Які країни найбільше зацікавлені в купівлі української землі

Уже у 2023 р. Держпродспоживслужба планує надавати 95% своїх послуг в онлайн-форматі, інформує відомство. 

Про це розповів заступник Голови Держпродспоживслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анатолій Вовнюк 17 лютого під час онлайн-зустрічі із представниками територіальних органів, яка була присвячена обговоренню плану цифровізації Держпродспоживслужби на 2021-2023 рр.

У ході зустрічі були представлені ключові напрямки вдосконалення, серед яких:

• якість послуг для підприємців та громадян;
• прозорість та протидія корупції;
• ефективність внутрішніх процесів;
• підвищення доходів для бюджету;
• захист даних та інтеграція/Дія,партнери.

Прийнято історично важливий законопроект 2194, яким офіційно завершується процес земельної децентралізації та стартує  повноцінне розпорядження землями людей на місцях.

Про це повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока.

Чому для молочарів цей законопроект особливо важливий?

Прокоментували для delo.ua експерти та учасники Асоціації виробників молока.

Молочне скотарство напряму залежить від наявного у господарства земельного банку. Майже 70% щоденного раціону корів — грубі корми (сіно, сінаж і силос) — необхідно виростити та заготовити самостійно. Для молочної ферми середнього розміру на 500 корів необхідно щонайменше 1000 га (!) землі для виживання.

«В Асоціації виробників молока прогнозують, що зі стартом ринку землі на найближчі п’ять років суттєво скоротяться інвестиції у скотарство, адже, наприклад, витрати при будівництві комплексу на 500 корів становлять у середньому $ 5 млн інвестицій, повернення яких чекати не раніше 7−10 років. Скоротяться також витрати на ветпрепарати, насіннєвий матеріал тощо, а це вплине на технологічність і продуктивність ферм, тому що господарства акумулюватимуть кошти на купівлю землі», — зазначає Ганна Лавренюк, генеральний директор АВМ.

«Як саме запрацює земельна реформа, спрогнозувати важко. Ймовірно, будемо сприяти купівлі задля нас сільськогосподарської землі. Маємо намір скористатися переважним правом щодо викупу землі, яку зараз обробляємо та викуповувати по 100 га землі на наших працівників, а потім орендувати у них цю землю. Ми можемо позичити їм гроші для купівлі землі. Наші ресурси не безмежні, тим паче що потрібно продовжувати інвестувати у розвиток тваринництва. Тому слушно було би покупцям землі позичати гроші у банках», — пояснює свою позицію учасник АВМ та співвласник ТОВ «Кищенці» Кейс Хузінха.

Законопроектом також дозволяється:

• Продавати чи здавати ділянки в оренду — ці питання вирішуватиме громада,
• Уся виручка ітиме до місцевого бюджету, а це близько 4,5 млрд грн щороку,
• Використання земель переходить під контроль громад,
• Орендар стає перший у черзі на купівлю ділянки,
• Громади самі домовлятимуться про межі між собою,
• Держгеокадастр стає максимально дерегульованою сервісною організацією,
• Парламент не погоджуватиме зміни цільового призначення особливо цінних земель.

Законопроєкт 2194 закріплює переважне право орендарів на купівлю земельних ділянок. Тобто молочні ферми, як орендарі, отримають гарантії збереження необхідної кількості ріллі в обробітку та окупності вкладених у землю інвестицій. Тому Асоціація виробників молока вітає такі важливі кроки до звершення процесу земельної децентарлізації.

Однак галузь також очікує на прийняття законопроєктів № 3205 про фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (інакше ті, хто працюють на землі, по суті, не матимуть ресурсів її зберегти), а також № 2195, котрий врегульовує продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них через електронні аукціони.

