Яка українська продукція має найбільший попит серед європейців

У більшості випадків ділянки на території однієї сільської ради, на однім масиві оцінюються приблизно однаково. Однак є кілька факторів, які можуть у перспективі вплинути на ціну ділянок і на які власникам слід звернути увагу.

Зокрема, на ціну землі можуть вплинути: Перспектива зміни призначення. Суттєво відрізняється ціна на землю, яка може бути використана не тільки для виробництва агропродукції: ділянки біля великих міст або в рекреаційних зонах, поблизу транспортних магістралей або з імовірними покладами корисних копалин. Проте таких ділянок дуже мало. Договір оренди. Наразі це один з визначальних чинників для ціни. Вільна земельна ділянка, яка не знаходиться у користуванні орендарів, може коштувати удвічі більше за аналогічну, обтяжену орендними відносинами. Ще менше будуть просити за об'єкти, які знаходяться в 10-річній оренді чи навіть більше, не кажучи про ділянки, за якими орендна плата вибрана власниками наперед.

«Загалом вільних земельних ділянок небагато. Проте «земля в оренді»— це ще не діагноз. Так, обробляється орендарями близько 80% усіх сільськогосподарських земель, а в офіційній оренді (зареєстровані права користування ділянками) лише десь 65−67% с/г земель. А «тіньова» оренда не дає пріоритетного права на купівлю», — розповідають експерти.

Ґрунт, склад та якість землі. Родюча земля користуватиметься більшим попитом. Для орієнтиру якості є так звана бонітетна оцінка родючості ґрунтів. Зокрема, базою для нормативної грошової оцінки слугувало саме бонітування земель.

«Утім, публічної інформації щодо бонітування земель немає. Загальну інформацію щодо того, які ґрунти де розташовані, можна подивитися на Публічній кадастровій карті, обравши опцію «ґрунти» в каталозі. Навіть за конкретними ділянками. Для отримання більш детальної інформації щодо родючості ґрунтів слід звернутися до приватних лабораторій. Ця послуга може коштувати від 400 грн і більше залежно від кількості показників, які хоче перевірити замовник», — додають фахівці.

Доступ до води. У регіонах з посушливим кліматом цінники на землю будуть меншими. Якщо не виявиться, що поблизу земельної ділянки є водойма або зрошувальна система. Це може бути перевагою і в інших кліматичних поясах. Наявність об'єктів інфраструктури. Наявність неподалік від ділянки залізниці, елеватора (карта елеваторів України), електромережі, під'їзної дороги — все це може мати вплив на вартість земельної ділянки. Розташування земельної ділянки в земельному масиві. Якщо об'єкт, скажімо, буде десь на відшибі, в кінці поля, біля лісосмуги, це не буде додатковою перевагою для його інвестиційної привабливості.

agravery.com

Україна може збільшити присутність на ринку курятини Великої Британії на тлі епідемії пташиного грипу в цій країні.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Як зазначається, у Британії фіксують найбільший спалах пташиного грипу в історії. Хворобу було виявлено у 155 місцях по всій країні, і довелося знищити понад 3 млн гол. птахів.

«В останні роки Україна на світовому ринку курятини демонструє стабільне нарощення експорту. Так, за результатами 2021 року Україна піднялась у торговельній сходинці на одну позицію та посідає 7-ме місце серед найбільших світових експортерів курятини. Обсяг експорту української курятини в 2021 році становив 456,48 тис. т, що на 6% більше, ніж у 2020 році», — зазначають експерти.

І підкреслюють, що Україна продовжує експортувати курятину попри складну ситуацію із вторгненням росії. Зокрема, до країн ЄС за 9 місяців було продано 305,6 тис. т м’яса птиці, що лише на 8% менше, ніж торік. Найбільші країни-імпортери: Нідерланди — 5 918 т, Молдова – 1 643 т, Словаччина – 3 394 т, Туреччина — 3 461 т.

«Зважаючи на те, що Україна та Велика Британія юридично закріпили скасування ввізних мит і тарифних квот у двосторонній торгівлі на 12 місяців у травні цього року, ця угода безпосередньо позитивно впливає для птахівників і потенційно допоможе збільшити експорт українського м’яса птиці до Британії», — вважають в УКАБ.

Загалом у 2021 році у Великій Британії було вироблено 1 770,5 тис. т курятини, що на 4,4% більше, ніж у 2020 році. Водночас було імпортовано 365  тис. т курятини на загальну суму $1,18 млрд.

Більш за все експортували до Британії:

• курятину тушкою (70 846 т) — Бельгія, Іспанія, Польща, Італія, Нідерланди;
• курятину розділену (295 696 т) — Нідерланди, Польща, Бельгія, Ірландія, Німеччина.

