Створити сімейну молочну ферму в Україні коштує 1,5 млн грн.

Станом на січень-лютий 2022 р. дефіцит азотних добрив у Європі становить приблизно 7 млн тонн, в Україні — майже 2 млн тонн.

Про це розповів Ярослав Гадзало, президент НААН України, академік, пише SuperAgronom.com.

«7 млн тонн — велика цифра для європейських країн. Тому імпортом звідти перекрити нестачу виробництва добрив вітчизняними підприємствами буде дуже складно. Органічних добрив теж не вистачає, через зменшення поголів'я великої рогатої худоби», — розповів Ярослав Гадзало.

За його словами, далеко не всі аграрії зможуть внести необхідну кількість міндобрив у період весняних польових робіт, зокрема під час сівби ярих культур та підживлення озимих. За таких умов важко прогнозувати врожай 2022 р., зберегти його хоча б на рівні 2021 р.

«Ми направили свої пропозиції і до Мінекономрозвитку, і до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо того, як можна забезпечити більш-менш стабільну роботу хімічної галузі, підприємств-виробників мінеральних добрив. Це дуже важливо врахувати, бо земля не є нескінченним ресурсом. Неможна забрати всю поживу. Хоча в останні роки з грунту виноситься на 15 млн тонн більше поживних речовин, ніж вноситься. І якщо зараз ще обмежити внесення міндобрив, ми навряд чи можемо розраховувати на гарний врожай», — наголосив академік.

Він також зазначив, що цю проблему треба вирішити хоча б до кінця лютого, щоб агропромисловий комплекс міг стабільно працювати весь рік. Для цього держава має надати підтримку виробникам.

Як додав академік, відповідно до законопроєкту 5600, селянин чи орендар землі має сплатити 1,4 тис. грн податку з 1 га паю. В цілому по Україні це приблизно 50 млрд грн.

«Так от, вважаю, що ці кошти якраз можна спрямувати на те, щоб забезпечити здешевлення мінеральних добрив аби не зменшувати їх внесення в грунт. Бо традиційно кошти, які надходили від податку на землю, від реалізації земельних ділянок спрямовувались на покращення родючості грунтів», — підсумував фахівець.

Обсяги вирощування свинини у с.-г. підприємствах на 3,3% менші ніж за 7 місяців 2017-го. Про це повідомляють аналітики Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДССУ.

Таке відхилення відзначається на тлі відставання чисельності промислового поголів'я у порівнянні з відповідним показником на початку серпня 2017-го. З іншого боку, за останніми даними сільгоспвиробники утримують 3,4 млн свиней, тож відхилення від показника роком раніше складає 1,3% чи менше ніж 50 тис. голів.

«На поступове відновлення показників роботи свинарської галузі „натякають“ не тільки скорочення відставання поточних показників від минулорічного рівня та активізація, яка відчутна серед вітчизняних операторів, а й пожвавлення імпорту живих тварин з країн ЄС. Так, за аналізований період українські свиногосподарства імпортували гібридних та чистопорідних тварин сукупною вагою майже 0,6 тис. т сукупною вартістю 3,7 млн дол. США. Тож на такі операції вітчизняні свинарі витратили в 3,6 разів більше ніж за аналогічний період минулого року. При цьому до звичного „розбавлення“ ремонтного молодняку імпортованими чистопородними та гібридними тваринами додався ще й імпорт поросят для відгодівлі. Останнє виступає реакцією відгодівельників на недостатність пропозиції таких країн на внутрішньому ринку. Зауважимо, що середня ціна імпорту товарних поросят вагою 20−35 кг варіювала в межах 3,4−3,7 дол. США/кг, що в цілому відповідало ціні закупівлі таких тварин в Україні», — коментують аналітики АСУ.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об'єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Після того, як на початку року у Польщі було виявлено спалах пташиного грипу, Румунія та кілька інших країн ввели обмеження на імпорт птиці з Польщі. Утім, заходи безпеки не допомогли країні вберегтися від вірусу. Цього тижня спалах високопатогенного пташиного грипу штаму H5N8 вияили на птахофабриці в регіоні Марамуреш, що межує з Україною.

За словами Роберта Чьовеану, голови ANSVSA, румунського ветеринарного наглядового органу, власник ферми повідомив місцеву владу, що частина птахів загинула. Популяція птахів у постраждалому господарстві становила 18 тис. голів.

14 січня наявність вірусу на підприємстві була підтверджена лабораторно. Щоб запобігти поширенню грипу H5N8, влада наказала знищити все поголів’я птахів у господарстві в Марамуреші. Було вжито ряд інших заходів для підвищення рівня біобезпеки в господарствах, що розташовані поблизу постраждалого підприємства. Перевезення птахів у районі спалаху також обмежено.

Румунія є четвертою країною в Південно-Східній Європі, яка повідомила про спалах пташиного грипу після виявлення вірусу H5N8 у Польщі, Угорщині та Словаччині.

Meat-Inform

Темпи росту світового виробництва молока продовжують знижуватись. Так в 2018 році, у порівняні з даними 2017 року, він становить 1%, тоді як у 2017 порівняно з 2016 роком він становив 2,5%. Всього в 2018 році було вироблено 318,5 млн т.

Скорочення темпів приросту спостерігалося в топових експортерів: загальне виробництво в ЄС склало 157,4 млн т, що на 0,9% більше ніж у 2017 р. (+2,8% 2017/16 рр.), у США — 98,6 млн т, що на 0,9% більше, ніж у 2017 р. (+2,4% 2017/16 рр.), Нова Зеландія — 21,9 млн т, що на 2,3% більше, ніж у 2017 р. (+3,7% 2017/16 рр.). Основною причиною стала аномальна спека влітку 2018 року у Європі та Австралії.

Складні погодні умови в Європі мають вплив на виробництво молока і в поточному році. За чотири тижні 2019 року виробництво молока у Франції показало 3% зниження. Загалом низхідний тренд виробництва молока в Європі триває із серпня 2018 року.

Виробництво молока в Німеччині також показує нижчі темпи зростання, ніж рік до того. А як відомо, саме ці дві країни забезпечують 37% всього молока Союзу.

Виробництво молока в Голландії, яка забезпечує 9,4% європейського молока, у 2018 році скоротилося на 2,92%. Це пов’язано з обмеженнями поголів'я, як джерела викиду фосфатів в атмосферу.

Приріст виробництва в минулому році показували такі учасники Союзу, як Данія (+2,5%), Польща (+2,6%), Ірландія (+4,3%). На Польщу припадає 7,3% всього молока Європи, Ірландія забезпечує 4,5%, а Данія — 4%.

Інтервенційні запаси сухого молока, які були сформовані у 2014/2015 році, вже розпродані. Проте, європейські фермери залишилися незадоволені цією програмою, адже вона недала можливість зберегти ціни на молоко та уникнути збитків. Рік закінчився зі зниженням — середня закупівельна ціна в Європі опустилася на 2,4% за рік. Збитків також зазнали і фермери Нової Зеландії — там ціни опустилися на 8,5%, а у США — на 12%. Варто не забувати і про те, що потрібен час, щоб використати і переробити цей обсяг.

avm-ua