Держава та бізнес мають співпрацювати для забезпечення якості та безпечності сирого молока — В. Магалецька

26-трав-2021

Забезпечення якості та безпечності сирого молока має надважливе значення як для внутрішнього ринку, так і для розширення ринків збуту для українських виробників молочної продукції.

Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час ХІІІ Всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Молочний бізнес-2021», йдеться на сайті відомства

Наразі відбувається гармонізація українського законодавства до законодавства ЄС у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (зокрема, сирого молока) та практичне впровадження норм, що мають на меті забезпечення високого рівня захисту здоров'я людей та інтересів споживачів. При цьому, за словами Голови Держпродспоживслужби, важливою є тісна співпраця держави та бізнесу.

«Для забезпечення високого рівня безпечності та якості сирого молока дуже важливо об'єднувати зусилля держави та бізнесу. Від цього виграють як українські споживачі, так і споживачі інших країн, до яких постачається продукція українського виробництва», — підкреслила Владислава Магалецька.

Прикладом взаємодії держави та бізнесу є програма контролю сирого молока, що була започаткована в 2019 році в чотирьох областях: Вінницькій, Миколаївській, Полтавській та Харківській. Сьогодні до програми доєдналися вже десять областей, які отримали необхідне обладнання для виконання досліджень сирого молока на визначення кількості соматичних клітин, загальної бактеріальної забрудненості, наявності інгібіторів та точки замерзання згідно із міжнародними вимогами. Інформація за результатами досліджень вноситься до Молочного модуля, доступ до якого мають не лише фахівці Держпродспоживслужби, а й виробники і постачальники молока.

Нагадаємо, з початку року для українських виробників молока та молочної продукції було відкрито вже п’ять експортних ринків у таких країнах як Ліван, Лівія, Аргентина, Японія та Кувейт.

Більше новин
Інфляція — ключовий тренд світового молочного ринку в 2021 році — думка
05-січ-2022

Максим Фастєєв, провідний аналітик «Інфагро», назвав інфляцію ключовим трендом для світового молочного ринку в 2021 році. Також одним із головних факторів, що впливає на світовий баланс на молочному ринку в 2021 році, залишався Соvid, а також карантинні та логістичні обмеження, пов'язані з ним.

Про це експерт заявив у своєму офіційному телеграм-каналі, пише The DairyNews.

«У сукупності все це дуже вплинуло на світовий продовольчий попит і його регіональні перекоси — імпорт орієнтовані країни стали більше споживати і запасатися продуктовими товарами, — уклав Максим Фастєєв. — Зростання цін продукції рослинництва у 2020 році через неврожай, активність Китаю та логістичні затори призвело до зростання собівартості та зниження пропозиції сировини (сирого молока та біржових молочних товарів) у 2021 році. Погодні катаклізми, що спостерігалися цього літа в усьому світі, вплинули на спад темпів виробництва в ключових молочних країнах. Зміна балансу попиту та пропозиції стала каталізатором для різкого подорожчання цін сировинних молочних ринків у другому півріччі.

При цьому, за словами експерта, кінцевий споживач поки не встиг «відчути» на собі дані цінові зміни. Обмеження торговельних мереж згладжували сировинну волатильність, тому фактична інфляція на ринку сирого молока і біржових молочних товарів транслюватиметься на полиці тільки в наступному кварталі або навіть півріччі. Ця тенденція буде характерною практично всім світовим регіонам.

«От чому якщо 2021 рік можна асоціювати з інфляцією сировинних позицій у молоці, то в 2022 році інфляція буде притаманна вже споживчому ринку», — написав Максим Фастєєв.

Він також представив графік, на якому представлена ​​динаміка середніх цін звітного тижня в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Детальніше
Закупівельні ціни на свинину опустилися до найнижчої позначки за квартал
28-груд-2019

Минулого тижня в Україні спостерігалось суттєве зниження цін на свиней забійних кондицій (-4 гривні). Протягом останнього тижня 2019 року падіння котирувань продовжилось. За даними Асоціації «М’ясної Галузі» (АМГ), середня ціна живця опустилась на 89 копійок до 42,5 грн за кілограм. Це найнижчий показник за останні три місяці.

На початку наступного року зростання цін не передбачається. У АМГ вважають, що перший тиждень 2020 року принесе подальше здешевлення, пов’язане з затишшям на ринку в період новорічних вихідних.

