Експорт української сільгосппродукції до ЄС за вісім місяців цього року скоротився майже на 16%

Вже в грудні будуть опубліковані концепти політики уряду з конкретними планами реалізації з чітко зафіксованими заходами і датами реалізації по всім цілям в аграрній політиці.

Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький в рамках ХІ Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні».

Наразі є дві цілі з програм уряду для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — земельна реформа та безпечність харчових продуктів.

«За три місяці були проведені аудит та інвентаризація існуючого стану справ. У цих двох напрямках інвентаризація показала, зокрема в земельній реформі, що дані, які озвучувались багато років поспіль, не відповідають реаліям. Було відомо, що в Україні 10,5 млн га державних земель, а наразі налічуємо 7 млн га», — говорить Тарас Висоцький.

Він додає, що фізично ці землі не зникли, але переведені в інші форми, приватизовані. Аналогічна ситуація з державними підприємствами: «Ми провели аудит і передали 493 підприємства з Мінагропроду в Мінекономрозвитку, і 40% з них — у стані припинення, залишилися одні назви. Ті, які не надають сервісні послуги, мають бути приватизовані через Prozzoro на відкритих майданчиках, і цей процес вже почнеться з 2020 року».

Тарас Висоцький відзначив, що в земельній реформі на часі ринок землі, децентралізація, дерегуляція, відкритість і прозорість геокадастру, а також створення сприятливих умов для інвестування і розвитку сільського господарства.

За його словами, принципи в усіх напрямках однакові — максимально спростити та активізувати законодавчу базу.

«Також законодавче оновлення обов'язкове, зараз на розгляді знаходиться вже понад 10 основоположних законів і ще більше 10, які виправляють помилки попередніх часів. Інституційне забезпечення перезавантаження проходить під брендом діджиталізації, адже тезис «Держава в смартфоні» актуальний в тому числі й для аграрного напрямку», — зазначає Тарас Висоцький.

Він наголосив, що всі цілі та напрацювання влади неможливо буде реалізувати на повну без взаємодії з агровиробниками.

AgroPortal.ua

Американські фермери, які вирощують пшеницю, збільшать виробництво, щоб попередити проблеми з ланцюгом поставок у разі, якщо можливе вторгнення Росії в Україну негативно вплине на експорт сільськогосподарської продукції.

Про це заявив міністр сільського господарства США Том Вілсак, пише ABCnews.

«Очевидно, ми будемо продовжувати шукати можливості для розширення цих (експортних) ринків», — сказав він.

За даними Міністерства сільського господарства США, російське вторгнення та блокада України можуть поставити під загрозу експорт пшениці країни, який становить 12% від загального світового обсягу. Також очікується, що Україна цього року поставить 16% світового експорту кукурудзи. 

Можливий конфлікт може вплинути на найбільших покупців української пшениці в Південній Азії, Європі, Африці та на Близькому Сході. 

«Ми, безумовно, сподіваємося, що цього не станеться», – сказав Вілсак про потенційний конфлікт. 

У 3 областях України — Івано-Франківській, Чернівецькій та Житомирській — відбулися засідання Державної протиепізоотичної комісії при ОДА. У ході засідання порушили питання депопуляції диких кабанів і забезпечення лабораторного моніторингу АЧС у дикій фауні на території областей.

До роботи залучили представників управління екології та природних ресурсів, державної екологічної інспекції, керівників заповідних територій та користувачів мисливських угідь.

Учасники засідання звернуться до органів влади із запитом про додаткові ліміти відстрілу/відлову тварин в мисливських угіддях під час сезону полювання 2017/2018 року.

У свою чергу, мисливці зобов’язані повідомляти Держпродспоживслужбу про всі випадки загибелі або підозру на захворювання кабанів. Туші впольованих диких кабанів дозволено використовувати лише після отримання негативних результатів лабораторного дослідження на АЧС.

Керівники заповідних територій повинні забезпечити проведення діагностичних відстрілів з метою вивчення поширення вірусу АЧС в дикій фауні.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

Під час засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабміні 29 січня 2021 року було погоджено проєкт методики створення і використання резерву ветеринарних препаратів.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

Учасники засідання проаналізували поточну епізоотичну ситуацію в Україні та стан виконання плану протиепізоотичних заходів у 2020 році. За результатами обговорень комісія затвердила завдання на 2021 рік. Було наголошено на посиленні ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та транспорті під час переміщення продуктів тваринного походження.

Також, на засіданні було оновлено склад Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, до якої увійшли 37 представників центральних органів виконавчої влади, народних депутатів, Національної академії аграрних наук та інших установ.

«Своєчасне реагування на загрози, пов’язані із загостренням епізоотичної ситуації в світі, дозволяє мінімізувати ризики поширення небезпечних хвороб в Україні. У свою чергу, це є надзвичайно важливим для збереження нашого експорту і зовнішніх ринків», — підкреслив Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Довідка: Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті міністрів України — це постійно діючий орган, який здійснює оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб щодо запобігання і ліквідації спалахів особливо небезпечних хвороб, а також масових отруєнь тварин.