Кабмін виділив фінансування для створення аграрного реєстру

Експорт курятини з України в 2020 р. складе 420 тис. т, що на 3,4% більше 2019 року (406 тис. т).

Про це свідчать дані звіту USDA.

Згідно зі звітом, в 2021 р. світовий експорт курятини спільно з США досягне 12,185 млн т, при цьому на США припадає 27% від світового обсягу (3,33 млн т).

У рейтингу найбільших світових експортерів м'яса птиці, за прогнозом USDA, Україна займає 6 місце. У ТОП-6 постачальників м'яса птиці, згідно зі звітом USDA, увійдуть:

Бразилія - ​​3,86 млн т, на 1,3% більше 2019 року (3,81 млн т);

США - 3,33 млн т, + 2% (3,26 млн т);

ЄС - 1,44 млн т, -7% (1,54 млн т);

Таїланд - 890 тис. Т, + 11,8% (881 тис. т);

Туреччина - 456 тис. т, + 8% (408 тис. т);

Україна - 420 тис. т, + 3,4% (409 тис. т).

При цьому, в USDA очікують, що експорт м'яса курки з України до 2021 р. складе 430 тис. т, що на 2,3% більше 2020 року (420 тис. т).

 latifundist.com

Сукупний обсяг світового ринку ароматизаторів і підсолоджувачів для комбікормів складе приблизно 1.236 млрд доларів, проте вже до 2022 року він досягне 1.463 млрд доларів, із середньорічним показником зростання в 3.4%. Відповідні прогнози були приведені в недавньому маркетинговому дослідженні, підготовленому аналітичною компанією MarketsandMarkets.

Відзначається, що зокрема кормові ароматизатори, такі як цитрус і ваніль, виявляються досить ефективними для використання в комбікормах, особливо в періоди після лактації, або при втраті тваринам ваги. Вони допомагають збільшити споживання комбікорму і позитивно впливають на виробничі показники.

При цьому основне зростання споживання в розглянутий період доведеться на Азіатсько-Тихоокеанський регіон, і зокрема такі країни як Індія, Китай, Японія і Таїланд, де в даний час триває модернізація індустрії тваринництва і зростає поінформованість споживачів про фактори годування, що визначають якість м'ясо-молочної продукції.

За матеріалами All About Feed

Лікар ветеринарної медицини та експерт Асоціації виробників молока Ігор Присяжнюк 20 липня взяв участь в координаційній зустрічі щодо планування та впровадження стратегії підвищення рівня обізнаності про безпечність сирого молока, повідомляє прес-служба АВМ. 

У заході також взяли участь: Владислава Магалецька, Голова Держпродспоживслужби; Манон Шуперс, директорка SAFOSO; Ігор Кравченко, місцевий керівник QFTP, Олександр Бондаренко, керівник спецпроектів агентства RMA; Ірина Висоцька, координатор компонента «Молочний сектор» QFTP та представники бізнес-об'єднань молочного сектору.

Учасники обговорили кроки, які варто здійснити для підвищення рівня обізнаності суспільства щодо безпечності та якості молока. Залежно від цільової аудиторії — споживачі, виробники і переробники, керівництво країни, урядовці, парламентарі, ОТГ і дрібні фермери — розроблені плани впровадження стратегії.

Довіру споживачів до молока та молочних продуктів потрібно відновлювати, тому Асоціація виробників молока підтримує окреслені ініціативи та вітає готовність держави в особі Держпродспоживслужби долучитись до процесу.

Готові руйнувати міфи та як ніхто хочемо показати, що українське молоко — це здорово, якісно і безпечно.

Захід проводився за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).

Більшість економічно розвинених країн приділяють значну увагу стратегії розвитку та підтримки сільського господарства. Це важливий документ, який на декілька років або навіть десятиліть визначає взаємовідносини держави та сектору АПК, мотивує бізнес інвестувати та заохочує збільшувати продуктивність. В Україні такої стратегії немає, із року в рік змінюються державні програми, напрямки, пріоритети та бюджети, що неминуче призводить до хаосу та нерозуміння політики держави. Чергова спроба хоча б обговорити окремі її напрямки запланована на наступний тиждень, 11 лютого, у межах засідання аграрного комітету ВРУ. Про це у коментарі УНН розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

"Буде слухатися питання державної підтримки аграрної галузі, її дотування і оподаткування. Я буду серед виступаючих, оскільки я писав доповідну на Прем'єр-міністра (Олексія Гончарука - ред.) з цього приводу.

Ми не можемо так жити, один рік маючи 6 млрд грн держпідтримки, інший - 4 млрд грн, чи взагалі 1,5 млрд грн, як пропонували”, - зазначив Козаченко.

У відповідь на його лист Гончарук доручив міністру розвитку економіки Тимофію Милованову створити робочу групу в Кабміні, куди включити зокрема представників профільних асоціацій.

Проблем в АПК багато, каже Козаченко. Перш за все це невизначеність і відсутність стабільності у державній політиці.

"Ми лягаємо спати і не знаємо, які зміни у законодавстві, радикальні, будуть прийняті вночі. А державна підтримка має бути сталою, як у ЄС. Там, відповідно до стратегії, яка затверджується на 7 років вперед, кожен аграрій знає, на яку підтримку він може розраховувати, які податки він буде сплачувати, і чи може він у цих умовах створювати конкурентоспроможне виробництво чи ні", - пояснює Козаченко.

Стратегія розвитку та підтримки українського АПК повинна чітко окреслювати модель заохочення вітчизняного агровиробника, вважає експерт.

"Ми маємо чітко визначитися із системою оподаткування і державної підтримки великих, середніх і малих товаровиробників. Ми маємо зрозуміти, яким реально повинен бути річний розмір фінпідтримки галузі АПК. Бо пропоновані на цей рік 4 млрд грн - це дуже мало. Це у 117 разів менше, ніж у ЄС, у перерахунку на 1 гектар держпідтримки", - пояснює Козаченко.

Вітчизняним товаровиробникам складно працювати не лише в Україні, а й на зовнішніх ринках, зазначає експерт. Причина в упередженому ставленні та нерівних умовах для України. Як наслідок, польська свинина в Україні дешевша за українську.

"Ми не субсидуємо поставки продукту за кордон, тому що підписали відповідну угоду із Міжнародною торговельною організацією (WTO). І норми документу, які забороняють нам субсидувати експорт, є незмінними.

Разом з тим, деякі країни ЄС, наприклад, Польща, підписуючи угоду із WTO, прописали, що вони можуть субсидувати експорт. Тому сьогодні ми їмо польську свинину, яка дешевша за нашу. І по окремих видах продукції країна надає товаровиробникам 30% експортної дотації, у якій ми обмежені", - пояснює він.

Експерт також прокоментував наміри окремих фахівців галузі робити ставку на розвиток в Україні сімейних фермерських господарств. Козаченко вважає, що це не спрацює.

"Закидалося неодноразово, що треба знищити агрохолдинги, бо вони, мовляв, створюють небезпеку для держави. І пропонувалося зробити, як у Європі - розділити усіх аграріїв на господарства, дати їм по 16 га землі, по дві корови, троє поросят, і хай працюють. Але так не вийде: сьогодні ми виживаємо тільки за рахунок того, що у нас індустріальне сільське господарство. Якби воно було сімейним - воно б уже давно зачахло. Бо у ЄС, на який ми хочемо рівнятися, 40% усього бюджету йде на дотації сімейним господарствам", - каже Козаченко.

Джерело: УНН