«Останній тиждень 2019 року демонструє продовження падіння цін на ринку живця свиней. Ціни реалізації свиней забійних кондицій поточного тижня на 0,5 – 1,0 грн за кілограм поступаються котируванням попереднього. За результатами опитування Асоціації «М’ясної Галузі», 52-го поточного тижня середня фактична ціна свинини живою вагою складає 42,50 грн за кілограм. Щодо цінового діапазону першого тижня 2020 року, вітчизняні переробники прогнозують подальше закріплення вартості живця на досягнутому рівні. Зокрема, учасники Асоціації вказують на прогнозований ціновий коридор в межах 40,00-43,00 грн за кілограм», – зазначили в АМГ.

Meat-Inform

Детальніше
Яка з країн найбільше інвестувала в агросектор України
15-бер-2019

В аграрний сектор України найбільше прямих інвестицій надходить з Кіпру, Британських Віргінських островів, з Німеччини, Данії та Польщі.

Про це повідомила прес-служба Державної служби статистики України.

Статистичні дані свідчать про те, що Кіпр за 2018 рік вклав в сільське господарство України $137,5 млн, Британські Віргінські острови — $85,2 млн, Німеччина — $80,7 млн, Данія — $53,3 млн, а Польща — $31 млн.

Загальний акціонерний капітал сільського, лісового і рибного господарства України склав $560,9 млн, тобто з 2017 року знизився на 3%. Це сталося за рахунок спаду в тваринницькому секторі, де обсяг інвестицій зменшився на 6,2% до $62,7 млн.

Однак, прямі інвестиції у вирощування однорічних культур зросли на 0,5% до $297, 3 млн, а багаторічних — на 5,2% до $20,5 млн.

Найменше інвестицій українські аграрії отримали з Литви ($33 тис.), Люксембургу ($65 тис.) і Білорусі ($70,6 тис.).

milkua.info

Детальніше
Розвиток ефективного сільського господарства в пріоритетах України — Зеленський
27-вер-2021

Одним з пріоритетів України є розвиток системи ефективного сільського господарства та формування глобальної довіри до стандартів безпеки продовольчих продуктів.

Про це заявив Президент Володимир Зеленський у відеовиступі на Саміті ООН з продовольчих систем у Нью-Йорку (США), повідомляється на сайті глави держави.

«Україна є одним із глобальних лідерів на ринку продовольства. Ми усвідомлюємо свою відповідальність у гарантуванні продовольчої безпеки. Україна — надійний партнер і навіть у найбільш панічні періоди поширення COVID-19 не створювала жодних обмежень для постачання продуктів харчування», — зазначив Президент.

За його словами, наша країна усвідомлює, який внесок може зробити в забезпечення більш сталого та справедливого споживання, і активно працює над цими завданнями.

«Нашим пріоритетом залишатиметься розвиток системи ефективного сільського господарства та формування глобальної довіри щодо застосування напрацьованих стандартів безпеки продовольчих продуктів. Важливим є подальший сталий розвиток національних продовольчих систем. Маємо значний потенціал для збільшення своєї ролі у формуванні сталого постачання харчової продукції», — наголосив Президент.   

Володимир Зеленський нагадав, що Україна вже здійснила низку важливих і успішних кроків на шляху реалізації цього амбітного плану. Зокрема, наша країна приєдналася до Комітету з всесвітньої продовольчої безпеки та очолила Міжнародну раду по зерну. Крім того, з 1 липня в Україні запрацював повноцінний ринок землі.

Також, за його словами, серед пріоритетів напрацьованого в Україні проекту національної дорожньої карти трансформації продовольчих систем — ініціатива «Здорове харчування для всіх».

Серед інших важливих завдань Зеленський назвав рух у бік кліматичної нейтральності виробництва. На думку глави держави, цієї мети реально досягти у горизонті 2050 року. 

«Однак її досягнення не повинне перетворитися на надмірні субсидії для заможних аграріїв із розвинутих країн. Допомогу мають отримувати ті, хто справді цього потребує: фермери з країн, що розвиваються. Кліматична політика не повинна призводити до подальшої економічної нерівності», — наголосив Володимир Зеленський.

Крім того, переконаний Президент, необхідно зміцнювати внутрішній ринок і стимулювати експорт.

«Наша мета на цьому шляху — забезпечення продовольчої безпеки, перехід до стійких моделей виробництва та збуту, а також розвиток необхідних фінансових інструментів», — зазначив глава держави.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок