Тарас Качка провів громадське обговорення експортної стратегії України

24-лют-2020

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — Торговельний представник України Тарас Качка зустрівся з українськими експортерами та представниками громадськості в рамках публічного обговорення концепції державної політики у сфері розвитку експорту.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Сертифікація, дозволи, ліцензії та інші методи нетарифного регулювання, які застосовують іноземні держави по відношенню до українських товарів, створюють суттєві перешкоди для кількісного та якісного зростання українського експорту. Окремим навантаженням на експортерів лягає недосконалість внутрішніх процедур з підготовки до вивозу на ринки з вищим за український рівень капіталізації. В той же час внутрішні виробники відчувають чималу конкуренцію з боку імпортованої продукції. З огляду на те, що 48% вітчизняного ВВП формуються за рахунок експорту, проблема загострюється, особливо для ключових на сьогодні галузей економіки, зокрема для металургії, промисловості, аграрного сектору та сфери транспорту. Учасники висловили свої думки щодо можливих напрямків спрощення взаємодії з іноземними покупцями української продукції, як-то: доцільність встановлення дзеркальних обмежень для російських товарів, вихід на азіатські ринки, доцільність систематичного діалогу з бізнесом для кращого розуміння поточних потреб українських експортерів.

«Відвертий, а не формальний діалог з бізнесом покращує розуміння актуальної галузевої проблематики, яке дозволить краще планувати діяльність та проводити ще більш цілеспрямоване лобіювання потреб українських експортерів в процесі міжнародних перемовин. Ми працюємо над зменшенням перепон для наших виробників, які задіяні на зовнішніх ринках. Становлення наших експортерів в якості їх потужних учасників дозволить нам формувати торговельну повістку та претендувати на ще вигідніші умови, тоді як зараз ми працюємо за вже оформленими домовленостями», — зазначив Тарас Качка.

Концепція державної політики по досягненню цілі 7.6 «Український експортер отримує кращі умови для роботи за рахунок зменшення бар'єрів для експорту українських товарів та послуг», передбачає подолання стримуючих факторів за рахунок 4-х напрямів розвитку експортної державній політиці:

Підвищення ефективності та якості торговельної політики за рахунок забезпечення належного представництва українських компаній на ключових міжнародних виставково — ярмаркових заходах, графік яких на 100 відсотків відповідає потребам самого бізнесу, та забезпечення участі в діяльності міжнародних організацій для просування національних економічних інтересів.

Розвиток національних контрольних процедур (технічне регулювання, санітарія і фітосанітарія тощо) у спосіб, який дозволить визнавати еквівалентність на ринках у фокусі та забезпечення визнання такої еквівалентності, зокрема укладання угод та домовленостей про взаємне визнання еквівалентності з усіма можливими торговельними партнерами.

Зменшення на 10% фактичного мита, яке стягується з української продукції на зовнішніх ринках, проведення переговорів про зменшення рівня тарифів, які накладаються на українську продукцію, укладення преференційних угод та угод про вільну торгівлю з ключовими торговими партнерами, участь у багатосторонніх переговорах у рамках СОТ.

Зменшення вартості фінансів та інструментів експорту товарів та послуг українських компаній за рахунок забезпечення повноцінного функціонування Експортно-кредитного агентства та здійснення комплексу заходів, спрямованих на зменшення ризиків при оцінці операцій з українськими компаніями.

В процесі реалізації політики очікується збільшення експорту у 2 рази протягом 5 років, зменшення рівня мит, які застосовуються на 20 ринках до яких експортуються топ-100 українських товарів, скорочення оформлення експортних операцій з 66 годин у 2018 році до 24 годин у 2024 році, у тому числі зняття нетарифних бар'єрів.

Більше новин
Аграріям важливо правильно подавати документи для бронювання та розбронювання своїх працівників
29-лип-2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року №194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» продовжує приймати документи на бронювання та розбронювання військовозобов’язаних.

За останні п’ять місяців у відомство надійшло та було розглянуто  десятки тисяч заявок на бронювання військовозобов’язаних для проведення польових робіт. За результатами обробки документів державний секретар Мінагрополітики Віктор Канцурак звертає увагу на ключові вимоги до оформлення пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних. Якщо подані заявки оформленні з порушенням вимог, або не в повному обсязі, далі їх не розглядають та автоматично повертають заявнику.

