ЄС може заборонити ввезення м'яса з країн з відмінними нормами по використанню ветпрепаратів з 2022року

Молочне скотарство залишається однією із провідних галузей тваринництва в Донецькій області за підсумками роботи суб’єктів племінної справи у тваринництві за І півріччя 2017 р.

Молочне скотарство Донеччини представлено 11 племінними заводами та 7 племінними репродукторами. Чисельність племінного поголів’я великої рогатої худоби складає 17 тис. голів, що на 1,7 тис. голів більше ніж у минулому році.

«Валове виробництво молока за перше півріччя цього року становить 27,7 тис. т або 69% від загального виробництва по сільськогосподарських підприємствах Донецької області», — ідеться в повідомленні.

Провідними породами в області залишаються:

українська червона молочна: поголів’я ВРХ по області складає 9,4 тис. голів, в т.ч. корів — 4,3 тис.голів, надій молока на корову — 3395 кг (по області цей показник дорівнює 2963 кг);

голштинська: поголів’я ВРХ — 3,7 тис. голів, в т.ч. корів — 2 тис.голів, надій на корову — 3356 кг;

українська чорно-ряба молочна: поголів’я ВРХ — 2,6 тис.голів, в т.ч. корів — 1,3 тис. голів, ця порода демонструє найбільшу продуктивність — 3448 кг.

Департамент агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Донецької ОДА

Китай рекордно наростив експорт курятини в країни Європейського Союзу (ЄС). Про це пише xinhuanet, передає УНН.

Повідомляється, що в квітні поточного року експорт м'яса птиці з Китаю в Європу досяг шестирічного максимуму.

"У квітні поточного року провінція Шаньдун експортувала в ЄС 4 тис. 97 тонн продукції птахівництва на суму 100 млн юанів (14,5 млн США), що на 32,2% і 48% більше у ваговому і грошовому вираженні, ніж роком раніше", - пише видання, уточнюючи, що сьогодні Шандун є єдиною провінцією, що здійснює поставки м'яса птиці в ЄС.

Відзначається, що Китаю вдалося наростити експорт м'яса птиці в Європу завдяки збільшенню тарифних квот. Тривалий час ЄС відмовлялася збільшувати квоти, посилаючись на спалахи пташиного грипу, які вирували в Азії в період з 2006 по 2008 рік. Згодом спалаху припинилися, але ЄС не поспішав збільшувати квоти на експорт китайського продукту.

У зв'язку з цим, у квітні 2015 року Китай звернувся до Світової організації торгівлі (СОТ) зі скаргою на ЄС. Суперечка між Китаєм і ЄС тривав кілька років.

У квітні 2018 року Китай і ЄС досягли остаточної угоди про нові тарифні квоти, які на сьогодні складають 5 тис. На куряче м'ясо і 6 тис. тонн на качине.

У той же час збільшувати квоти на експорт курятини Україні, яка є одним з головних постачальників м'яса птиці в ЄС, Європа не поспішає. Єврокомісія внесла відповідну пропозицію ще в березні, але бунт підняли місцеві фермери. Останнім все важче стало конкурувати з Україною і українською курятиною "за доступною ціною".

Дійшло до того, що європейці в відкритій формі стали дискредитувати Україну і публікувати в місцевих ЗМІ фейки.

"Квотний" питання обговорюється нині в Європі, про деталі переговорів поки не повідомляють. Національні інтереси відстоює Представництво України в ЄС.

Джерело: УНН

Для забезпечення контролю за використанням антибіотиків у ветеринарній медицині 30 грудня 2021 року наказом Мінекономіки №1177 затверджено та 13 січня 2022 року зареєстровано в Міністерстві юстиції:

порядок використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів у ветеринарній медицині;

порядок подання звіту спеціалістами ветеринарної медицини, які застосовують для лікування тварин протимікробні ветеринарні лікарські засоби, про обсяги застосованих ними протимікробних ветеринарних лікарських засобів.

«Протимікробні ветеринарні лікарські засоби — антибіотики, наразі залишаються основними лікарськими засобами боротьби з бактеріальними інфекціями у ветеринарній медицині. Неконтрольоване, надмірне застосування таких ліків у тваринництві призводить до того, що проблема стійкості до протимікробних препаратів є серйозною загрозою для здоров’я людей. Для забезпечення контролю за використанням антибіотиків Мінекономіки розробило відповідний наказ, який є обов’язковим до виконання операторами ринку. Для підготовки до нового регулювання встановлено перехідний період до 21 березня 2023 року, коли наказ вступить у дію», — наголошує Тарас Качка, заступник міністра економіки України — торговий представник України. Зокрема, наказ розроблено на виконання Закону України «Про ветеринарну медицину», прийнятого Верховною Радою України 4 лютого 2021 року та Національного плану дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів.

аgravery.com

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський у рамках робочої поїздки до Берліна зустрівся з Федеральним міністром продовольства та сільського господарства ФРН Джемом Оздеміром та Парламентським держсекретарем Міністерства цифрових технологій і транспорту Олівером Лукшичем.

Під час зустрічі вони обговорили питання експорту українського зерна. Міністр сільського господарства ФРН Джем Оздемір зазначив, що наразі потрібно створення не тимчасових, а постійних альтернативних маршрутів із вивезення зерна з української території.

«Чорне море у довгостроковій перспективі не можна розглядати як безпечний маршрут для України, навіть після завершення бойових дій», – підкреслив Джем Оздемір на пресконференції. Тому, за словами міністра, «потрібно шукати один чи кілька постійних альтернативних маршрутів».

«Росіяни імітують ситуацію, показуючи, як вони вболівають за продовольчу безпеку, виступають за недопущення голоду. Але їх дії повністю протилежні словам. Прикладом цього є знищення портів. А це означає тільки одне: Україна за підтримки ЄС має і надалі розвивати альтернативні маршрути експорту своєї продукції – на постійній основі, запобігаючи падінню експортних показників», – підкреслив Микола Сольський.

Як зазначив Міністр агрополітики, уже за місяць через європейські порти та залізницю йтиме європейське зерно, що створить додаткове навантаження на логістику. Він ініціював зустріч із міністрами сільського господарства та міністрами інфраструктури ЄС, основними операторами, щоб за результатами обговорень визначити операторів, які розширять базу європейських зерновозів.

Нам потрібно вивезти 18 млн тонн старого врожаю. Ще 60  млн тонн очікується із нового врожаю. На внутрішнє споживання буде спрямовано 20 млн тонн, а отже, експортувати потрібно сумарно 58 млн тонн урожаю, додав він.

«У вересні–жовтні будемо бачити суттєве падіння в Україні обсягу посівів озимих. Але зараз ми маємо час для того, щоб підготуватися та зробити наступний сезон більш робочим», – підкреслив Микола Сольський.

minagro.gov.ua