Кабінет Міністрів України скасував ліцензування експорту кукурудзи й соняшникової олії

Відразу дві міжнародні дослідницькі групи оголосили про плани запустити комерційне виробництво кормових добавок з червоних водоростей. В рамках попередніх досліджень було продемонстровано, що вироблення метану організмом великої рогатої худоби (ВРХ) при використанні червоних водоростей практично повністю припинялася.

Червоні водорості традиційно не належать до групи добавок, використання яких може вплинути на продуктивність тварин. Разом з тим, в рамках одного дослідження було встановлено, що використання цих компонентів дозволяло використовувати менше корму для досягнення потрібного приросту у ВРХ.

За матеріалами AllAboutFeed

В перші три тижні війни була проблема з ветеринарними препаратами, не працювали фірми-постачальники. Зараз із цим таких труднощів немає.

Про це AgroPortal.ua розповів фермер, підприємець з Чернігівщини Михайло Травецький.

«Сьогодні спостерігається якась парадоксальна ситуація з аптеками. Складається враження, що тварин немає, або люди їх взагалі не лікують. Дуже різко зменшилась кількість закупівлі приватним сектором ветеринарних препаратів. Максимально зараз беруть антигельмінтні препарати, для курчат різні випойки, вітаміни, антибіотики для домашньої птиці, через що попит дуже знизився», — говорить він.

За словами Михайла Травецького, дефіцитних препаратів немає. Все, що він замовляє, є в наявності у дистриб’юторів. Інша справа — доставка. «Нова Пошта» зараз працює повільніше, ніж до війни.

«Препаратів, які є в наявності, цілком достатньо, щоб вилікувати те чи інше захворювання у тварин. Найголовніше — є вакцини, основні антибіотики. Зараз у нас інша проблема №1 — нестача паливно-мастильних матеріалів. Проїхавши на днях Чернігівську, Полтавську та Дніпропетровську області, на жаль, з пальним спостерігав таку ж ситуацію», — зазначає Михайло Травецький.

AgroPortal.ua

В період з 11 по 20 вересня ціни на різні види м'яса продовжували зростали, хоча не так стрімко, як раніше. 

Про це повідомляє аналітичний департамент УАК.

Так, наразі 1 кг яловичини в Україні коштує майже 111 грн, що на 1,04% більше, ніж станом на 11 вересня. Якщо ж порівняти з аналогічним періодом серпня, то ріст ціни становить 3,5 %.

Ціна курятини також зросла. З початку звітного періоду вона піднялася на 30 коп., або на 0,5% і тепер кілограм в середньому коштує 55,31 грн. Порівняно з 21 серпня курятина подорожчала на 3,9%

А от ціна на свинину, порівняно з минулим звітом, майже не змінилася і становить 104,17 грн/кг, проте порівняно з аналогічними даними за серпень вартість цього продукту піднялася аж на 5,2%.

Рекордсменом у подорожчанні за звітний період стало сало, ціна на яке зросла аж на 4,3% і тепер в середньому становить 57,45 грн/кг, тоді як 21 серпня воно коштувало 49,6 грн/кг (+15,8%)

Нагадаємо,  що у січні–серпні 2017 українці з’їли на 1,5% менше свинини, ніж за аналогічний період минулого року.

agravery

Багаторазові рушники чи серветки, які використовують для витирання дійок перед доїнням, можуть бути фактором передачі інфекції. Після прання на них залишаються патогенні бактерії. Різні мікроорганізми гинуть при різних температурах.

«Багаторазові серветки потрібно прати при температурі щонайменше 62−65°С. Вона знищує бактерії групи кишкової палички. Проте збудники контагіозних маститів, зокрема золотистий стафілокок є термостабільний і гине лише при 80°C, та й то через 15−60 хвилин», — пояснює к.в.н, ветеринарний лікар Консультаційного центру Асоціації виробників молока Віталій Захарченко.

Тому в господарствах, де виділяють збудники контагіозних маститів, рекомендують використовувати одноразові серветки.

«Більшість господарств перуть рушники в пральних машинах при температурі 30−40°С, недостатній для знезараження бактерій, що спричиняють мастит», — додає експерт.

«Хоч би якою була температура, якийсь із видів збудників залишається на випраному, висушеному рушнику, — переконаний директор Uman Labs Андрій Білан. — Нещодавно допомагали з’ясувати причини маститу на одному з господарств, де кількість хворих корів становила 30%. Насамперед дослідили в лабораторії кілька випраних рушників, якими витирають вим’я перед доїнням. Відібравши зразки, виявили золотистий стафілокок та енетеробактерії».

Багаторазові рушники замінили на одноразові паперові серветки, і через два тижні тестування кількість маститних корів зменшилась до 10%.

«Заміна багаторазових серветок на одноразові ще не вирішує проблему з маститом на фермі. Важливо працювати з персоналом. Так, доярці зручніше користуватися рушником, бо витрачається менше часу на витирання дійок, ніж індивідуальною серветкою. Суть така: одним боком рушника витирають дві передні дійки, другим — дві задні. Паперовим так не витреш, бо для кожної дійки — окрема серветка. А це займає час. Зачасту доярки поспішають і однією серветкою витирають кілька дійок», — говорить Андрій Білан.

На думку директора Uman Labs, у цьому разі слід мотивувати операторів доїння та інших працівників ферми: «У більшості випадків на фермі практикують штрафи, але не виплату бонусів. Як і інших, доярок потрібно заохочувати не поспішати і добросовісно виконувати всі операції протоколу доїння».

MilkUa.Info