Як збувати свою продукцію малим та середнім фермерам

Зберігання комбікормів для птиці, що містять кукурудзу протягом періоду, що перевищує чотири роки, призводить до втрати продуктом основних поживних цінностей, до такого висновку прийшли вчені з Університету Оберна в США. Результати їх наукових пошуків були опубліковані в міжнародному журналі Animal Nutrition.

Фахівці провели вивчення комбікормів, що зберігалися на складах в різних регіонах країни протягом періоду до п'яти років. В результаті було встановлено, що приблизно на четвертому році після випуску, кормова кукурудза в комбікормах починає втрачати свої поживні елементи, такі як крохмаль, сирий протеїн, амінокислоти і жирні кислоти.

Таким чином, бройлери, отримували продукт, що зберігалися протягом чотирьох і більше років демонстрували набагато меншу продуктивність, в порівнянні з бройлерів, яких годували свіжим продуктом. Разом з тим, до недавнього часу вважалося, що хімічний склад кукурудзи при зберіганні залишається більш-менш стабільним протягом періоду рівного 110 місяців, тобто приблизно дев'яти років.

За матеріалами Feed Navigator

Міністерство аграрної політики та продовольства України вже отримало від Ощадбанку 58 позитивних заяв на отримання гранту для садівництва та будівництва теплиць. Станом на 9 серпня 2022 р. погоджено 13 заяв у частині садів.

Про це розповів заступник директора департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Андрій Кравченко під час онлайн-вебінару «Як отримати грант від уряду для розвитку власного саду або тепличного господарства».

«Дані грантові програми розраховані на два ключові моменти — створення додаткових робочих місць та можливість вирощування продукції в промислових масштабах для забезпечення продовольчої безпеки», — зазначив Андрій Кравченко.

Серед типових недоліків під час подання документів чиновник виділив наступні:

відсутність належним чином розроблених документів висадки насаджень, а також проєктів модульних теплиць;

площа земельної ділянки в заяві не відповідає площі, поданій у проєкті висадки насаджень;

невідповідність проєкту висадки насаджень критеріям, зазначеним у Додатку 2 в Порядку прийняття рішень Мінагрополітики, зокрема ряд проєктів не містять дані про водозабір, зрошення тощо;

невідповідність суб’єкта господарювання щодо провадження діяльності в сфері вирощування сільгоспкультур згідно класифікації видів економічної діяльності;

відсутність у поданих проєктах деяких сторінок, неповний пакет документів.

agroportal.ua

Китай та ще 14 азіатсько-тихоокеанських держав підписали найбільшу в світі угоду про вільну торгівлю. Вона охоплює 2,2 мільярда людей.

Китай уклав найбільшу у світі угоду про вільну торгівлю з 14 азіатсько-тихоокеанськими країнами. Її підписали у неділю, 15 листопада, під час віртуального саміту країн Південно-Східної Азії (Asean) у столиці В'єтнаму Ханої. Підписанню цієї угоди передували вісім років переговорів між країнами-учасницями.

Угоду «Регіональне, всебічне економічне партнерство» (RCEP) уклали Китай, В'єтнам, Сінґапур, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, М’янма, Бруней, Лаос, Камбоджа, Японія, Австралія, Південна Корея та Нова Зеландія. Вона охоплює 2,2 мільярда людей та близько третини світового економічного виробництва.

Завдяки цьому документу країни домовилися про зниження тарифів і встановлення загальних для усіх учасників угоди правил торгівлі. Домовленості стосуються торгівлі, послуг, інвестицій, електронної комерції, телекомунікації та авторських прав.

На думку експертів, угода сприятиме економічній інтеграції в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та протидіятиме протекціоністським тенденціям, пише dpa. Крім того, цей пакт є великим успіхом для Пекіна на тлі триваючої торговельної війни із США.

До кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, країни RCEP становили 29 відсотків від світового обсягу торгівлі - трохи менше, ніж ЄС, який складав 33 відсотки. Тепер експерти очікують, що частка спільноти RCEP збільшиться.

«RCEP перекроє економічну та стратегічну карту Індо-Тихоокеанського регіону», — сказав Джеффрі Вілсон з Австралійського інституту стратегічної політики і припустив, що угода «дасть поштовх» зусиллям з відновлення економіки після пандемії.

Угоді передував 31 раунд переговорів та 18 зустрічей міністрів. Терміни її укладення зривалися шість разів. Згодом її доля залежала від Індії, керівництво якої виступало проти низки пунктів угоди. Утім, наприкінці 2019 року Індія відмовилась від переговорів і шлях до угоди був відкритий.

dw.com

В Україні неможливо робити ставку чи на дрібнотоварне, чи на великотоварне виробництво молочних продуктів — має бути комбінація цих двох моделей.

Про це розповів голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час конференції «Молочний бізнес в умовах війни», пише agroportal.ua.

«3 2022 по 2030 роки необхідно передбачити розвиток промислового виробництва молока: будівництво ферм, розвиток індустрії, висока якість молока, поголів'я 1 млн голів. Виробництво молока може сягнути 5,5 млн т», — зазначає Вадим Чагаровський.

За його словами, в одноосібних господарств шлях один — перетворення на сімейні молочні ферми.

«Хоча є певні проблеми: не вирішене питання із землею, інвестиціями. У 2030 році на переробку має надходити 6 млн т молока. Фактично нам необхідно за вісім років подвоїти переробку молока — з 2,7 млн т, які очікуються у 2022 році», — говорить Вадим Чагаровський.

У Спілці молочних підприємств пропонують три етапи розвитку молочної галузі.

Перший етап — на період бойових дій — це збереження поголів'я великої рогатої худоби через відновлення програм державної підтримки. Потреби молочної галузі в кредитних обігових коштах становлять близько 3 млрд грн.

Другий етап розвитку — післявоєнний період (один-два роки після війни) — передбачає збільшення і поголів'я ВРХ, і виробництва молока на 10−15%, і розширення експортних ринків. Фінансування цього етапу потребує $ 150 млн.

Третій етап — створення сучасної молочної галузі. У цій справі найважливіше — підготовка кадрів.