На перший план Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) і Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (МФСР) вийшли сімейні фермерські господарства, особливо в країнах, що розвиваються.
Про це повідомила прес-служба ФАО.
ООН представила Глобальний план дій на час Десятиліття сімейних фермерських господарств. Дві установи ООН координуватимуть цей проект.
«Сімейні фермерські господарства становлять понад 90% усіх господарств світу і виробляють 80% продовольства. Вони є ключовими факторами сталого розвитку, включаючи викорінення голоду та всіх форм неповноцінного харчування», — йдеться у повідомленні.
Десятиліття сімейних фермерських господарств направлено на створення сприятливого середовища, що зміцнює їхні позиції і максимально збільшує їхній внесок у глобальну продовольчу безпеку і харчування, а також в здорове і стійке майбутнє.
У глобальному плані дій на 2019−2028 рр. наголошується на необхідності розширення, серед іншого, доступу сімейних фермерських господарств до механізмів соціального захисту, фінансів, ринків, навчання і можливостей отримання доходу.
«Для досягнення Цілей сталого розвитку, що полягають у викоріненні голоду і злиднів, ми повинні інвестувати в малі сімейні фермерські господарства і допомогти їм використовувати свої активи, знання та енергію і дати їм можливість перетворити своє життя і суспільство в цілому. Вибір, який ми зробимо зараз, визначить, чи будуть наші майбутні продовольчі системи здоровими, поживними, інклюзивними та стійкими», — наголосив президент МФСР Жильбер Унгбо.
У Глобальному плані дій детально описано конкретні заходи щодо вирішення взаємопов'язаних проблем. Ці заходи включають:
розробку і впровадження сприятливих політичних умов (включаючи всебічну і узгоджену політику, інвестиції та інституційні рамки) для підтримки сімейних фермерських господарств на місцевому, національному та міжнародному рівнях;
підтримку сільської молоді та жінок через надання їм доступу до виробничих активів, природних ресурсів, інформації, освіти, ринків і участі в процесах розробки політики;
зміцнення сімейних фермерських організацій і їхніх можливостей генерувати знання і пов'язувати місцеві (традиційні) знання з новими рішеннями;
поліпшення засобів до існування сімейних фермерських господарств та підвищення їхньої стійкості до численних небезпек, надання їм доступу до основних соціальних і економічних послуг, а також сприяння і просування диверсифікації виробництва з метою зниження ризиків і збільшення економічної віддачі;
покращення стабільності сімейних фермерських господарств для стійких до зміни клімату продовольчих систем і доступу до них, відповідального управління та використання земельних, водних та інших природних ресурсів
