Через АЧС ситуація на світовому ринку свинини залишається невизначеною

Світові сільгоспвиробники сьогодні вважають свої позиції стабільними і інвестують у власний розвиток, збільшуючи частку інвестицій на реалізацію капітальних проектів.

Про такі плани заявили 63% опитаних KPMG компаній в сфері агробізнесу.

Близько 91% респондентів очікують зростання активів компаній, які вони представляють. При цьому 29% опитаних заявили про те, що таке зростання складе більш ніж 5%.

Дослідження демонструє збільшення інвестицій в інновації та НДДКР. Так, 42% компаній фокусують витрати на вдосконалення виробництва і процесів, в той час як 29% планують інвестувати в розробку нових продуктів. У той же час частка компаній, які активно інвестують в дослідження і розробки, зменшилася з 9% до 4%.

Серед найбільш поширених проблем, які перешкоджають впровадженню інновацій, були відзначені співробітники компаній, мало ефективна корпоративна культура і неможливість впливати на повний ланцюжок створення вартості.

Основними ризиками, які можуть перешкоджати аграрним компаніям реалізувати їхні плани в найближчі три роки, респонденти назвали низькі ціни — 30%, волатильність цін — 28%, зміна політичного ландшафту, включаючи Brexit — 22%.

Серед основних стримуючих факторів зростання експерти також вказали доступ до фінансування — 32%, набір і утримання ключових працівників — 32%, можливість впровадження інновацій — 24%.

Більшість експертів також відзначили, що доступ до експортних ринків є ключовим напрямком, в якому їм необхідна підтримка урядів їхніх країн.

agroportal

Зниженням мит у межах дії зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом та поява нових безмитних тарифних квот, нетарифне регулювання, доступ українських аграріїв та виробникыв харчової продукції до ринків країн Балканського півострова, Близького Сходу, Африки — це три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України.

Про це заявив директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький, пише AgroPolit.com

«По-перше, це прямий ефект від лібералізації торгівлі, пов'язаний зі зниженням мит у межах дії ЗВТ та появою нових безмитних тарифних квот. До 2014 року — року підписання Угоди та її одностороннього виконання ЄС щодо автономних преференцій, ці можливості були недоступними. Можна припустити, що найбільший економічний ефект відчули ті товарні позиції, за якими Україна найшвидше вибирає тарифні квоти: зернові, соки, цукор, оброблені томати, м'ясо птиці та інші», — сказав він.

Експерт додав, що за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна у 2019 році забезпечила $ 63,7 млрд надходжень валютної виручки від експортної продукції, що на 5,8% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Це однозначно позитивний результат дії ПВ ЗВТ.

Бобицький зазначив, що серед товарів АПК, експорт яких зріс упродовж 2019 року, перше місце посідає кукурудза (+$ 3,4 млрд); далі йде пшениця (+$ 1,3 млрд); насіння свиріпи (+$ 543 млн); соєві боби (+$ 670 млн); макуха (+$ 287 млн); олія (+$ 321 млн).

Друге досягнення — це нетарифне регулювання. Яскравий приклад — Держпродспоживслужба, яка доклала титанічних зусиль, щоби забезпечити досягнення відповідності вимогам європейських санітарних і фітосанітарних стандартів та отримати доступ до європейського ринку, куди постачається наша молочна продукція, яйця, курятина, аквакультури, мед та інші товари. І третє, непряме досягнення - українські аграрії та виробники харчової продукції з правом експорту на ринок ЄС одночасно отримали доступ до ринків інших країн (країни Балканського півострова, Близького Сходу, Африки). Відповідність українських товарів нормам ЄС стає для багатьох третіх країн своєрідним знаком якості, — сказав Бобицький.

Рада Євразійської економічної комісії внесла зміни до технічного регламенту Євразійського економічного союзу «Про безпечність молока і молочної продукції».

«Документ доповнений вимогами до відновленого молока, яке включено в категорію молочних продуктів, розфасованих у споживчу упаковку, — пояснили в ЄЕК. — Таким чином, усувається невизначеність щодо його ідентифікації та показників безпечності. До теперішнього часу виробники відновленого молока при підтвердженні його відповідності та маркування були змушені використовувати менш привабливе для споживачів найменування — «молочний напій» замість «відновлене молоко».

Змінами в техрегламент визначено, що відновлене молоко — це молочний продукт, розфасований у споживчу тару, або сировина для виробництва продуктів переробки молока, крім питного, вироблені з концентрованих, згущених або сухих молочних продуктів і води.

«Зміни дозволять сумлінним виробникам відновленого молока ідентифікувати його, фасувати в споживчу упаковку і випускати в обіг як відновлене молоко», — додали в ЄЕК.

Рішення Ради ЄЕК вступає в силу після закінчення 180 календарних днів з дати офіційного опублікування на сайті комісії.

milkua.info за матеріалами produkt.by

У Грузії росте споживання замороженого імпортного м’яса. За словами виробників, на ринку зафіксований дефіцит свіжого м’яса. А його дорожнеча змушує об’єкти громадського харчування та переробні підприємства закуповувати імпортну продукцію.

Виробники зазначають, що дефіцит на ринку спостерігається ще з минулого року, а в серпні м’ясо у черговий раз подорожчало. Однією з причин цього є зростання обсягів експорту. Слід також зауважити, що експорт м’яса з Грузії це відносно нове явище — почався він недавно — з 2008 року.

Через здороження, ресторани майже повністю відмовилися від місцевої продукції та перейшли на імпорт. Особливо складна ситуація складається у невеликих виробників, які через зростання цін не можуть продати продукцію.

Читайте також: ТОП-4 експортерів живця свиней до Грузії

Крім того, проблема ускладнюється тим, що місцеве виробництво м’яса не покриває попиту. Паралельно зі зростанням експорту зафіксували і скорочення виробництва — якщо у 2015 році виробництво склало 62 тис. тон, то в 2016-му — вже 52 тис.

PigUA.info за матеріалами bizzone.info