Держпродспоживслужба назвала пріоритети для відкриття нових експортних ринків

Україна в липні поточного року експортувала 2,66 млн т зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки (без урахування ріпаку), що на 492,7 тис. т, або 22,7% більше, ніж у попередньому місяці.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Так, експорт пшениці виріс у липні більше ніж у 3 рази — до близько 412 тис. т у порівнянні з 138,4 тис. т, що були відправлені на експорт у червні. Це значно менше 960 тис. т пшениці, експортованої з України в липні 2021 р. за працюючих морських портів, але вплив нового врожаю відчутний.
Україна відвантажила на експорт 183 тис. т ячменю, що на порядок перевищує обсяг в 26 тис. т цієї зернової, експортованої місяцем раніше у з’вязку з початком збиральної кампанії ранніх зернових. Однак це менше ніж 1,1 млн т ячменю, що були відвантажені з країни в липні минулого року.
Фактичний експорт кукурудзи виріс у липні на 84,7 тис. т у порівнянні з червнем і склав 1,1 млн т. Для порівняння, у липні 2021 р. експорт кукурудзи був на рівні 960 тис. т, адже традиційно в цей час сезон української кукурудзи добігав кінця. Кукурудза продовжує домінувати в експорті аграрної продукції, її постачання у липні склало близько 41% від загального експорту зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки без урахування ріпаку. Частка кукурудзи почала зменшуватись із початком сезону і збирання нового врожаю.
Українські експортери почали знижувати постачання соняшнику. Так, у липні його фактичний експорт сягнув 362,1 тис. т, що майже на 33% менше, ніж у червні цього року, адже українські переробники почали запасатися сировиною з огляду на початок роботи «зернового коридору». Це все одно майже вдвічі більше, ніж загальний експорт соняшнику в 189,6 тис. т за весь попередній сезон.
Постачання соєвих бобів протягом липня склало 141,55 тис. т у порівнянні з майже 71,3 тис. т у червні 2022 р. та 31 тис. т сої, відправленої на експорт у липні минулого року.
Одночасно експорт соєвої олії знизився у липні до 15,7 тис. т з 18 тис. т у червні. Це також майже на 3 тис. т менше, ніж було відвантажено іноземним покупцям у липні 2021 р.
Фактичний експорт соняшникової олії склав за місяць 307 тис. т, що на 39,4 тис. т більше, ніж у червні. Водночас це на 9% менше, ніж було експортовано у липні минулого року.
Щодо шротів, то у липні на зовнішні ринки Україна відвантажила 141,5 тис. т, що на 48,3 тис. т більше показників червня. Це також суттєво менше показників липня минулого року, коли експорт лише соняшникового шроту склав 233,6 тис. т.

agroportal.ua

Друга половина липня порадувала свинарів підвищенням закупівельних цін. Так, якщо в середині місяця живець подорожчав майже на 3% (до 44,2 грн/кг) у порівнянні з кінцем першої декади, то приріст цьоготижневої середньої позначки перевищив 9% (склавши 48,2 грн/кг). Про позитивні коливання цін на свиней живою вагою повідомляють в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Якщо в середині місяця ціни на живець забійних кондицій варіювали в межах 43-45 грн/кг, то вже у кінці товарні партії реалізовували по 47-49 грн/кг. Оператори пояснюють пожвавлення на ринку обмеженістю пропозиції тварин забійних кондицій через повільніший приріст свиней у літню пору. Крім цього, окремі переробники відзначають деяке покращення реалізації протягом останніх пари тижнів, в тому числі в курортних зонах. Фактором підтримки цін також є досить млявий імпорт свинини.

Як наслідок, і виробники, і переробники очікують на продовження висхідного руху цін наступного тижня. Так, більшість представників Асоціації «М’ясної галузі» очікує, що ціни на живець наступного тижня варіюватимуть в межах 48-50 грн/кг. Однак, у кінці тижня епізодично звучали і вищі ціни.

Від прогнозів подальшого руху цін переробники поки утримуються. Проте зауважують, що раптове підвищення цін може спричинити низхідний рух у найближчій перспективі. Так, з одного боку, підвищення роздрібних цін на м’ясо та м’ясопродукти може «відлякати» споживача. З іншого, підвищення цін на свинину в Україні іде в розріз із трендом здешевлення свинини в Центрі та Півночі ЄС, що робить імпортну продукцію привабливішою по ціні для виробників ковбас та м’ясних виробів.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2019 рр.

