ПРОГНОЗ: Через АЧС кількість свиней в приватних господарствах скоротиться

12-груд-2018

Кількість свиней, вирощуваних на українських фермах і в домогосподарствах, до початку 2019 року не стане рекордно низьким через АЧС, але в приватних домогосподарствах скорочення голів свиней буде більш помітним.

Про це повідомила аналітик асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська, передає golos.ua.

«У цьому році "розрив" між кількістю поголів'я в 2018 та 2017 років поступово скорочувався. Так, якщо на початку року різниця становила понад півмільйона голів, то станом на початок листопада вона зменшилася до 230 тис. голів внаслідок реабілітації загальної кількості свиней в країні. Крім цього, в цей період зафіксували позитивну зміну чисельності промислового поголів'я, яке додало 1,2% в порівнянні з торішнім показником і склав 3,43 млн голів. У господарствах населення кількість свиней продовжує поступово скорочуватися», — описала ситуацію Бондарська.

Аналітик прогнозує, що до початку 2019 року власники приватних домогосподарств виявляться в гірших умовах, ніж великі фермери.

«З огляду на таку ситуацію, можна очікувати, що до початку 2019 загальне свинопоголів'я не буде рекордно низьким. Однак очікуване відновлення як поголів'я, так і обсягів виробництва свинини буде відбуватися трохи повільніше: позитивна динаміка в сільськогосподарських підприємствах заміщати зворотні зміни в присадибній свинарстві», — додала А.Бондарская.

Більше новин
Рентабельність виробництва комбікормів різко знизилася в ЄС в 2020 році
11-черв-2021

Зростання світових цін на зерно стало причиною рекордного зниження рентабельності виробництва комбікормів в країнах Європейського Союзу (ЄС), відзначається в доповіді Європейської федерації виробників комбікормів (FEFAC). В першу чергу це пов'язано з пандемією коронавірусу, яка спровокувала голод у багатьох регіонах світу і підштовхнула багатьох ринкових гравців до вчинення екстрених покупок на ринку зерна, що розігрівало ціни протягом усього минулого року.

За прогнозами FEFAC, найближчим часом ситуація не зміниться на краще, так як пандемія продовжує впливати на світовий ринок зерна.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Японія зняла обмеження на експорт української курятини та яєць
05-серп-2021

Японія з 2 серпня зняла заборону на експорт м'яса птиці і яєць з України, яка була введена в грудні 2020 року в зв'язку з поширенням в Україні патогенного грипу птиці.

Про це повідомила Держпродспоживслужба.

«Ми не тільки створюємо нові можливості експорту для українських компаній, але і відновлюємо доступ на іноземні ринки, які з тих чи інших причин закривалися. Такі рішення про закриття зазвичай приймаються швидко, а на те, щоб переконати партнерів відкрити ринок заново, потрібні тривалі зусилля. Я радий, що нам вдалося переконати японських партнерів в безпеки українських продуктів, і українські компанії відтепер знову можуть експортувати свою продукцію», - заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька зазначила, що відомство спільно з МЗС провело велику роботу по зняттю обмежень і відновленню експорту української продукції птахівництва. Раніше обмеження були скасовані Йорданією, Сінгапуром, Киргизстаном і іншими країнами.

Детальніше
Створити сімейну молочну ферму в Україні коштує 1,5 млн грн.
28-вер-2017

За показниками економічної ефективності капіталовкладення для створення сімейної молочної ферми на 10 корів за вимогами Європейського Союзу складуть порядку 1,5 млн грн.

Про це в рамках АгроЕкспо-2017 розповів провідний науковий співробітник УкрНДПІ ім. Л. Погорілого, канд. с.-г. наук В’ячеслав Смоляр.

«За рівнем рентабельності 60% термін окупності такої ферми складе 5 років. А де ж брати кошти? А кошти є. Це, по-перше, державна підтримка. Уже з наступного року будуть цільові кошти виділятися в цьому напрямку. А також інвестиційні кошти, які також надходять в нашу державу», — розповідає науковець.

За словами В’ячеслава Смоляра, буквально за останні 5 років в інституті (УкрНДПІ ім. Л. Погорілого  — прим. ред.) розроблено проекти технологічних рішень молочних ферм, адаптованих до вимог Європейського Союзу, на 10, 20, 50 корів та відгодівельних ферм на 50 і 100 голів, свиноферм на 10 свиноматок за циклом виробництва продукції, а також блочно-модульних ферм.

«Ми показали загальні дані, у тому числі і економічні капіталовкладення, потребу в земельних угіддях. Термін окупності ферм становитиме від 6 до 8 років», — каже вчений.

kurkul.com

Детальніше
Держпідтримка-2022: ВАР назвала пріоритетні напрямки для стабільного функціонування агросектору
05-жовт-2021

Для того, щоб наступного року агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки.

