Індія готова покрити дефіцит української пшениці

13-квіт-2022

Високий врожай та запаси зерна допоможуть Індії покрити нестачу пшениці на світовому ринку, спричинену вторгненням росії в Україну.

Про це пише Reuters

Як зазначається, Індія — другий за величиною виробник пшениці в світі — готова задовольнити будь-який додатковий попит на пшеницю з боку покупців з Південної Азії та Південно-Східної Азії, а також з інших країн Європи, Західної Азії та Північної Африки.

«Індійський ринок має достатні запаси, крім того, Індія знаходиться в зручному положенні, щоб задовольнити запити країн-імпортерів пшениці», — розповів виданню державний службовець Міністерства у справах споживачів, продовольства та громадського розподілу Судханшу Панді.

Він уточнив, що в Індії триває новий сезон врожаю пшениці, цього року виробництво становить рекордні 111,32 млн т, що робить його шостим сезоном поспіль, коли країна виробляє надлишок. Індії потрібно щонайменше 25 млн т пшениці щороку для реалізації програми продовольчого забезпечення.

Минулого року уряд закупив у вітчизняних фермерів рекордні 43,34 млн т пшениці, що значно перевищує обсяги, необхідні для програми добробуту. Цьогоріч держзакупівлі скоротяться. 

«Ми повинні задовольнити наші власні вимоги, а потім решта буде доступна для глобального експорту», — зазначив Панді.

За його словами, на 1 квітня запаси пшениці на державних складах склали 19 млн т, що значно перевищує плановий показник у 7,46 млн т.

Панді повідомив, що уряд заохочує експорт пшениці, звернувшись до керівництва портів і залізниць із проханням надати пріоритет вихідним вантажам пшениці.

Експорт пшениці з Індії досяг 7,85 млн т у фінансовому році до березня, що є рекордним показником і різким збільшенням з 2,1 млн т у попередньому році.

Водночас Панді зазначив, що експорт цукру з Індії очікується на рівні 8,2 млн т у поточному сезоні 2021-22 рр., що перевищує минулорічні 7,2 млн т.

«Цьогорічне виробництво (цукру) становить рекордні майже 35 млн т, а наша внутрішня потреба становить близько 26-26,5 млн т, тож ви дуже чітко бачите, що ми маємо надлишок від виробництва поточного року. І ще ми маємо запаси 8,2 млн т минулого року», — підкреслив урядовець.

agroportal.ua

Більше новин
Значне похолодання в Україні суттєво не вплине на урожай озимих та ярих культур
20-квіт-2017

Значне похолодання в Україні суттєво не вплине на урожай озимих та ярих культур. Є питання стосовно багаторічних насадженнях, які у фазі цвітіння стають найбільш вразливими. Зокрема, йдеться про цвітіння кісточкових – абрикосу, вишні, черешні, персику. Про це повідомив директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Мінагрополітики Володимир Топчій під час інтерв’ю одному із українських телеканалів.

«Негативні дії погодних умов, які б могли суттєво вплинути на потенціал урожаю сільгоспкультур, ще не фіксувалися. Значне зниження температури на території України несе загрози для плодових дерев з квітучими суцвіттями і тими, які перебувають на початкових фазах формування плодів», - розповів Володимир Топчій.

За словами керівника Департаменту, після стабілізації погодної ситуації необхідно провести ретельний огляд посівів культур і багаторічних насаджень, на основі якого визначити обсяги можливих втрат.

Також Володимир Топчій зазначив, що на більшості територій України пройшли сильні дощі, а в окремих регіонах випало до 50 мм опадів.

«Слід зазначити, що для окремих регіонів, таких як південні та східні, опади позитивно впливають на стан культур, адже відбулося значне збільшення вологи в ґрунті», - зазначив Топчій.

 Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Експорт української сільгосппродукції до ЄС за вісім місяців цього року скоротився майже на 16%
17-вер-2020

Протягом січня-серпня цього року Україна експортувала до ЄС товарів сільгоспвиробництва на суму $3,95 млрд, що на 15,7% менше, ніж торік за аналогічний період ($4,69 млрд).

Про це свідчать дані Державної митної служби.

Разом з тим частка продукції агровиробництва в загальному вітчизняному експорті до країн ЄС дещо зросла — з 33,5 у 2019 році до 34% у 2020-му.

При цьому Україна наростила імпорт товарів вказаної категорії з ЄС на 15,3% — з $ 1,74 млрд у січні-серпні 2019 року до $ 2,01 млрд — 2020-го.

