Світова торгівля свининою збільшиться у другій половині 2022 року, повідомляє Rabobank

Більша проблема у пошуках альтернатив для зберігання нового врожаю настане з пізнішими культурами, такими як кукурудза.

Таку думку висловив президент УКАБ, генеральний директор Agricom Group Петро Мельник у коментарі Bloomberg, повідомляє УКАБ.

«Тепер, коли порти залишаються закритими, незважаючи на міжнародні зусилля, починається збір урожаю, а зерносховища все ще завантажені торішніми запасами», — говорить Петро Мельник.

Він також додає, що фермери шукають альтернативи для зберігання зростаючих запасів, але вже хвилюються про те, скільки вони зможуть посіяти в сезоні 2023 року. Якість зерна та врожайність також постраждають, якщо посіви залишатимуться довше на полях через брак сховищ.

Україна звернулася до європейських партнерів із проханням про допомогу у збереженні наступного врожаю. Мобільне сховище може збільшити ємність на 15 млн т. Інші союзники також пообіцяли надати допомогу, а президент США Джо Байден заявив, що побудує тимчасові силоси в прикордонних країнах, таких як Польща.

 «В Україні має бути місце для зберігання таких культур як пшениця та ячмінь, які першими збирають влітку. Найбільша проблема виникне восени, для пізніше зібраних культур, таких як кукурудза. Силосні мішки, якими деякі фермери користуються протягом кількох років, безсумнівно, допоможуть. Але вони не забезпечать зберіганням весь надлишок, до того ж виробникам також потрібні потужності для очищення та сушіння зерна», - Петро Мельник.

agroportal.ua

Українські птахівники заробили за 2018 рік для країни 503 млн доларів США, експортувавши на зовнішні ринки 329,2 тисяч тонн м’яса птиці, передає УНН з посиланням на “Експортний агроатлас”, підготовлений AgroPolit.com.

Згідно з даними, структура цієї експортної валютної виручки виглядає так:

Бройлери — 499, 202 млн доларів;

Гуси — 2,138 млн доларів;

Несучки — 1,316 млн доларів;

Індики — 280,3 тис. доларів;

Качки — 80,149 тис. доларів.

Видання також проаналізувало, скільки заробила для України валюти кожна з компаній-експортерів.

Найбільше валюти в Україну за 2018 рік забезпечив ПрАТ “Миронівський хлібопродукт” — 449,871 млн доларів.

На другому місці — ТОВ “ПК “Дніпровський” — 21,514 млн доларів.

На третьому — ТзОВ “АПГ “Пан Курчак” — 12,926 млн доларів.

Далі відповідно: ТОВ “Агро-Овен” — 7,02 млн доларів, ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” — 1,526 млн доларів, ТзОВ “Західний торгівельний ресурс” (УЛАР) — 165,2 тис. доларів, ТОВ “Комплекс “Агромарс” — 156,7 тис. доларів.

Джерело: УНН

Асоціація «Союз птахівників України» розпочала процедуру ухвалення виробників – членів асоціації щодо вирощування птиці без застосування антибіотиків.

Асоціація «Союз птахівників України», за підтримки FAO, Європейського банку реконструкції та розвитку та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, розробила та затвердила вимоги щодо вирощування птиці без застосування антимікробних засобів, а також Стандартну операційну процедуру підтвердження відповідності потужностей птахопідприємств даним вимогам. Після аудиторського контролю відповідності, підприємства набудуть права наносити додаткове маркування на продукцію, яка отримана від птиці вирощеної без застосування антибіотиків.

З першого січня 2020 року Асоціація «Союз птахівників України» розпочала контрольований моніторинг залишків інгібіторів та токсинів у кормах, воді, кінцевій продукції та продуктах життєдіяльності птиці протягом всього циклу її вирощування на п'яти підприємствах – членах Асоціації, а саме:

• ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»)
• ТОВ «Вінницька птахофабрика» Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»)
• ПрАТ «Оріль-Лідер» (ТМ «Наша Ряба»)

. ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (ТМ «Епікур»)

• ТОВ «Ясенсвіт» ГК «Ovostar Union» (ТМ «Ясенсвіт»).

