Кабмін знову розширив перелік критичного імпорту, у списку – молочна сироватка

Угорський ринок є надзвичайно перспективним для українських аграріїв завдяки географічній близькості та великому інтересу споживачів до української продукції. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час інтерв’ю для угорського провідного економічного видання.

«Експорт української продукції до ринку Угорщини збільшився на 88% за три місяці 2017 року, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, та становив 15 млн дол. США. Товарообіг за цей період також має чуттєве збільшення та складає 49,2 млн дол. США. Найбільшим попитом серед угорських споживачів користувались такі українські товари, як макуха, соєві боби, насіння та плоди для посівів, мед, соняшникова олія, горіхи, шоколад та інші», - зауважила Ольга Трофімцева та додала, що головними аграрними товарами, які імпортувала Україна з Угорщини були кукурудза, корми для тварин, жива свійська птиця, овочі, насіння соняшнику та інші.

«Ці показники є значними, але маємо ще великий торгово-економічний потенціал між нашими країнами, які необхідно реалізовувати. Йдеться не тільки про збільшення аграрної торгівлі, а також про створення спільних цікавих проектів», - підкреслила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, з кінця 2016 року представники урядів обох країн активізували свій діалог, щодо спільного розвитку галузі.

«Під час нашої останньої зустрічі з Міністром землеробства Угорщини Шандором Фазекашем, а також офіційного візиту української делегації до Угорщини під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, були визначені головні напрями для активізації двосторонньої співпраці в галузі між країнами, а саме: ветеринарія, сфера карантину та захисту рослин, селекція та насінництво», - зазначила Ольга Трофімцева та додала, що також пріоритетними є розвиток рибного господарства, виноробства та створення спільних проектів у сфері харчової промисловості.

Прес-служба Мінагрополітики

Український молочний індекс (УМІ) в січні знизився на 10,1%, і це найрізкіше історичне падіння на початку року. 

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Уявіть собі, що навіть в сезон великого молока досить неприбуткового 2020-го року виробники заробляли на третину більше, ніж в січні 2021-го року. Причина знову та сама — корми. Світовий ринок просто втік дуже далеко від реальності. Держави надрукували дуже багато нічим незабезпечених грошей, і велика кількість спекулянтів ганяють їх між акціями — теслами, біткоїнами та фьючерсами на кукурудзу. Не факт, що це „зернове раллі“ не обернеться зерновим крахом вже в найближчому майбутньому», — розповідає експерт.

В січні УМІ встановив відразу кілька антирекордів:

найрізкіше історичне падіння прибутковості в січні (-10,1%);

найбільше падіння прибутковості до попереднього року (-44,2% — майже вдвічі);

найнижча історична прибутковість січня (на 12,5% нижча, ніж в 2015-му році, коли було дуже скрутно).

«Цікаво, що лютий в Україні завжди є негативним для прибутковості. Але куди ж ще?! Поки що не видно, щоб хтось зміг особливо підняти ціни на молоко, хоча в світі ціни пішли вгору, особливо знову актуальним стають молочні жири», — зауважує Андрій Ярмак.

milkua.info

20 жовтня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проєкт державного бюджету на 2022 рік.

Агросектору нардепи виділили 8 млрд грн. Зокрема, на такі бюджетні програми:

• Реконструкція, модернізація та відновлення меліоративних систем, включаючи здійснення відповідних заходів в Одеській області.
• Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників.
• Керівництво та управління у сфері геодезії, картографії та кадастру.
• Проведення земельної реформи.
• Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону.
• Селекція в рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні.

4,6 млрд грн з виділених 8-ми планується спрямувати на фінансову підтримку агровиробників.
ВАР вважає дану суму недостатньою та наполягає на суттєвому її збільшенні. Оскільки агровиробники щороку стикаються з новими викликами.

Також ВАР наголошує: аби у 2022-му агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки. А саме:

• Побудова нових зерносховищ.
• Розвиток зрошення.
• Підтримка овочівництва.
• Кошти на агрострахування.
• Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання.
• Розвиток садівництва.
• Підтримка тваринництва.

Наразі аграрним комітетом пропонується збільшити держпідтримку агросектору до 11 млрд грн.

uacouncil.org

 У 2018 році на ринку м'яса птиці не очікується різких цінових коливань, в той же час вартість курятини зростатиме пропорційно інфляції і витратам на виробництво. Про це заявили в Асоціації "Союз птахівників України", передає УНН.

"На ціну виробника постійно впливає на собівартість виробництва, яка в свою чергу завжди знаходиться під тиском ціноутворення на її складові. Будь-яке підвищення ціни на складову або збільшення курсу національної валюти має ланцюгову реакцію і провокує зростання відпускних, а далі і роздрібних цін.

Сьогодні спостерігається певна стабілізація внутрішніх цін на м'ясо птиці. За січень споживчі ціни збільшилися лише на 2,2%, в той час як індекс витрат на виробництво тваринницької продукції зріс за цей період на 5,6% ", - пояснили в Асоціації.

Крім внутрішніх факторів, вартість курятини в Україні залежить від експортних цін виробників, які в січні цього року продемонстрували зростання.

"Експортні ціни майже завжди більш стабільні і привабливі через їх формування в іноземній валюті і, як правило, вищий рівень від внутрішньої ціни", - відзначили в Асоціації і додали, що ціна, за якою поставляється продукція за кордон, є результатом спільної згоди продавця і покупця.

"Експортна ціна завжди враховує особливості ринку", - відзначили фахівці.

Нагадаємо, Україна прогнозують ключову роль на ринку курятини в ЄС. Як відзначають міжнародні дослідники, "навіть при значних імпортних зборах ціна пропозиції філе грудки з Бразилії і України дорівнює або нижче ціни пропозиції виробників ЄС".

www.poultryukraine.com