Найбільше за звітний період Україна поставляла до ЄС:

Жири та олії тваринного або рослинного походження — на $ 1,25 млрд (+23,17% порівняно з аналогічним періодом минулого року);

Зернові культури — на $ 1,17 млрд (-37%);

Насіння і плоди олійних рослин — на $ 567,76 млн (-25,6%);

Залишки і відходи харчової промисловості, готові корми для тварин — на $ 272,78 млн (-28%);

Їстівні плоди та горіхи — на $ 100,75 млн (+2,5%).

З ЄС найбільше було імпортовано:

Алкогольні і безалкогольні напої — на $ 216,06 млн (+13%);

Різні харчові продукти — на $ 208,18 млн (+6,3%);

Молоко та молочні продукти, яйця — на $ 185,97 млн (+112,5%);

Залишки і відходи харчової промисловості, готові корми для тварин — на $ 150,28 млн (+22,8%);

Какао та продукти з нього — $ 129,88 млн (+31,3).

milkua.info

Детальніше
Аграрний комітет пропонує збільшити держпідтримку аграріїв на 2022 рік до 11,1 млрд грн
23-вер-2021

Під час засідання підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики нардепи прийняли рішення про необхідність збільшення програм держпідтримки аграріїв на 2022 рік до 11,1 млрд грн. 

Розглянувши та обговоривши питання щодо бюджетного фінансування агропромислової галузі у 2022 році, підкомітетом з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі прийнято рішення рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:

  1. Звернутись до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету стосовно врахування поправок та пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 6000 від 15.09.2021).
  2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України і Міністерству фінансів України при доопрацюванні проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» до другого читання передбачити додаткові видатки згідно відомчої і програмної класифікації видатків і кредитування державного бюджету Міністерству аграрної політики та продовольства України за наступними напрямами.

на державну підтримку розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції — 2 710 000,0 тис. грн.

на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 140 000,0 тис. грн.

на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва — 1 000 000,0 тис. грн.

на фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів — 1 500 000,0 тис. грн.

на фінансову підтримку розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства — 2 650 000,0 тис. грн.

на надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — 25 000,0 тис. грн.

на державну підтримку страхування сільськогосподарської продукції — 2 031 000,0 тис. грн.

на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі — 500 000,0 тис. грн.

на державну підтримку виробників картоплі — 250 000,0 тис. грн.

на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь — 250 000,0 тис. грн.

на державну підтримку органічного виробництва — 50 000,0 тис. грн.

Детальніше читайте за посиланням.

AgroPolit.com

Детальніше
Мексика відкриває нові ринки для своєї свинини
18-трав-2017

Міністерство сільського господарства Мексики (SAGARPA) налагодило співпрацю з новими країнами-контрагентами, усього 32 ринка.

Відтепер мексиканські виробники свинини можуть експортувати свою продукцію до 13-и країн Африки, 12-и в Америці, 5-ти в Азії та 2-х у Океанії.

Інформацію оприлюднили під час зустрічі директора Національної служби охорони здоров’я, безпеки та якості харчових продуктів (SENASICA), Енріке Санчеса Круза та членів Мексиканської Конфедерації Виробників Свинини.

Головний ветеринар SENASICA Хоакін Альварес повідомив, що наразі ведуться переговори з відповідними відомствами Росії, Таїланду, В’єтнаму та країн Карибського Об’єднання (Каріком) щодо відкриття ринків чи хоча би диверсифікації продукції, як у випадку з Китаєм — Піднебесна зацікавлена лише у субпродуктах.

За словами пана Альвареса, в грудні Мексику відвідали представники Служби охорони здоров’я Коста-Ріки. Ця країна планує купувати мексиканську свинину та кобвасні вироби з яловичини.

Наразі Мексика вже може постачати свинину до країн Африки (зокрема Гану, Гвінею, Екваторіальну Гвінею, Гвінею-Бісау, Республіку Конго, Гамбію, Кот-д’Івуар, Ліберію, Анголу, Сьєрра-Леоне, Габон, Того і Мавританію), Північної та Південної Америки ( Чилі, США, Пуерто Ріко, Гватемали, Куби, Колумбіъ, Сальвадору, Канади, Гондурасу, Нікарагуи, Панами, Сент-Кітсу і Невісу) та Азії (свої ринки відкрили Китай, Японія, Сінгапур, Південна Корея і Гонконг). Крім того, мексиканська свинина «поїде» і в Океанію — Нову Зеландію та Австралію.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок