Які дотації будуть доступні свинарям у майбутньому?

Обсяг виробництва м'яса в Україні в січні п.р. оцінюється майже в 307,3 тис. тонн (живою вагою), що на 1,5% поступається показнику аналогічного місяця роком раніше. Про це повідомила Державна служба статистики України.

Виробництво молока в звітному місяці знизилося також на 1,5% - до 522,1 тис. тонн.

Крім того, згідно з даними Держстату, за підсумками січня в Україні зафіксовано скорочення виробництва яєць свійської птиці - на 8,1%, до 934,6 млн шт.

АПК-Інформ

Несприятливі погодні умови, що спостерігаються сьогодні в ключових сільськогосподарських регіонах світу, важко позначаться на поставках зерна на світовий ринок, відзначається в доповіді, підготовленій Міжнародною зерновою радою (IGC).

Очікується, що в сезоні 2018/19 ринок серйозно скоротиться в обсязі, а обсяг пропозиції за основними зерновими культурами досягне найменших значень за останні три роки.

Урожай пшениці, кукурудзи і ячменю знаходиться під тиском. За попередніми прогнозами, в результаті спеки і посухи в Європі, Австралії, а також в деяких регіонах Північної Америки значна частина зібраного врожаю буде незадовільної якості. При цьому з ячменем ситуація особливо тривожна. Попередні дані свідчать про те, що обсяги його виробництва в поточному сезоні стануть найменшими за останні чверть століття, відзначається в звіті IGC.

За матеріалами IGC

Автори законопроєкту № 5600 пропонують перевести всіх виробників, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок або курей, а також виробників яєць на загальну систему оподаткування.

Революційні зміни, за оцінками Мінфіну, принесуть держскарбниці не так і багато — всього 100 млн грн. Це в разі, якщо птахівницькі підприємства «спрацюють у прибуток» в нинішніх умовах. Але є великий ризик, що разом з тим частина компаній підуть «у тінь», деякі й зовсім закриються, а місцеві бюджети втратять хороше джерело надходження коштів.

Скандальний законопроєкт

Депутати подали понад 10 тис. правок до скандального законопроєкту № 5600 Про внесення змін до Податкового кодексу. Документ був прийнятий Верховною Радою в першому читанні 1 липня, законодавці готуються розглянути його вдруге найближчими тижнями. Головна новація документа — зміна правил адміністрування податків. Норми нового документа не сподобалися бізнесу і профільним асоціаціям.

Наприклад, фіскали зможуть направляти запити платнику податків і приходити з позаплановою перевіркою (з будь-якої формальної причини, як можна прочитати в законопроєкті). А за її результатами — донараховувати суми податків. Поки компанія оскаржує рішення податківців, її майно можуть взяти в податкову заставу. Що це означає? Фактичне зупинення роботи. Компанія може зіштовхнутися з проблемами та в деяких випадках не матиме змогу закуповувати і продавати товари, залучати кредити тощо.

Дискримінаційні норми

Зміни торкнулися і птахівників. Галузь стала єдиною на аграрному ринку, де виробники не зможуть працювати на єдиному податку. Всі підприємства, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок, курей, а також виробники яєць зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування. Причому, за словами голови ради директорів Союзу птахівників України Олександра Бакуменка, в пояснювальній записці до законопроєкту не наводяться аргументи для такого кроку.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає.

І це не найкраща ідея, вважають у профільних асоціаціях. Виробництво яєць в першому півріччі скоротилося на 21% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — такого різкого падіння не спостерігалося в галузі останні 20 років. М’яса птиці за цей же період виробили на 8% менше. Двадцять підприємств закрилися, а 15 тис. осіб втратили роботу.

Галузь зіткнулася з кризою, і додаткові податкові новації можуть лише погіршити і так непросту ситуацію, вважають виробники. Багато невеликих компаній, які, наприклад, займаються вирощуванням качок або перепелів, зараз працюють на єдиному податку четвертої групи. Вони платять відрахування до місцевих бюджетів і тим самим підтримують розвиток громад на додачу до соціального навантаження, яке існує, незалежно від напряму бізнесу. Якщо ж їх переведуть на загальну систему оподаткування, то це не тільки може вдарити по бюджетах громад, але й не принести відчутних надходжень до бюджету. Виробники, які останніми роками зазнають збитків, не матимуть змогу заплатити в казну податок на прибуток. Якщо ж підприємець працює на єдиному податку четвертої групи, то він перераховує кошти до місцевого бюджету незалежно від фінансових результатів своєї роботи. Нова норма є також очевидно дискримінаційною, оскільки новації торкнулися тільки однієї, а не всіх аграрних галузей.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає. Сумнівними виглядають навіть озвучені Мінфіном 100 млн грн від такого кроку. В результаті і ця сума може виявитися ще скромнішою.

«Якщо уряд і Верховна Рада продовжать використовувати тільки методи посилення податкового тиску на бізнес, розширюючи і без того чималі повноваження різних контролерів, то, на жаль, тіньовий сектор буде тільки рости. Бізнес закликає до розвитку економіки через залучення інвестицій та створення нових робочих місць і до збільшення доходів Державного бюджету шляхом перекриття нелегальних схем. Законопроєкт № 5600, який збільшує навантаження на сумлінний бізнес і створює умови для посилення необґрунтованого тиску на бізнес, є спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки. Ухвалення законопроєкту № 5600 неприпустиме», — йдеться в спільній заяві Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати в Україні та Союзу Українських Підприємців.

biz.nv.ua

На ринку продовольчої пшениці спостерігалася стабілізація цінової ситуації, враховуючи встановлення сприятливих погодних умов в основних регіонах виробництва зернової.

Таку думку висловили аналітики компанії G.R. Agro.

«Зростання цін є, як правило, відображенням ситуації в перед- і післясвяткові періоди. Зацікавленість імпортерів українською зерновою була невисокою. Переробний сектор повідомляв про недостатню кількість пропозицій продовольчої пшениці, що стимулювало їх до підвищення цін до 6900-8200 грн/т - 2 клас, 6950-8150 грн/т - 3 клас, СРТ-підприємство», - відзначили фахівці.

Аналітики підкреслили, що розвиток цінової ситуації на ринку продовольчої пшениці багато в чому буде залежати від звіту USDA.

Крім того, цінова ситуація на ринку фуражної пшениці розвивалася аналогічно. Недолік пропозицій зернової на внутрішньому ринку, посилення конкуренції з переробним сектором, не давали можливості експортерам суттєво коригувати ціни.

«Переробники за останні два тижні підвищили ціни на фуражну пшеницю в середньому на 100-380 грн /т до 6750-8050 грн/т, з урахуванням вартості доставки на підприємство. За прогнозом тиск на ціни фуражної пшениці буде надавати кількість пропозицій і зовнішні чинники», - пояснили фахівці.

Істотних змін, враховуючи сезонний фактор на ринку фуражного ячменю не спостерігалося. Ціни на фуражний ячмінь переглядали окремі експортні компанії. Ціни переробних підприємств істотних змін не зазнали - 6700-7250 грн / т, з урахуванням вартості доставки на підприємство.

Аналітики підкреслили, що ринок кукурудзи був найбільш активним у плані торгової активності і коригування цін. Експортні компанії за два тижні звітного періоду підвищили гривневі ціни на фуражну кукурудзу в портах в середньому на 250-350 грн/т, валютні - $ 11 т. Переробні підприємства підвищили ціни на кукурудзу в середньому на 150-400 грн/т до 7800-8900 грн/т, СРТ-підприємство.

latifundist.com