Ферма на Хмельниччині знищить 500 свиней через АЧС

Витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-вересні 2018 року зросли на 14,7% порівняно з аналогічним періодом 2017 року.

Про це повідомила Державна служба статистики.

При цьому витрати на виробництво продукції рослинного походження за звітний період зросли на 14%, а тваринного — на 17,1%.

Згідно з повідомленням, витрати на матеріально-технічні ресурси промислового походження, що використовуються в сільськогосподарському виробництві, за січень-вересень поточного року збільшилися порівняно з аналогічним періодом минулого року на 16,8%. У вересні порівняно з серпнем витрати на матеріально-технічні ресурси промислового походження зросли на 1,2%.

У Держстаті зазначили, що наведені дані не враховують інформацію c тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частини зони проведення операції Об'єднаних сил.

milkua.info

Нові спалахи африканської чуми свиней (АЧС) з мутованими штамами у Китаї заважають швидко відновити поголів’я в країні. Це впливатиме на весь світовий ринок свинини, адже КНР є основним імпортером цього виду м’яса.

На цьому тижні ціни на свиней в Німеччині залишаються стабільними, оскільки високі продажі всередині Європи допомогли ринкам оговтатися від заборони на імпорт німецької свинини, введеного азійськими покупцями, включаючи Китай. Хоча кілька країн, зокрема В’єтнам, нещодавно послабили заборону на імпорт свинини з Німеччини, зокрема ввели зонування щодо АЧС, заборона на експорт до Китаю, ймовірно, ще діятиме як мінімум в першій половині 2021 року.

Наразі рівень невизначеності на ринку залишається високим. Аналітики Rabobank вважають, що пропозиція свиней в 2021 році в цілому збільшиться. Але ціни будуть коливатися через ці невизначеності щодо поширення АЧС, поновлення поголів’я, вартість кормів і політику деяких країн щодо імпорту.

 porkbusiness.com

Новопризначений міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський ключовими пріоритетами міністерства на найближчий час назвав спрощення доступу аграріїв до кредитних ресурсів та логістику агропродукції.

Про це йдеться в інтерв'ю на сайті Agropolit.com.

«Питання, які турбують всіх — посівна, а також не менш важливе завдання — налагодження логістики експорту зерна. Тому що це дуже великі об'єми», — заявив він в інтерв'ю.

За його словами, в Україні існують запаси зерна, які були передбачені на експорт — у грошовому еквіваленті це складає близько $ 7,5 млрд.

Водночас, як зазначив міністр, робота українських портів обмежена через війну.

«Порти обмежили. Раніше ми в місяць вивозили 4−5 млн т сільськогосподарської продукції, зерна, продуктів переробки через порти. Зараз — лише декілька тисяч тонн через західні кордони. Дуже важливо це налагодити. Очевидно, відмінусувавши ті запаси, які потрібні країні», — зазначив Микола Сольський.

Адже, за його словами, ці кошти від експорту потрібні аграріям для оплати оренди, на зарплати та посівну.

«Тому це основна робота, яка ведеться міністерством, аграрним Комітетом і на якій всі зосереджені», — підсумував міністр.

Agropolit.com

Україна має активізувати всі проєкти з Китаєм на взаємовигідній основі, враховуючи національний інтерес.

Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька в інтерв«ю журналу «Україна-Китай».

«Сьогодні ми бачимо зацікавленість китайських партнерів у створенні відповідної транспортної інфраструктури; їх присутність у секторі вирощування, зберігання та транспортування зерна. Ну і, звичайно, інвестиції. Це зовсім не ті об»єми, які могли б бути, але прогрес існує. Думаю, що в найближчому майбутньому ми побачимо зрушення в цьому напрямку. І це буде відбуватися завдяки зближенню позицій держав на економічній основі. Це не тільки бажання щодо посилення співпраці з обох сторін, це логіка економічного розвитку взаємовідносин. Експорт з України до Китаю росте шаленими темпами і б»є усі історичні рекорди. Наступний логічний для обох сторін крок — це масштабні інвестиції», — зазначила Владислава Магалецька.

На сьогоднішній день Держпродспоживслужба разом із МЗС активно працює над відкриттям ринку Китаю для українських експортерів багатьох видів продукції харчування. Це продукція тваринництва (м«ясо птиці і яйця та яєчні продукти), продукція рослинництва (пшениця, ріпак, сорго, горох та квасоля). Також ведуться перемовини з відкриття ринку черешні, українського пшеничного борошна, шроту соєвого, яблук та лохини, риби та рибних продуктів.

«Крім того, зараз ведеться робота з отримання можливостей для експорту до Китаю українських кормів для домашніх тварин, комбікормів для сільськогосподарських тварин, птиці та ставкових риб. У зоні уваги доступ до китайського ринку заморожених напівфабрикатів, які містять продукти тваринного походження, рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження, а також яловичих колагенових оболонок», — підсумували у відомстві.

agroportal.ua