ФАО продовжує підтримувати українських фермерів та сільське населення

Кон’юнктура глобального ринку кукурудзи складається на користь української зернової. У світі формується дефіцит, на тлі якого можна очікувати зростання попиту та цін на цю культуру.

Про це йшлося 15 листопада під час щотижневого брифінгу для аграріїв, організованого аналітичним центром кооперативу «ПУСК», створеного у рамках ВАР.

Експорт кукурудзи з України активізувався, тому трейдери підвищили оцінку з 1,6 млн тонн до 2 млн тонн на наступний місяць. Якщо такі темпи будуть зберігатися і надалі, то місячний експорт кукурудзи з України може сягнути максимальної відмітки — 2,5 млн т.

Основним чинником, який буде впливати на глобальну ціну кукурудзи, стане зменшена пропозиція зернової на світовому ринку.

«У жовтні та листопаді поточного року головними експортерами у світі були дві країни — Україна та США. Проте через рекордне падіння рівня води у річці Міссісіпі, логістика американської кукурудзи ускладнилася. США недопоставила світу зернову у листопаді, трейдери намагаються закрити попит українським зерном. Але через складнощі з логістикою, більше 2,5 млн тонн на місяць Україна не може поставити на світові ринки. Слід зазначити, що Аргентина та Бразилія вже майже повністю реалізували врожай, що ще поглиблює кризу на ринку, у світі починає формуватися дефіцит кукурудзи, тому ціни вже зупинили падіння», — зазначив аналітик Олексій Тартаковський.

Ще один фактор, який буде сприяти зменшеній пропозиції, — складні погодні умови і «запізнення» жнив, через які українські аграрії не можуть вчасно виконати заздалегідь зафіксовані домовленості щодо реалізації кукурудзи.

«Українська кукурудза сьогодні є дуже привабливою для ЄС з точки зору і ціни, і логістики. Пригальмуванння збиральної кампанії буде сприяти зростанню цін на умовах DAP на 5−7 євро за тонну вже за тиждень. Наразі ціни DAP становлять 230−240 $/т. В Одесі поточні індикативні ціни на кукурудзу знаходяться на рівні 205−207 доларів за тонну. При цьому рентабельність виробництва кукурудзи цьогоріч у більшості аграріїв є від'ємною. За прогнозними розрахунками, в „плюс“ можуть виробники, на чиїх полях врожайність кукурудзи перевищує 8,5 т/га», — додав аналітик.

uacouncil.org

За останній місяць пташиний грип вразив щонайменше 10 європейських країн. Вірус було виявлено у Німеччині, Нідерландах, Франції, Бельгії, Великобританії, Данії, Швеції, Польщі, Хорватії та Україні. Постраждалі країни мають вирішити дві основні проблеми, одна з яких – боротьба з хворобою, друга – обмеження експорту продукції птахівництва.

Зокрема, міністр сільського господарства Нідерландів Карола Шутен вважає, що спалахи захворювання в країні мають великі наслідки для експорту птиці до країн, що не входять до Європейського Союзу. Оскільки пташиний грип був зафіксований у різних районах Нідерландів, все важче встановлювати безпекове зонування за регіонами. Країни, яким потрібна медична довідка про те, що Нідерланди вільні від грипу птиці, більше не імпортують голландські продукти.

Птахоферми по всьому світу підвищують рівень біозахисту. Не лише країни Європи, а й Корея та Японія також відчутно постраждали від пташиного грипу.

Пташиний грип також часто зустрічається серед диких птахів. Саме вони найчастіше є розповсюджувачами вірусу. Найбільш поширений штам грипу серед дикої птиці – H5N8, а також більш небезпечний H5N1.

Згідно із повідомленнями Головних управлінь Держпродспоживслужби в Миколаївській та Київській областях на їхній території зареєстровано 3 спалахи вірусу грипу птиці типу А1 субтипу Н5:

- с. Кандибине Новоодеського району Миколаївської області;

-  с. Яселка Очаківського району Миколаївської області;

- територія поблизу с. Леонівка Іванківського району Київської області.

Meat-Inform

Пшениця врожаю минулого року продовжує активно поставлятися на зовнішні ринки, хоча обсяги такого експорту демонструють поступове зниження, наближаючись до фіналу сезону, внаслідок поступового вичерпання запасів. 

Про це повідомила аналітик аграрного ринку «ПроАгро» Станіслава Ярош.

За її словами, основним зовнішнім споживачем української пшениці в поточному сезоні залишається Індія, куди була відвантажена п'ята частина українського пшеничного експорту. 

«Традиційно найбільший зовнішній споживач соняшникової олії українського виробництва, в 2016/17 МР Індія вагомо наростила закупівлю пшениці з України. Причиною цьому послужив недостатній обсяг внутрішнього пропозиції зернової і, відповідно, значне зростання цін на внутрішніх аграрних ринках країни. З метою нарощування обсягів зовнішніх поставок і регулювання цін на імпортну пшеницю в вересні 2016 року уряд Індії здійснив зниження імпортного мита на таку продукцію з 25% до 10%, а в грудні минулого року цей збір був і зовсім скасований. У той же час, 28 березня 2017 року було прийнято рішення про відновлення дії мита в розмірі 10%. Це дозволяє припустити, що ситуація з недостатнім обсягом внутрішніх запасів зернових у країні врегульована і в найближчому часі ймовірно скорочення обсягів зовнішньоторговельних поставок пшениці в Індію», ― зазначила Ярош.

Вона додала, що в цілому географічна структура зовнішньої торгівлі пшеницею українського походження демонструє явну перевагу азіатського регіону. На держави в цій частині світу припадає понад 60% сукупного експорту зернової з України. 

28 жовтня в Україні зафіксували новий спалах африканської чуми свиней.

Так, у с. Іспас Вижницького району Чернівецької області виявили підіж свиней на території свиноферми.

Результати лабораторних досліджень попередньо відібраного матеріалу, що проводилися Львівською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини, підтвердили діагноз - АЧС.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

PigUA.info за матеріалами new.vnrda.gov.ua