Всі дослідження відповідно планам моніторингу будуть проводитися в акредитованих за ISO 17025 (міжнародний стандарт лабораторного визнання методів досліджень та простежуваності). Після отримання достатньої кількості даних (3 міс), відповідно галузевих вимог буде проведено оцінка відповідності (аудит). Результати аудиту та висновок про відповідність будуть вважатися підставою для надання права наносити маркування на харчовий продукт даних компаній. Результати аудитів (без конфіденційної інформації) будуть доступні кінцевому споживачу на сайті Асоціації.

Маркування, приклад якого додається у Вимогах, може бути нанесено лише підприємствами, які матимуть висновок про відповідність галузевому стандарту та будуть розміщені на сайті Асоціації «Союз птахівників України».

Список підприємств, яким дозволено наносити додаткове маркування:

ПрАТ «Миронівська птахофабрика» - клас А

ТОВ «Вінницька птахофабрика» - клас А

ПрАТ «Оріль-Лідер» - клас А.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно стандартній процедурі має право здійснювати нагляд на будь-якому виробничому етапі.

Питання антибіотикорезистентності, яку Всесвітня організація охорони здоров'я вже офіційно визнала глобальною загрозою здоров'ю людини, потрібно вирішити професійно та належним чином!

Українці гідні споживати якісну та безпечну для здоров’я продукцію! 

poultryukraine.com

Через військове вторгнення росії в Україну страждає гордість країни — сільське господарство, яке, за даними Держстату, спільно з сектором лісового господарства та рибництва минулого року давало 10,6% ВВП.

Про це італійському інтернет-виданню Аdnkronos розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«Відсоток втрат сьогодні дуже високий, і його важко підрахувати. Війна все ще триває, і збитки, на жаль, щодня збільшуються. Наразі ми оцінюємо, що посіви зменшаться на 20−30% в порівнянні з минулим роком. Перешкоди, спричинені військовими діями, можуть призвести до зниження якості посівів та врожайності з гектара. За попередніми даними, близько 20−30% площі орних земель можуть залишитися не засіяними. Точна цифра буде відома наприкінці травня, коли посівна кампанія завершиться», — повідомив міністр.

Микола Сольський зауважив, що багато фермерів фактично змінюють культуру посівів. Наприклад, ті, хто сіяв минулого року кукурудзу, у цьому році надають перевагу соняшнику. У результаті урожай кукурудзи дещо зменшиться. Разом із тим, збільшилися посіви сої, ріпаку, ячменю і пшениці.

«За попередніми даними, падіння виробництва в цілому коливається від 40 до 70% залежно від продукту та ситуації в кожному регіоні», — додав Микола Сольський.

Щодо експорту, то цього року Україна повинна була експортувати 20 млн тонн пшениці з торішнього врожаю на світові ринки, але зробити це складно, оскільки морські порти заблоковані. У середньому в місяць ми експортувати більше 5 млн тонн зернових, в березні - 1,4 млн тонн, серед них 200 тис. тонн продовольчої пшениці.

«Найближчим часом зберігається складність експорту, яка, очевидно, також позначиться на країнах, в які мало бути спрямовано зерно», — додав міністр.

Микола Сольський зауважив суттєву активну допомогу Європейського Союзу Україні.

«Основною допомогою є перегляд експортних квот і їх максимальне скорочення — це найважливіша підтримка, яку український аграрний бізнес очікує від країн ЄС. Крім того, ми звернулися з проханням спростити умови транзиту, щоб мати можливість використовувати порти в Балтійському морі та румунські порти в Чорному морі», — зазначив очільник Мінагрополітики.

«Війна в Україні порушила ринковий баланс, тому треба бути готовими до того, що ціни на продовольство зростатимуть. Це триватиме, поки знову не відновиться нормальний баланс попиту і пропозиції. Сьогодні пропозиція на світових ринках зерна значно впала. І не виключено, що високі ціни на зернові зберігатимуться ще 3−5 років», — резюмував міністр.

agroreview.com