ФАО проведе велике опитування щодо антибіотикорезистентності

Європейське агентство якості продуктів харчування (EFSA) не змогло зробити висновок про безпеку кормового матеріалу, отриманого за допомогою ферментизації субпродуктів отримання лізину і генетично модифікованої бактерії виду Escherichia coli, відзначається в недавно опублікованому релізі регулятора.

Продукт, який на сьогоднішній день випускається лише однією компанією в Європейському Союзі, згідно з описом призначений для використання в комбікормах для свиней, жуйних тварин, а також лососевих видів риб. Виробник подав заявку на реєстрацію продукту, який він описує, як висушену, мертву біомасу бактерій, вироблену за допомогою ферментизації Escherichia coli.

Передбачається, що біомаса може замінити до 7% інших компонентів комбікорму для свиней, 13% для лососевих або ж 20% рибокостной борошна в раціонах, де на її частку припадає 65% загальної маси комбікорму. Для жуйних тварин максимально допустимий рівень становить 7,3%.

В рамках дослідження безпечності продукту експерти EFSA зіткнулися з низкою непояснених явищ. Зокрема, при додаванні продукту в комбікорм у молочних корів спостерігалися незрозумілі зміни в коагуляції крові, а у свиней спостерігалося зростання маси печінки, що також мало неясну природу.

За матеріалами Feed Navigator

Президент Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» з метою стабілізації ринку кормів» № 1033-ІХ.

Про це йдетьс у повідомленні на сайті глави держави.

Згідно з документом, протягом чотирьох років дозволяється ввезення в Україну та введення в обіг кормових добавок без їхньої державної реєстрації в Україні, якщо вони дозволені в ЄС і призначені для виробництва кормів для непродуктивних тварин.

Дозвіл поширюється й на фасовані корми, виготовлені з використанням кормових добавок, зареєстрованих у Євросоюзі, якщо такі корми походять з потужностей, розташованих або в Україні, або в державах — членах ЄС, чи мають дозвіл на ввезення до ЄС.

Також протягом чотирьох років з дня набрання чинності законом дозволяються виробництво, ввезення чи пересилання на митну територію України, обіг і використання готових кормів, преміксів та кормових добавок, зареєстрованих відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину», за умови наявності дійсних реєстраційних посвідчень, виданих на відповідні готові корми, премікси або кормові добавки.

«Цей закон дасть змогу вирішити проблему зі скороченням пропозиції на ринку кормів, яке виникло через неповноцінну роботу системи державної реєстрації кормових добавок, і, як наслідок — уникнути значних економічних втрат для суб"єктів господарювання», — йдеться у повідомленні.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Українські вівці романівської породи вразили турецьких фермерів своїми надоями та плодючістю. 50 тварин завезли в Туреччину 3 роки тому. За цей час вони встигли дати потомство у 200 нових голів. Тварин почали розбирати в свої господарства місцеві фермери.

Розведенням займалися науковці Сіїртського університету (SIV). На його базі діє пілотний проект з селекції та поширення романівської породи овечок. Для цього на факультеті ветеринарної медицини створили особливий кампус, де й розводили в спеціальних умовах тварин.

Науковці відзначили, що на вівцях суттєво не позначився переїзд із помірного клімату в більш посушливий. Тобто тварини стійкі до кліматичних змін.

Крім того, вівці почали швидко розмножуватися. Тож фермери виявили бажання взяти потомство від українських овечок у свої господарства. Адже в окремих регіонах Туреччини основною діяльністю є тваринництво.

Турецькі селекціонери також помітили, що вівці романівської породи з кожним роком збільшують кількість приплоду. Після кількох пологів овечка може приводити до 6 дитинчат. Крім того, тварини здатні часто народжувати — по 3 рази за 2 роки.

aa.com

6 вересня 2017 року відбулася зустріч української делегації на чолі із заступником Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової з Міністром сільського господарства Латвійської Республіки Янісом Дуклавсом та фахівцями міністерства. Метою зустрічі стало обговорення української та латвійської політики сільськогосподарського та сільського розвитку, зокрема в частині інтеграції сільського сектору в європейський ринок.

«Нам особливо цікавий досвід Латвії щодо підтримки малих виробників сільськогосподарської продукції, кооперативів, які створені такими виробниками. Зокрема, досвід застосування різних фінансових інструментів такої підтримки, досвід функціонування системи сільського консультування та діяльності різних інституцій підтримки сільського розвитку», - зазначила Олена Ковальова.

У ході зустрічі учасники від Латвії поділилися своїм досвідом щодо формування та реалізації аграрної політики, адаптації латвійського законодавства до ЄС, діяльності служб підтримки сільського господарства та сільського розвитку, співпраці між міністерством та фермерськими організаціями. Також було обговорено нові напрями та проекти продовження співпраці між Україною та Латвією.

Після засідання, українська делегація відвідала найбільшу виставку продовольства Балтії «Riga Food», на якій особливу увагу привернула експозиція регіональних продуктів.

Окрім того, українські фахівці детально ознайомитися із підходами та практикою регіональної політики в сільських районах Латвії під час візиту до Міністерства навколишнього середовища та регіонального розвитку Латвії.

Захід пройшов у рамках проекту «Зміцнення системи консультацій для інтеграції сільського сектора в загальний ринок ЄС», що реалізується Латвійським центром сільських консультацій та освіти.

Прес-служба Мінагрополітики