Фермери перестали вирізати молочних бичків і зараз «воюють» за їх поголів'я

Закупівельні ціни на свинину в другій половині травня остаточно консолідувалися у межах 48,5-50 грн/кг в усіх регіонах України.

Про це повідомляє асоціація «Свинарі України».

Як зазначається, за результатами торгів минулого тижня оператори ринку свинини констатують різноспрямований рух цін закупівлі. Хоча близько половини постачальників живця зберегли ціну на рівні попереднього тижня, решта відзначила різноспрямований рух котирувань: низка виробників свинини минулої п’ятниці переглянули ціну на 0,5-1,5 грн/кг як у бік пониження, так і в бік підвищення. 

«Незважаючи на деяку неоднозначність цінової динаміки, цього тижня ціна на свинину живою масою майже повсюдно закріпилася в межах 48,5-50 грн/кг. Хоча епізодично зустрічаються як нижчі, так і вищі ціни, більшість товарних партій на заході та сході «розписали» в зазначених цінових межах, а в центрі мінімальна цінова позначка була на пів гривні вищою. Єдиний регіон, який дещо вибивається із загальної картини, ― південь, де ціни коливаються в межах 50-52 грн/кг», — додають експерти. 

Також відзначається, що промислова пропозиція стала рівномірнішою, адже більшість виробників свинини повернулися до стандартних розмірів товарних партій. Водночас закупівельна активність зберігається на стабільно високому рівні, а м’ясопереробники констатують відносну збалансованість попиту та пропозиції свинини на ринку. 

«Хоча після Великодня реалізація дещо послабилася, проте вона тримається приблизно на одному рівні, а окремим заготівельникам із заходу та сходу обмежена пропозиція живця та складнощі з пальним не дозволяють виконати всі замовлення, що надходять. Тим не менш, більшість вважає, що ринок свинини наразі найбільш урівноважений за останні кілька місяців, тож очікує на відносну стабільність цін і надалі», — прогнозують експерти. 

agroportal.ua

У Кабінеті міністрів України розглядається питання щодо можливого обмеження експорту борошномельної пшениці у першій половині 2022 р.

Про це повідомляє Reuters повідомили два джерела, знайомі з перебігом обговорення.

Як зазначається, рішення з цього питання імовірно ухвалять у середині січня 2022 р.

В уряді стурбовані тим, що активний експорт призведе до зростання внутрішніх цін на високоякісну продовольчу пшеницю, що зробить основні продукти харчування дорожчими у той час, коли інфляція в Україні наближається до максимумів 2018 року.

«На нещодавній зустрічі в міністерстві сільського господарства офіційні особи вказали, що обмеження можливі через надто високі темпи експорту», ??— сказав один із співрозмовників.

Очікується, що обмеження призведуть до зростання цін на борошномельну пшеницю та хліб у всьому світі. Доступність продуктів харчування є серйозною проблемою, частково через економічні збитки, завдані пандемією COVID-19, оскільки останній показник інфляції цін на продукти харчування, за даними ООН, досяг 10-річного максимуму.

У сезоні 2021/22 Україна експортувала 15,6 млн т пшениці, що на 27% більше, ніж минулого року.

За словами аналітиків та трейдерів, країна може поставити ще близько 10 млн т — до 4 млн т продовольчої пшениці та 6 млн т фуражної пшениці — без шкоди для власних споживчих потреб.

За словами джерела, ускладнює ситуацію запровадження обмежень з боку Росії.

«Їх обсяги, найімовірніше, будуть замінені українським зерном. Це спричинить зростання попиту та цін, що, звичайно ж, призведе до зростання внутрішніх цін на пшеницю і, як наслідок, до зростання цін на хліб (в Україні)», — вважає він.

У Міністерствах сільського господарства та економіки України заявили виданню, що наразі немає ринкових факторів, які вимагали б обмежень, але джерела повідомили, що чиновники планують розглянути це питання у середині січня.