«Найчастіше ми стикаємося з тим, що підприємства подають неповний пакет документів на бронювання, або документи оформлені з порушенням вимог, наприклад треба зазначати тільки рік народження без дати і місяця, військове звання та облікова спеціальність не відповідають запису у військовому білеті, вказана неточна назва територіального центру тощо. У тому випадку, коли хоча б один документ  з переліку відсутній, або має неточні дані,  Мінагрополітки  не має права для розгляду та подальшого погодження у Міністерстві оборони України», – акцентував державний секретар Міністерства аграрної політики та  продовольства Віктор Канцурак.

Хто підлягає бронюванню?

Забронювати можна військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення).

Юридичні особи, які залучені до виконання таких завдань/замовлень, отримують основні показники мобілізаційного плану, з ними також укладають договори (контракти) в передбаченому законодавством порядку.

Пропозиції щодо військовозобов’язаних працівників,  як подавати?

Підприємство має надати документ (дата та номер рішення) від обласної військової адміністрації або органів місцевого самоврядування, який підтверджує, що воно залучене до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), а також вказати дату й номер відповідного договору.

Крім того, необхідно обов’язково додати супровідний лист із належним обґрунтуванням.

Форми та зразки вищевказаних документів доступні за посиланням drive.google.com

Більше інформації знайдете за посиланням minagro.gov.ua

Детальніше
На Миколаївщині виявлено спалах лептоспірозу свиней
14-квіт-2021

На території Миколаївського району зареєстровано спалах захворювання лептоспірозу серед свиней у господарстві ДППР «Степове», що призвело до введення карантинних обмежень.

Станом на 2 квітня, рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Миколаївській районній державній адміністрації цю місцевість визначено неблагополучною щодо цього захворювання.

Лептоспіроз вважається одним із небагатьох найнебезпечніших хвороб, здатних завдати державі значних економічних збитків, в тому числі через обмеження або повну заборону міжнародної торгівлі та можливість виникнення лептоспірозу з тяжкими наслідками для людей.

dpssmk.gov.ua

Детальніше
Щодо випадку АЧС в Київській області
04-трав-2018

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області 02.05.2018 в особистому підсобному господарстві (с. Матяшівка, Обухівський район, Київська область) було зареєстровано захворювання та загибель свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) (м. Київ) 02.05.2018 було виявлено ДНК вірусу африканської чуми свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 004269 п.м./18 від 02.05.2018).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС 02.05.2018 проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Обухівській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Україна збільшує експорт до Східної Європи, скорочує — до Західної
30-лист-2022

63% українського експорту у січні-жовтні 2022 року було спрямовано до країн Європейського Союзу, переважно — до центрального та східного регіону.

Про це говориться у повідомленні Офісу з розвитку підприємництва та експорту в Facebook.

«За 10 місяців 2022 року 63% всього українського експорту було спрямовано до країн ЄС, що на 7,3% більше, ніж у 2021 році. Зростання відбулось шляхом збільшення експорту до країн Центральної та Східної Європи — Польщі та Румунії, Угорщини, Словаччини, Болгарії», — йдеться в повідомленні.

За інформацією офісу, водночас експорт до країн Західної Європи суттєво впав, зокрема, до Німеччини — на 20%, Нідерландів — на 26%, Італії — на 52%.

Суттєвого скорочення зазнав експорт української продукції і до країн Азії — 57% довоєнних показників. Найбільшими торговельними партнерами України в регіоні є Туреччина та Китай (понад 54% експортних постачань).

Крім того, значне скорочення експортних постачань зафіксовано і до країн СНД (окрім Молдови) — до 64%.

У той же час скорочення експорту (до 55%) відбулося і до країн Африки. Найбільшими торговельними партнерами України стали Єгипет, Алжир і Лівія (майже 62% загального експорту до регіону).

Експорт до країн Америки скоротився на 67%. Ключовим торговельним партнером України в регіоні залишаються США (71% експортних постачань).

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок