Змінилися вимоги до експорту м’яса і м’ясопродуктів у Молдову

Факти зараження тварин африканською чумою свиней (АЧС) зафіксовані, щонайменше, в десяти країнах ЄС. Про це повідомила представник Єврокомісії (ЄК) Анка Падурару, передає УНН з посиланням на ТАСС.

"В цілому захворювання торкнулося десяти держав ЄС. Їх представники провели сьогодні зустріч з обговорення заходів протидії поширенню захворювання", - заявила вона.

В Україні ж АЧС не вщухає вже п'ять років поспіль. У минулому році на території нашої держави було зареєстровано близько 170 спалахів хвороби, в цьому - вже близько сотні.

Збитки, які несуть українські фермери через поширення вірусу, обчислюються мільярдами гривень.

Фермерські громадські організації звинувачують владу в бездіяльності.

"Державою не ведеться ефективна робота по депопуляції диких свиней, як це, наприклад, робиться у наших сусідів - Естонії або Латвії ... Ще раз апелюю до Мінагрополітики перейти від слів до справи. У ситуації, що склалася потрібно реагувати максимально швидко і реалізувати державну стратегію подолання АЧС в Україні в найкоротші терміни", - заявила з цього питання голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Депутат ВР Сергій Тригубенко, в свою чергу, вважає, що боротися з АЧС Україні заважають нескінченний процес реформування Держпродспоживслужби, і відсутність профільного міністра - агрополітики - в країні вже протягом півтора року.

Джерело: УНН

Україна в поточному році може отримати врожай зернових та олійних культур близько 66,5 млн т з площі близько 18,8 млн га.

Такий прогноз зробили експерти Української зернової асоціації.  

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19,2 млн т, що суттєво нижче від рекорду минулого року (33 млн т), проте цей показник втричі більше, аніж Україна споживає пшениці на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають майже 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/2023 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — підрахували експерти. 

Ячменю цього року Україна збере на рівні 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт у 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 26,1 млн (минулого року 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 15 млн т.

Врожай соняшнику можна очікувати на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т). 

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,5 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт 2022/23 МР очікується на рівні 1,3 млн т. 

Врожай сої очікуємо на рівні 2,1 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт можна очікувати на рівні 0,8 млн т.

В УЗА прогнозують, що експорт зернових за умови нинішньої пропускної спроможності складе 12-18 млн т в майбутньому сезоні.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 30 млн т, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. На сьогодні пропускна здатність альтернативних маршрутів складає не більше 1,5 млн т на місяць. Щоб Україні досягнути показника експорту в 30 млн т, потрібно збільшити пропускну здатність на кордонах ЄС до 3 млн т на місяць», — пояснюють в УЗА.

Також зазначається, що перехідні залишки в 2021/22 МР складуть близько 25 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 31 млн т, а за песимістичними — близько 43 млн т.

«Україна гарантовано буде мати достатні запаси зерна, в той час як країни світу недоотримають значну кількість зерна з України через війну росії проти України, що призведе до зростання цін та продовольчої інфляції навіть у розвинених країнах», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua

АТ «Укрзалізниця» з 1 серпня змінила методику обрахування вагонної складової у вартості вантажоперевезень у вагонах власного парку по території України.

Згідно з повідомленням компанії, після зміни методики плата за перевезення вантажів у вагонах «Укрзалізниці» зросте, передає Цензор.нет.

Так, раніше для обрахування вагонної складової у вартості перевезень вантажів вагонами «Укрзалізниці» використовувалась методика, за якою термін використання вагонів визначався діленням відстані перевезення на нормативну швидкість доставки вантажу. Зазначена нормативна швидкість становила 200 км/добу для повагонних відправлень та 320 км/добу для маршрутних відправлень.

«Разом з тим останні 10 років фактична швидкість руху вагонів значно менша за нормативну швидкість через знос залізничної інфраструктури, рухомого складу та через збільшення кількості операторів вагонного парку на мережі. Таким чином, при застосуванні нормативної швидкості в розрахунку терміну використання вагонів кількість розрахованих діб використання вагона абсолютно не відповідала дійсності», — зазначається у повідомленні.

Водночас, яка зауважують в «Укрзалізниці», на ринку використання вантажних вагонів наразі діє інша методика, яка прив’язана до фактичної швидкості руху вагонів на різних маршрутах.

Через це «Укрзалізниця» хоча і мала вищій рівень ставок плати, ніж у приватних операторів ринку, але отримувала кошти за значно менший термін використання власних вагонів. Тепер державна компанія перейде на обрахування вагонної складової вартості вантажних перевезень з урахуванням фактичної, а не нормативної швидкості руху вагонів.

«Також слід зазначити, що дійсно в серпні 2022 року вантажовласники відчують ріст вагонної складової у вартості перевезень вантажів вагонами „Укрзалізниці“, адже фактично при розрахунку різко зросте кількість днів використання вагонів, а ставки плати залишаться на поточному рівні», — визнають в компанії.

Проте надалі з підвищенням вартості використання вагонів «Укрзалізниця» очікує зменшення попиту на свої вагони у поточному місяці, а за рахунок зменшення коефіцієнту утилізації вагонів очікується зменшення ставок плати до ринкового рівня.

Водночас в компанії наголошують, що нормативна швидкість доставки вантажів не змінюється й становить, як і раніше, 200/320 км/добу, проте тепер вона не впливатиме на вартість використання вагонів.

Комбікормова промисловість в цілому відноситься негативно до рішення регулюючих органів ЄС повністю заборонити формальдегід в комбікормах без можливості перегляду цього заходу в майбутньому. Як відзначають представники ряду кормових фірм ЄС, зокрема Anitox, проблема в тому, що науково обгрунтовані і підтверджені дані про небезпеку формальдегіду при використанні в кормах відсутні.

На тлі цього рішення регулятора засноване в першу чергу на потенційну шкоду для працівників ферм, де дана речовина застосовується. Разом з тим учасники ринку вважають, що подібна міра не зовсім виправдана, оскільки багато речовин, які застосовуються в сучасному сільському господарстві, потенційно шкідливі для працівників ферм при близькому контакті.

Європейський комітет SCoPAFF, що відповідає за використання формальдегіду в комбікормах, висловив намір вести повну заборону на нього ще в грудні 2016 року. В даний час комітет знаходиться в стані заочного спору з учасниками ринку щодо обґрунтованості своєї ініціативи. Основна причина цього криється в результатах останніх досліджень, які виявили, що можливо формальдегід не так небезпечний для тваринників, як це вважалося раніше.

 Джерело: Feed Navigator