Українська асоціація виробників борошна заявила в листі уряду минулого місяця, що будь-який дефіцит борошномельної пшениці може суттєво вплинути на ціни на борошно та борошно в країні.

Зменшення ПДВ до нуля в Україні для виробників харчів та загалом аграріїв — це боротьба уряду за те, щоб населення отримувало дешевші продукти, вироблені в країні. Відтак, нардепи планують подати законопроєкт до ВР про зменшення ставки ПДВ на продукти харчування.

Таку думку висловив секретар аграрного комітету, народний депутат Іван Чайківський в матеріалі «Іван Чайківський: На молоко, яйця, хліб, м'ясо, масло та овочі потрібно знизити ставку ПДВ до нуля» на AgroPolit.com.

За його словами, треба допомогти виробникам валового внутрішнього продукту для внутрішнього ринку. Окрім доступних продуктів для українців, така підтримка — це створення нових робочих місць, модернізація виробництва, витіснення імпорту та, зрештою, продовольча безпека України.

Він додає, що уряду сьогодні слід працювати над тим, щоб в магазинах купували українські товари і вони там обов’язково були. Відтак, партія"За майбутнє" найближчим часом підготує і подає до Верховної Ради законопроєкт про зменшення ставки ПДВ на продукти харчування і зрівняння її з європейським показником.

«Ми не можемо бути сьогодні білою вороною: конкурувати зі світом, маючи вищі податки, ніж інші виробники», — каже Іван Чайківський.

За словами нардепа, необхідно зменшити ставку ПДВ для продуктів харчування до 0%. А за пів року встановити її до 7% на весь ланцюжок виробництва готової харчової продукції. Він додає, що можна зупинитися на ставці ПДВ в 0%, але тоді це чітко треба прописувати на весь виробничий ланцюг (ставка має стосуватися виробника сировини та її переробника), щоб кінцева ціна продукту на прилавках магазинів зменшилася на ці 20% ПДВ.

«Наше головне завдання — щоб на полицях магазинів продукти подешевшали на 20%. Це покращить купівельну спроможність громадян та конкурентоспроможність нашої агропродукції на зовнішніх ринках», — зазначає він.

Іван Чайківський акцентує, що першочергово треба знизити ставку ПДВ на соціальні продукти (молоко, яйця, хліб, м'ясо, масло) та овочі.

«Чому сьогодні на яблуко не знизити ПДВ до нуля? Чому не зробити нуль на усю зелень? Хіба виробники чи державний бюджет від цього сегменту отримують надприбутки? Ні. Але ми бачимо, як на них зростають ціни», — підсумував він.

З 2012 року, коли в Україні вперше виявили африканську чуму свиней, від вірусу постраждало близько 80 середніх і великих промислових свиногосподарств. Деякі з них відновили роботу. Як це зробити, розповів експерт з питань ветеринарії та безпечності харчових продуктів Віталій Башинський.

Перш за все, необхідно провести повну дезінфекцію ферм, виробничих та інших приміщень: виконати механічне очищення; дезінфікувати приміщення розчинами, що застосовують у випадку з АЧС; провести лабораторну перевірку результатів дезінфекції.

“Після цього 40 днів ми маємо період “спокою”. Необхідно розуміти, що тут всі терміни вказано інструктивно. Інструкція дозволяє починати всі процедури відновлення поголів’я через 40 днів. Практика говорить, що реальне відновлення з визначеним терміном, коли вірус буде ліквідовано — 6 місяців”, – зазначає пан Башинський.

Після цього потрібно запустити на ферму індикативних свиней (не менше 5% від планованого майбутнього поголів’я) і впродовж 45 днів спостерігати, чи не виникне АЧС на господарстві знову. Після цього в усіх контрольних свиней треба взяти зразки і провести аналіз на африканську чуму свиней. Якщо лабораторія не виявить АЧС у тварин, можна розширювати виробництво.

Meat-Inform