За словами аналітика УКАБ Максима Гопки, проблема з пташиним грипом на внутрішньому ринку Великої Британії призведе до збільшення імпорту м’яса птиці до кінця цього року. За рахунок карантинних обмежень, які відбуваються на підприємствах, великі роздрібні мережі будуть надавати більшу перевагу імпортному м’ясу, щоб не ризикувати якістю продукції.

«До початку повномасштабної війни Україна почала нарощувати постачання курятини на британський ринок: у 2019 році було вивезено 927 т, в 2020 році через коронавірус постачання мало нерегулярний характер, тому експорт склав лише 400 т, а за 2021 рік було вивезено 2,64 тис. т. Тенденція до збільшення експорту повинна продовжуватись і надалі, враховуючи нові експортні можливості для України та зменшення пропозицій на внутрішніх ринках ЄС і Британії», — прогнозує експерт.

Бразилія є одним з конкурентів українських виробників м’яса птиці на ринку Євросоюзу. Ця країна займає перше місце серед експортерів курятини до ЄС. Утім, репутація Бразилії може погіршитись, оскільки за останні 15 місяців британська влада повернула до південноамериканської країни кілька контейнерів курячого м’яса, зараженого сальмонелою.

Перший подібний випадок виявили у квітні минулого року. Тоді інспектори охорони здоров’я виявили м’ясо невідповідної якості.

Тереза ​​Крістіна, бразильський міністр сільського господарства, підтвердила, що Великобританія відправила назад 16 контейнерів курки з Бразилії протягом 15 місяців. Ще один контейнер, з близько 1400 тоннами м’яса, був повернутий, оскільки виникли питання щодо температурного режиму під час транспортування.

Після відмови від продукції, повернуте куряче м’ясо було продано на бразильському ринку, через те, що регулювання безпеки в південноамериканській країні не настільки жорстке, як в ЄС.

За даними бразильських ЗМІ, значну кількість партій курячого м’яса, в яких виявили сальмонелу, виготовили компанії JBS і BRF або їхні дочірні підприємства.

Угода між ЄС та МЕРКОСУР, підписана тиждень тому, дає південноамериканським країнам квоту на ввезення 180 тисяч тонн птиці, головним чином це стосується Бразилії, як одного з найбільших світових виробників птиці. Утім, у ЄС все частіше виникають питання щодо якості бразильської курятини. Минулого року 20 птахофабрикам з цієї країни було заборонено експортувати м’ясо до країн Євросоюзу.

Meat-Inform

В Мінагрополітики розробили попередній план напрямів держпідтримки для аграрного сектору на 2022 рік. Оскільки невдовзі ВР розпочне розгляд бюджету на наступний рік, у Мінполітики підготували програму бюджетної допомоги для АПК.

Було представлено концепцію з переліком основних напрямів. Загалом на розвиток АПК у 2022 році пропонується виділити 8 млрд грн, з них 4,6 млрд грн передбачено на підтримку аграріїв — це на 100 млн більше, ніж було закладено у 2021 році. Однак остаточна сума держпідтримки буде відома після голосування за бюджет на 2022 рік.

Програма держпідтримки на 2022 рік містить 16 пунктів:

1. Часткова компенсація вартості сільгосптехніки;
2. Фінансова підтримка заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів;
3. Фінансова підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства;
4. Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств на 2022 рік (субсидія на одиницю обробітку угідь, дотація за утримання корів);
5. Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств (часткова компенсація витрат на надані послуги, фінансова підтримка фермерських господарств на зворотній основі, доплата на користь застрахованих осіб-членів/голови СФГ ЄСВ, фінансова підтримка новостворених ФГ для отримання с.-г. дорадчих послуг) ;
6. Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки с.-г. продукції (відшкодування вартості закуплених племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів);
7. Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки с.-г. продукції (відшкодування вартості тваринницьких об'єктів (до 50% вартості, спеціальна бюджетна дотація за наявні бджолосім'ї));
8. Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки с.-г. продукції (спеціальна бюджетна дотація за утримання кіз, козематок, ярок, вівцематок, спеціальна бюджетна дотація за приріст поголів'я корів власного відтворення);
9. Державна підтримка нішевих культур;
10. Державна підтримка розвитку картоплярства;
11. Державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції (страхування посівів пшениці озимої з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків);
12. Державна підтримка використання меліорованих земель;
13. Розвиток скотарства;
14. Державна підтримка садівництва (трудомістких галузей);
15. Державна програма підтримки садівництва (підтримка малих та середніх виробників до 20 га, компенсація до 50% вартості інвестицій на гектар);
16. Державна підтримка органічного виробництва;
17. Державна підтримка АПК за 2021 рік виплачена аграріям у розмірі 1 млрд 551 млн грн із передбачених у бюджеті 4,5 млрд грн.

agropolit.com