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко про законопроект 2194 на своїй сторінці в facebook:

• «Півтора року боротьби і 2194 — прийнято! Це історично доленосна подія, один із найважливіших законів в моєму житті, який підтверджує невідворотність земельної реформи, за яку я відповідаю в нашій державі.
• Я вітаю усіх, хто зі сподіваннями дивиться на реформи в Україні і розуміє, що земельна реформа — реальний показник змін на краще в нашій країні. Хто щоразу пам'ятає, що ця реформа — про права українців та громад, і не слухає маніпуляції чиновників, які дбають про свої особисті інтереси.
• Тепер право розпоряджатися землями передано місцевим громадам остаточно і безповоротно. Держгеокадастр відтепер лише сервісна організація, максимально дерегульована, з ліквідованими корупційними повноваженнями в управлінні земельними ресурсами».

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький про законопроект 2194 на своїй сторінці в facebook:

«20 років люди на місцях і громади чекали на право повноцінно бути власниками своєї долі і самостійно приймати рішення щодо розвитку своїх територій. Сьогоднішнім голосуванням це право надано. Чекаємо якнайшвидше підписання Президентом даного законопроєкту, завершення земельної децентралізації та стартом повноцінного розпорядження землями людей на місцях».

Кабмін планує створення онлайн-платформи через Український фонд стартапів для реалізації продукції малих і середніх фермерів.

Про це повідомляє Економічна правда. 

Така ініціатива є у програмі уряду з відновлення економіки.

Стимулювання дистанційного збуту агропродукції через онлайн-платформу — найвищий пріоритет уряду серед ініціатив для підтримки агросектору.

Створення платформи планують на 4 квартал цього року.

Водночас силами Мінекономіки та Мінцифри передбачене виділення грантів для налагодження онлайн-продажів і діджиталізації процесів.

На вересень 2020 року заплановане внесення змін до законодавства для збільшення додаткової вартості в сільському господарстві.

Зокрема, передбачається часткове відшкодування вартості будівництва і реконструкції виробничих об'єктів. Також планують стимулювати створення кооперативів, частково відшкодовуючи купівлю сільгосптехніки українського виробництва.

Крім цього, передбачені кредитні гарантії з місцевих бюджетів на купівлю переробних і зберігаючих потужностей для нових виробників.

Високий попит на товарних поросят тримає ціни на відповідному рівні, відзначають аналітики Асоціації «Свинарі України»

На відміну від цін на свиней забійних кондицій, котирування на ринку товарних поросят за останні пару місяців не змінювали напрямок руху. За відгуками операторів ринку, пропозиція таких тварин залишається досить обмеженою, а попит залишається на стабільно високому рівні, що підтримує позитивну цінову динаміку. Так, у другій половині липня ціна на поросят масою 25-30 кг коливається в межах 90-130 грн/кг, у ваговій категорії 9-12 кг ― 190-200 грн/кг.

Постачальники поросят для відгодівлі зазначають, що попит на товарних поросят наразі активний як з боку сільгоспвиробників, які намагаються зменшити втрати через здешевлення зерна, так і з боку населення. Так, аграрії, які спеціалізуються на рослинництві, намагаються компенсувати частину недоотриманих через відсутність експорту коштів за рахунок згодовування зернових свиням, адже ціна на живець значно привабливіша в цьому році. Враховуючи те, що наразі більшість партій товарних поросят «заброньовані» кінця вересня, а подекуди по жовтень включно, попит з боку «ситуативних свинарів» часто залишаються незадоволеним.

«Скасування переліку критичного імпорту з липня загалом дало можливість завозити з-за кордону не тільки чистопорідних свиней, а й товарних, в тому числі поросят для відгодівлі. Проте літо є несприятливим періодом для таких закупівель через спекотні погодні умови. Серед економічних бар’єрів таких операцій є істотне підвищення логістичних витрат, здороження таких закупок через скасування податкових пільг при імпорті та перегляд офіційних валютних курсів», коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Реальні пропозиції та актуальні ціни на племінних тварин, спермопродукції та товарних поросят знайдете у відповідній рубриці.

Асоціація «Свинарі України»