Держпродспоживслужба діджиталізує обласні фітосанітарні лабораторії

Аби уникнути в Україні дефіциту поставок продуктів харчування до магазинів та колапсу з продажем ветпрепаратів, ЗЗР, кормів для тварин і насіння, уряду слід оперативно внести зміни до постанови про карантинні заходи від16 березня 2020 року № 215.

Це випливає із аналізу положень даного документу. Постанова № 215 визначає ряд заходів для боротьби з коронавірусом і уточнює попередню постанову КМУ від 11 березня 2020 р. № 211, якою з 12 березня до 3 квітня 2020 р року запровадили карантин на усій території України, пише agropolit.com.

Тож постанова № 215  передбачає заборону «роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту».

На сполох щодо окремих положень № 215 забили раніше в ЄБА, мовляв, непродовольчі магазини, які спеціалізуються на торгівлі кормами для тварин, ветаптеки та ветеринарні клініки мають бути включені до переліку важливих об'єктів, які мають залишатися відкритими протягом карантину.

Втім, це не весь перелік скарг від бізнсеу, які полетіли до уряду.

«У даному переліку немає згадування, що під заборону не потрапляє оптова торгівля харчовою продукцією, пестецидів, хімікатів, кормів для тварин, насіння та посівного матеріалу та ветеринарними препаратами. Тож оптові продавці харчів не хочуть працювати, бо за умов постанови № 211 вони наражаються на покарання. Те саме з продажами агрохімії та ветаптеками, саме тому дві групи (власники магазинів та аграрії) напружилися і очікують дефіциту, якщо уряд оперативно не внесе зміни у свою постанову», — розповідає один з підприємців, дотичний до сфери торгівлі.

Викликає питання у бізнесу і пункт про перевезення в одному транспорті до 10 осіб.

«Умови такої доставки діють і для працівників підприємств, а їх же може бути сотня, тисяча і більше на одному підприємстві. Це по суті спиняє виробничий процес, чого теж не можна допускати в умовах поглиблення економічної кризи», — доповнює ще один підприємець.

Найближчим часом постанову мають змінити, внісши в неї відповідні поправки.

«Ніякого дефіциту не буде — ні з харчами, ні з ЗЗР, кормами чи насінням. Ми наразі працюємо над тим, щоб швидко виправити цю ситуацію і рішення уже будуть до наступного засідання Кабміну, орієнтовно у середу», — кажуть в уряді.

Дата:                    22 лютого 2018 року

Час:                       9:00 - 16:00

Місце:                м. Київ, Венеціанський острів, 1, метро Гідропарк, готель «Баккара»

Програма

Модератор: Тетяна Копняк

Умови участі та реєстація
Участь у семінарі безкоштовна та можлива лише за умови попередньої реєстрації за посиланням http://www.formdesk.com/gmpinternational/RegForm_Ukraine2018_workshop_RU) або за телефоном +380672309763, або електронною поштою tkopnyak@ukr.net до 19 лютого 2018 року.

Додавання рослинних масел в раціон великої рогатої худоби (ВРХ) може допомогти знизити викиди метану у тварин і таким чином дещо скоротити шкоду, що надається тваринництвом на навколишнє середовище - до такого висновку прийшла групи вчених з Фінляндії. Результати наукової роботи, що обґрунтовує цю гіпотезу, були опубліковані в the Journal of Dairy Science.

За словами фахівців, сьогодні існує кілька перевірених методик скорочення викидів метану на фермах, що займаються вирощуванням ВРХ. Додавання рослинних масел також є досить відомим варіантом того, як фермери можуть захистити навколишнє середовище від парникових газів.

Проте багато виробників відмовляються від використання рослинних масел для цієї мети, оскільки в цьому випадку є ймовірність погіршення апетиту у тварин, і, як наслідок, скорочення споживання ними комбікорми. Це, в свою чергу, призведе до погіршення продуктивності, і економічна ефективність фактично буде принесена в жертву боротьбі за екологію.

Разом з тим, в рамках дослідження, проведеного фахівцями з Фінляндії з використанням ріпакової, сафлорового і лляної олії, було встановлено, що виробники можуть компенсувати невеликий спад в споживанні за рахунок поліпшення поживної цінності молочної продукції у ВРХ. Зазначені масла в різній мірі знижують концентрацію насичених жирних кислот і підвищують концентрацію ненасичених, а також линолиевой кислоти, відзначають вчені.

Потенційно це підвищує цінність кінцевої продукції для споживача, що дасть можливість фермерам встановлювати трохи більше привабливі ціни на неї.

За матеріалами All About Feed

Очікуваного пожвавлення експорту в червні так і не відбулося. Поставки були на рівні травня і забезпечили для України 24,5 млн дол, що на 1,4% вище показників травня, але на 15,6% менше, ніж в минулому році. Все ж, півріччя було закрите в позитивному ключі за рахунок вищих показників експорту в перші місяці року — 139,5 млн дол. (+19%).

Найбільше просідання продажів у червні було по молоку та вершках незгущених — мінус 46% в натуральному виразі — 1,6 тис. т та мінус 46,5% в грошовому виразі — 1,2 млн дол. Найбільше продукції було поставлено до: Польщі (344 тис. дол.), Молдови (303 тис. дол.) та Лівії (241 тис. дол.).

Просідання у 23% відмічають також по сироватці — 1,99 млн дол. Загалом було продано 3 тис. т сироватки, що на 22,9% менше, ніж у травні. Продавали найбільше, як і раніше, до Китаю — 1,1 млн дол.

Скоротилися також продажі масла на 8% в натуральному виразі — 2,4 тис. т. Ціна тонни масла коливалася в межах 4,4−4,5 дол./кг. Продавали його найбільше до Марокко та Нідерландів — 2,7 та 2,3 млн дол., відповідно.

При цьому, значно зросли продажі групи молока та вершки згущені. Загалом було продано 4,4 тис. т (+36,8%, в порівнянні із травнем) на загальну вартість 7 млн дол. (+36%). Продавали до: Бангладеш (2 млн дол.), Казахстану (1,3 млн дол.) та Грузії (455 тис. дол.).

Приріст експорту також було зафіксовано при продажі кисломолочної продукції — на 60,8% в грошовому та 18,2% в натуральному виразі. Загалом було продано 584 т кисломолочних продуктів на загальну вартість 1,37 млн дол. Основними імпортерами були: Казахстан (1 млн дол.), Молдова (176 тис. дол.) та Грузія (102 тис. дол.).

Експорт молочних продуктів у 2017−2018 рр., млн дол.

Джерело: АВМ за даними ДФСУ