*-прогноз

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

У Мінагрополітики відбулась зустріч зі швейцарськими колегами щодо впровадження системи контролю за безпечністю харчових продуктів

Створення та впровадження сучасної системи контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків у циклі виробництва та збуту молочних продуктів в Україні є важливим етапом для розвитку молочної галузі та тваринництва в цілому.

Про результати співпраці, головні завдання та виклики у реалізації проекту йшлося під час зустрічі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової з експертами Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) Крістіаном Робіном та Барбарою Єггін, Проекту з безпечності молока (SAFOSO), представниками Держпродспоживслужби та Мінагрополітики.

«Діяльність швейцарсько-українського проекту є органічною складовою системного процесу відновлення галузі тваринництва та забезпечення виробництва безпечного молока. З одного боку, ми маємо вагому цьогорічну підтримку тваринництва і кооперації від Уряду, з іншого боку — важливим є питання розробки нормативно-правової бази щодо приведення вимог якості молока до європейських. Також діяльність проекту спрямована на надання технічної допомоги Держпродспоживслужбі щодо забезпечення контролю та створення умов поліпшення виробництва молока та його постачання до кінцевого споживача», — зазначила Олена Ковальова.

Вона додала, що ефективна співпраця проектів, які підтримуються швейцарською стороною з виробниками та міністерством дала помітні результати в розвитку українського ринку органічної продукції та має суттєвий вплив на становлення системи контролю безпечності молока та молочних продуктів в Україні.

У рамках зустрічі особливу увагу було присвячено подальшому розвитку малих виробників молочної сировини та покращенню якості молока та молочних продуктів. Було обговорено перспективи подальшої співпраці в частині підтримки локального молочного виробництва, у тому числі шляхом розвитку кооперативів, з метою надання населенню та сімейним фермам можливості переробляти невеликі обсяги молока та реалізовувати їх в місцевих закладах торгівлі та харчування.

Крім того, у ході зустрічі обговорювалися результати проведення круглих столів, виставок, засідань робочих груп в рамках співпраці Мінагрополітики та проекту з безпечності молока.

Також йшлося про роботу пілотної програми контролю сирого молока в 4 областях проекту (Вінницька, Миколаївська, Полтавська та Харківська). У разі успішної реалізації проекту, програму контролю планується поширити на усіх виробників молока та пункти заготівлі молока. На сьогодні вже відбувся тендер з закупки лабораторного обладнання для 4 державних лабораторій цих областей, і в наступному місяці обладнання буде передане лабораторіям. Станом на даний час уже напрацьовано моделі реалізації пілотної програми, окреслені шляхи співпраці виробник-лабораторія-переробник-Держпродспоживслужба.

За результатом зустрічі досягнуто домовленості розглянути можливість подальшої співпраці в галузі органічного виробництва, безпечності молочної продукції та підтримки малих виробників сільськогосподарської продукції, сільськогосподарської кооперації.

minagro

Європейський Союз може з 2022 року заборонити ввезення м'яса та інших продуктів тваринного походження з країн, в яких норми по використанню ветеринарних препаратів, зокрема, антибіотиків та стимуляторів росту, відрізняються від прийнятих в ЄС.

Про це повідомив експерт Європейської асоціації виробників ветеринарних препаратів AnimalHealthEurope Девід Джон за «круглим столом» Європейської бізнес асоціації «Система антимікробної резистентності в тваринництві» в Києві в середу.

«Новий регламент про ветеринарну медицину передбачає, що ЄС зможе обмежувати імпорт тварин або тваринницької продукції з третіх країн, якщо ці країни не дотримуються правил, які відповідають або схожі на правила, встановлені в ЄС. Наприклад, якщо вони використовують стимулятори росту», — розповів Д. Джон.

Європарламент, за його словами, вже схвалив цей регламент, зараз над ним працює Єврокомісія. Очікують, що документ почне діяти наступного тижня.

«Дані норми не будуть застосовуватися ще три роки і це дасть достатньо часу, щоб підготуватися до цих регламентів», — зазначив експерт.

Він додав, що потенційні обмеження вже викликали питання з боку країн-учасниць Світової організації торгівлі.

«Ми не знаємо, наскільки суворо застосовуватиметься це законодавство. Можливо, воно буде стосуватися тільки використання антибіотиків та стимуляторів росту. Деякі країни, наприклад, Бразилія, вже піднімають це питання в СОТ», — розповів Д. Джон.

PigUA.info за матеріалами interfax.com.ua