Зміни у кормовій промисловості Китаю в міру відновлення поголів'я свиней

Українська курятина витримує достойну конкуренцію на ринку Європи, але розвитку експортного потенціалу заважають надто мізерні безмитні квоти. Про це у коментарі УНН заявив голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал.

"Вартість української курятини на європейському ринку значно менша, але вона не відрізняється по якості, а інколи навіть більш якісна, ніж у тій же Польщі чи в інших країнах. У першу чергу, це пов’язано з тим, що даний напрямок експорту розпочався ще у далеких 2006-2007 роках, коли активно нарощувались обсяги виробництва та відкривались нові ринки", - пояснив він.

Окрім курятини, Україна постачає до ЄС низку інших агропродуктів, але переважна їх більшість не є товарами із доданою вартістю, каже Шаповал.

"Ми постачаємо багато органічної сировини, ряд зернових, мед. Наприклад, мед потім фасується, але додана вартість на нього створюється у країнах ЄС, а не в Україні. Саме це загрожує тим, що наша країна може стати просто сировинним придатком ЄС", - зауважив експерт.

Українські птахівники планують й надалі розвивати свій експортний потенціал щодо курятини. Європейська комісія "дала добро" та ініціювала збільшення імпортних квот для українського продукту з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн у рік.

Міжнародна преса пов'язує цей безпрецедентний крок з Юрієм Косюком (МХП), який "своїм геніальним ходом" змусив Європу переглянути торгову політику щодо України.

Але пропозицією ЄК не задоволені депутати Європарламенту. Зокрема – поляки, які стали на захист національних аграріїв. Вони вважають, що експорт української курятини до ЄС досяг рекордних показників, тож збільшувати квоти на поставки продукції недоцільно.

Невдоволення польських фермерів є зрозумілим, каже Шаповал. Вони захищають внутрішній ринок, диктуючи свої правила гри, додав він.

"Звісно, що вони себе лобіюють. Але давайте дивитись з точки зору того, що рано чи пізно український ринок у рамках Угоди про вільну торгівлю повністю відкриється для європейських продуктів харчування. Звідси виникне проблема конкуренції із даними продуктами на вітчизняному ринку, що вже можна спостерігати в західних регіонах України, де переважає польська продукція.

Якщо ми говоримо про зону вільної торгівлі, то тут варто приймати те, що у деяких позиціях ми є слабшими, наприклад, по молочній продукції. Але Україна є набагато сильнішою у виробництві курятини. Це захист свого ринку, і якщо там була лазівка, то МХП молодці, що знайшли, як її використати", - пояснив експерт.

Поряд з цим, на думку Шаповала, збільшити "курячі" квоти до 70 тис. тонн на рік - замало.

"Щоб Україна не шукала різних лазівок, а Угода про вільну торгівлю була взаємовигідною, то варто ставити адекватну квоту, а це як мінімум 150 000 т", - вважає експерт.

Джерело: УНН

Спекотне літо та нестача живця «підігріло» конкуренцію серед м’ясопереробників, а як наслідок — і ціни на свиней забійних кондицій. Зокрема, за підсумками торгів минулої п’ятниці середня ціна на свинину І-ї категорії живою вагою піднялася майже до 47 грн/кг, додавши 6% у порівнянні з фактичним показником 33-го тижня.

Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

Зокрема, якщо у другій декаді місяця товарне поголів’я реалізували по 43,5-46 грн/кг, то на початку третьої ця максимальна позначка наближається до мінімальної планової позначки, а верхня межа подекуди перевищує 48 грн/кг. За відгуками виробників свинини кращу ціну в останні дні літа їм забезпечив дефіцит тварин забійних кондицій на тлі досить активного попиту закупівельників. Сприяла укріпленню цін і ширша географія поширення АЧС, у зв’язку з чим карантинні заходи вжили в 21-му неблагополучному пункті 11 областей України, адже логістика закупівлі для окремих м’ясопереробників ускладнилась.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

PigUA.info

У період з 14 по 20 вересня 2019-го країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 338 осередків особливо небезпечних хвороб.

На території раніше благополучних країн відзначили такі захворювання:

африканську чуму свиней у Південній Кореї (2);

заразний вузликовий дерматит у Народній Республіці Бангладеш (1);

Нові вогнища африканської чуми свиней відзначили на території Болгарії (4), Угорщини (38 вогнищ), Латвії (3 вогнища), у Польщі (80 вогнищ), Румунії (117) та Сербії (1 осередок). Вогнища класичної чуми свиней зареєстрували в Японії (5 вогнищ).

На території Тайваню (10 вогнищ) виявили осередки високопатогенного грипу птахів. Хворобу Ньюкасла зареєстрували в США (1 осередок).

У Швейцарії виявили випадок блютангу. Заразний вузликовий дерматит виявили в Ізраїлі (7 осередків).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнища сказу в Народній Республіці Бангладеш (1 осередок), Лівані (4 вогнища) і в Малайзії (35 вогнищ); про вогнища лихоманки Західного Нілу у Франції (2), Німеччині (22 вогнища) та в Греції (1); про вогнище низькопатогенного грипу птахів у Республіці Чилі. В Італії (1 осередок) та Казахстані (1 осередок) зареєстрували осередки сибірської виразки.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Кабінет Міністрів на засіданні 26 травня ухвалив постанову, яка має спростити доступ сільськогосподарських малих та середніх підприємств (МСП) до експортних ринків. Про це написав прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у Телеграм-каналі.

«Українські фермери зможуть легко дізнатися вимоги до своєї продукції на будь-якому іноземному ринку, куди він планує постачати товари. Уряд ухвалив рішення про порядок використання коштів для будівництва інспекційних постів на кордонах. Ця програма спрямована на покращення доступу українських малих та середніх аграріїв на світові ринки. На реалізацію проєкту буде спрямовано 75 млн грн», — написав Шмигаль.

Як йдеться у пояснювальній записці до постанови, документ визначає напрями використання бюджетних коштів за такими напрямами: просування доступу сільськогосподарських МСП до ринків експорту шляхом введення в дію Інтерактивної інформаційної системи вимог до безпечності харчових продуктів та вимог ринків експорту; сприяння транскордонній торгівлі шляхом будівництва, обладнання і оснащення прикордонних інспекційних постів.

agropolit.com