Всеукраїнська Аграрна Рада наголосила на цьому у своєму зверненні до Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка. Фінансування цих напрямків допоможе справитись з тими викликами, які постають перед галуззю, йдеться на сайті відомства. 

  1. Побудова нових зерносховищ

Маючи цього року рекордний урожай, Україна може стикнутись з проблемою його зберігання та транспортування, що загрожує втратою частини зібраного зерна. Саме тому важливою є допомога держави у будівництві нових зерносховищ.

«Цього року очікується виробництво 110,9 млн. тонн зерна, а його експорт складатиме 70,1 млн. тонн, що повинно забезпечити надходження більше 20 млрд доларів валютної виручки в Україну. При цьому в Україні наявні лише приблизно 1200 елеваторів, які можуть забезпечити зберігання 53 млн. тонн зерна. Наявні потужності перевезення зерна теж не відповідають потребам сьогодення і не передбачається їх швидке нарощування. Так, очікується дефіцит потужностей перевезення зерна на рівні до 700 тис. тонн в місяць. Ситуація, що склалася є вкрай загрозливою та може спричинити зупинку подальшого росту виробництва зерна, через неможливість його повного зберігання», — йдеться у зверненні.

За оцінкою ВАР, необхідна сума для повного вирішення проблеми дефіциту зернових складів в Україні, — близько 7 млрд грн або 1,4 млрд щорічно упродовж 5 років.

  1. Розвиток зрошення

У порівнянні з 1990 роком площа зрошення с/г земель зменшилася більш ніж на 70%. Система зрошення в Україні перебуває в стані занепаду. Разом з тим, на відновлення 1 га зрошувальних земель необхідно 60 – 90 тис. грн. інвестицій.

«За умови надання державної підтримки на будівництво та реконструкцію насосних станцій, водозабірних та водорегулюючих споруд з басейнами-накопичувачами у розмірі 50%, необхідно буде 30–45 тис. грн. державної підтримки на 1 га с/г угідь. Зважаючи на те, що наступного року тільки в Одеської області планується відновити зрошення на площі близько 100 тис. га, мінімальна сума, необхідна для фінансування цього напрямку у 2022 році, складає щонайменше 3 млрд грн», — зазначають експерти ВАР.

  1. Підтримка овочівництва

Незважаючи на те, що вирощування овочів дозволяє значно підвищити додану вартість і кількість зайнятих на 1 га, у 2021 році коштів на підтримку овочівництва не виділялося. Разом з тим, з огляду на здорожчання енергоносіїв напрямок потребує допомоги в забезпеченні енергоефективності: модернізації систем досвічування, переведення теплиць з газового на твердопаливне опалення.

Крім того, існує необхідність у подальшій реалізації Державної програми з розвитку промислового картоплярства на 2021-2025 рр. Зокрема і в підтримці будівництва переробних підприємств та обладнання для садіння та збирання картоплі. Загалом на напрямок овочівнцтва необхідно щонайменше 800-900 млн грн.

  1. Кошти на агрострахування.  

«В Україні легально обробляється біля 22 млн га земель, а 37% сільськогосподарських земель є засушливими. Потенційна площа посівів, які потрібно страхувати, складає близько 8 млн га. Тому для повноцінного запуску ринку субсидованого агрострахування на 2022 рік необхідно передбачити щонайменше 650 млн. грн. коштів державної підтримки для часткової компенсації вартості страхового тарифу при страхуванні посівів. Цих коштів вистачить щоб покрити агрострахуванням біля 1,5 млн. га сільськогосподарських посівів, тобто близько 20% засушливих с/г земель України», — пояснюється у зверненні.

  1. Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання

Програма часткової компенсації вартості с/г техніки вітчизняного виробництва чудово зарекомендувала себе серед агровиробників. У 2020 році з 1 млрд. грн., передбачених за даним напрямом, було використано 986 млн. грн. Кошти отримали 7 260 сільгоспвиробників, які придбали 14 946 одиниць сільгосптехніки та обладнання майже на 4 млрд грн. ВАР наголошує на необхідності зберегти даний напрям і у 2022 році та не допустити зниження обсягу бюджетних коштів за ним.

  1. Розвиток садівництва

«За даними членів ВАР 1 га сучасних садів дає виручку близько 1 млн. грн та створює 2 робочих місця без урахування зайнятих у переробці. Це перетворює садівництво на один із найбільш перспективних напрямків аграрного виробництва з точки зору забезпечення зайнятості та збільшення розміру додаткової вартості виробленої в Україні», — пояснюють експерти ВАР.

  1. Підтримка тваринництва

«На сьогодні склалися всі передумови для виникнення критичної ситуації в тваринництві, яке без державної підтримки не зможе вижити. Йдеться, насамперед, про необхідність відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а також спеціальної бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення», — йдеться у зверненні.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок