанню, тоді як перспективи торгівлі зростають.

Ціни на корми знизилися на деяких ринках, але очікується, що вони залишаться відносно високими до кінця 2022 року. Це певною мірою зменшить тиск на виробників. Однак волатильність цін на зернові та олійні культури створить додаткові ризики та проблеми в управлінні.

Споживчий попит залишається неоднозначним. Попит залишається високим у Північній Америці та покращується в ЄС, що є скоріше відображенням сезонних коливань, ніж структурних змін. Однак Японія, Південна Корея та деякі інші азіатські країни очікують послаблення попиту в другій половині року через зростання інфляційних побоювань, уповільнення економіки та ризиків Ковіда. Китайський ринок свинини все ще схильний до невизначеності щодо заходів політики Covid, що призвело до помітного спаду у сфері громадського харчування в першій половині року, однак у другій половині року ситуація виглядає більш позитивною. У Бразилії виробникам та переробникам важко перекласти всі додаткові витрати на споживачів.

Очікується, що світова торгівля свининою у другій половині 2022 року пожвавиться порівняно з низьким рівнем у першій половині року, переважно завдяки очікуваному зростанню попиту на імпорт із Китаю. Ціни на свинину у Китаї значно зросли за останній місяць і, як очікується, залишаться високими у другій половині 2022 року, що підтримує імпорт. Інші традиційні країни-імпортери, такі як Японія, також очікують, що імпорт залишиться на колишньому рівні.

Основні моменти звіту включають:

Китай: Ціни на свинину зростають через обмежену пропозицію та підвищення попиту. Проводиться політика стабілізації цін та контролю інфляції.

Європа: Ціни на свиней підтримуються обмеженою пропозицією та літнім попитом. Європа диверсифікує свій експорт, оскільки обсяги постачання до Китаю залишаються низькими.

Північна Америка: Виробники залишаються прибутковими завдяки зміцненню ринку свиней та зниженню вартості кормів. Попит залишається стабільним, але очікується його ослаблення в міру уповільнення економіки.

Бразилія: Маржа у сільському господарстві покращується, але все ще існують проблеми. Експорт залишається під тиском: за рік він знизився на 9,8%.

Південно-Східна Азія: Ціни на свинину у В'єтнамі зростають через обмежену пропозицію. У другій половині року очікується збільшення імпорту.

Японія: Високі ціни уповільнюють внутрішнє споживання свинини. Імпорт свинини залишається високим.

 pig333.com

 Мінагрополітики ініціює розробку та впровадження інноваційної IT-платформи для усіх, хто пов’язаний з аграрним сектором та його розвитком. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий під час зустрічі з представниками компанії "Київстар", що займається розробкою технічної складової платформи.

«Ми ініціюємо створення глобальної платформи, яка стане єдиним галузевим майданчиком та зручним каналом комунікації для усіх, хто цікавиться аграрним сектором, хто працює або планує почати свою діяльність у агробізнесі. Така платформа надасть багато можливостей для оперативного обміну важливою інформацією та успішним досвідом. Проект стане ще одним додатковим інструментом для розвитку АПК», - зазначив Тарас Кутовий.

Мета глобальної ІТ-платформи – сприяти активній і взаємовигідній співпраці учасників, налагоджувати тісні контакти між ними, удосконалювати виробничі процеси, впроваджувати нові технології та інновації, надавати комплексну інформацією про те, що відбувається в українському та світовому агробізнесі.

Одним із технічних елементів платформи стане мобільний додаток. Завдяки додатку, користувачі зможуть:

• отримувати галузеву інформацію (наприклад, дізнаватись ціни на продукцію, матеріали, новини, погоду, поради тощо);
• проводити торгові операції;
• планувати і аналізувати ведення свого бізнесу.

За пропозицією Міністра, додаток матиме спеціальний чат для вільного спілкування, обміну досвідом, знаннями, ідеями та пропозиціями. Також завдяки цьому додатку аграрії зможуть отримувати інформацію щодо  державних програм підтримки, дотацій, оперативних статистичних даних та перспективних напрямків діяльності.

 Наприкінці зустрічі Тарас Кутовий запропонував створити робочу групу при Міністерстві та залучити усіх зацікавлених сторін для напрацювання механізму впровадження IT-платформи.