Підсумки року: Прийнято низку нормативно-правових актів у сфері охорони прав на сорти рослин

Україна та Японія погодили форму сертифіката для сирого молока та молочних продуктів від парнокопитних тварин. Це означає, що українські виробники зможуть продавати молоко в Японію.

Про це повідомила пресслужба Держпродспоживслужби. 

«Продовжуємо працювати в напрямку розширення співробітництва з нашими міжнародними партнерами, — розповіла Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. — Це дуже добра новина для українських виробників, зацікавлених у експорті сирого молока та молочних продуктів: відкрито ринок одного з найбільших стратегічних партнерів для українського експорту харчових продуктів — Японії».

Новий ветеринарний сертифікат уже доступний на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», рубрика «Сертифікати на експорт з України».

Зараз Держпродспоживслужба співпрацює з міжнародними партнерами для розширення збуту по близько 30 країнах по різних товарних позиціях, серед яких — продукція птахівництва, жива велика та дрібна рогата худоба, яловичина та свинина, молоко та молочні продукти, мед, яблука, лохина та черешня, горох та квасоля, цибуля, пшеничне борошно, риба та рибопродукти, репродуктивний матеріал.

Нагадаємо, Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

В Ужгороді відбулася спільна зустріч представників ветеринарних служб України, Угорщини, Румунії, Словаччини та Молдови стосовно спільних зусиль із контролю ситуації щодо АЧС.

Українську делегацію очолив Директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль. Також на заході були присутні представники головних управлінь відомства у Львівській, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Чернівецькій та Одеській областях.

Читайте також: Новий виток: стартує ІІ етап симуляційних вправ з АЧС

Делегації інших держав на зустрічі очолювали Головний державний ветеринарний інспектор Угорщини Лайош Богнар, Віце-президент компетентного органу Румунії Лазло Цсутак, заступник директора молдавського Республіканського центру ветеринарної діагностики Нікола Антоці, керівник служби державно-ветеринарного контролю на пункті пропуску Вишнє-Нємєцьке Словацької Республіки Станіслав Вакат.

Учасники обговорили питання недопущення та ліквідації АЧС на територіях їх країн та напрацювали пропозиції стосовно посилення заходів в прикордонних регіонах, особливо в частині здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю на пунктах пропуску через державний кордон.

Борис Кобаль наголосив на необхідності здійснення оперативного обміну інформацією про проведення заходів по ліквідації АЧС між територіальними органами державного ветеринарного контролю безпосередньо на прикордонних територіях. Також він додав, що це надзвичайно важливо при проведенні заходів із депопуляції дикого кабана, широкої роз’яснювальної роботи серед населення.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

У січні-червні 2020 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом зменшився на 5,1% — до $4,6 млрд, з яких $3 млрд припало на експорт, а $1,6 млрд — на імпорт.

Про це інформує Микола Пугачов, член-кореспондент НААН, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«Зменшення експорту та збільшення імпорту спричинили відповідне зниження позитивного для України сальдо до $1,4 млрд», — йдеться в повідомленні.

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн — Нідерланди, Польща, Іспанія, Італія, Німеччина та Франція. Їх сукупна частка складає близько 75% обороту взаємної торгівлі сільськогосподарськими товарами.

«Основні обсяги поставок до Євросоюзу Україна забезпечує за рахунок зернових (мільярд доларів) та олійних ($145 млн) культур, олій та жирів ($957 млн), залишків і відходів харчової промисловості ($227 млн)», — розповідає Пугачов.

Слід зауважити, що в імпорті до України з європейських держав відсутня чітко виражена товарна структура. Більшою мірою здійснюється закупівля:

тютюнових виробів — $130 млн,

продуктів для годівлі тварин — $106 млн,

алкогольних напоїв — $130 млн,

різних харчових продуктів, у т.ч. екстрактів з кави, чаю, соусів — $150 млн,

молокопродуктів — $131 млн.

«Від початку 2020 року вітчизняними експортерами були повністю використані річні квоти на мед, ячмінну крупу і борошно, оброблений крохмаль, консервовані томати, яблучний і виноградний соки», — підкреслив науковець. На думку Миколи Пугачова, незважаючи на те, що в цілому для України показники зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією з Євросоюзом у І півріччі 2020 року погіршились, це не є критичним. Адже у третьому і четвертому кварталах ймовірні помітні зрушення в її обсягах, що диктуватимуться урожаєм в новому сезоні.

ukrinform

Молочна галузь переживає складні часи. До проблем мирного часу додалися проблеми, пов'язані з ракетними обстрілами та пошкодженням енергетичної інфраструктури. СМПУ не втомлюється нагадувати посадовцям та енергетикам про особливу чутливість молочної галузі до відключень. Адже наші заводи переробляють молоко, швидкопсувний продукт, і тому будь-яка перерва в електроживленні призводить до великих втрат і тягне за собою відмову приймання молочної сировини. А це означає, що виникає загроза продовольчій безпеці. Про це у телеграм-каналі UA-82.5 розповідає Арсен Дідур, виконавчий директор СМПУ.

Молочні компанії шукають вихід і готові самостійно купувати електрогенератори. Але у випадку молокозаводів мова йде про потужні генераторні установки. Це дуже дорого навіть для успішних підприємств. Тому СМПУ звернулася до уряду з проханням звільнити операції з ввезення цих установок в Україну від стягнення ПДВ. Це б полегшило фінансове навантаження переробників, які змушені самі турбуватися про безперебійну роботу своїх підприємств і знаходити кошти на забезпечення виробництва електроенергією. Поки що конкретних задокументованих рішень з цього питання, підтверджених законодавчо, немає.

Переробників турбують і ціни на сировину. Вони підвищуються, у той час як в ЄС почалося їх зниження. Таким чином зникає цінова перевага українських експортерів молочної продукції, яка протрималася деякий час і дала можливість нашій молочній галузі витримати економічний тиск, не згортати виробництво і зберегти поголів'я. Ситуація зараз розвивається так, що нашому внутрішньому ринку знову загрожує засилля імпорту, що змусить вітчизняні заводи скорочувати виробництво, яке і так скоротилося через падіння споживчого попиту внаслідок масової міграції та падіння купівельної спроможності наших громадян.

Відчуваючи постійний дефіцит обігових коштів, переробні підприємства не можуть скористатися кредитами. Розрекламована схема «5−7-9%» не працює.

Гострою залишається і проблема неплатежів торговельних мереж молочним компаніям-постачальникам. Численні засідання та наради, що деякий час активно проводилися відповідними комітетами ВР та Мінекономіки, фактично, не дали реального результату. Під різними приводами пропозиція СМПУ навести лад у цій справі шляхом законодавчого врегулювання постійно відхиляється. Максимум чого вдалося добитися за місяці дебатів різного рівня — це пропозиція урядовців мережам і компаніям-постачальникам підписати Меморандум про «джентльменське» дотримання правил. При цьому нехтуються напрацьовані європейські практики і зобов'язання України щодо гармонізації нашого законодавства з законодавством ЄС.

Не можна робити вигляд, що проблем немає. Вони є, і їх потрібно вирішувати. СМПУ буде продовжувати докладати зусиль, щоб проблеми таки вирішувалися, щоб саме результат вирішення проблем, а не кількість проведених нарад, був показником роботи нашого уряду і депутатів.