ФАО забезпечила дві державні лабораторії обладнанням для виявлення інфекційних хвороб у тварин

З квітня в головних управліннях та обласних фітосанітарних лабораторіях Держпродспоживслужби розпочалося введення в дослідну експлуатацію інформаційних систем PHIS (Phytosanitary Inspection System) та LIMS.

Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час презентації результатів роботи нової команди за пів року, йдеться на сайті відомства.

Першими установами, де запроваджуються нововведення, є Волинське Г У та Волинська обласна фітосанітарна лабораторія. Загалом інформаційні системи будуть введені в дослідну експлуатацію в усіх 24 областях протягом декількох місяців.

«Діджиталізація фітосанітарних лабораторій — крок, який значно полегшить взаємодію лабораторій та бізнесу, дозволить автоматизувати процеси, та, що найважливіше, мінімізувати людський фактор при здійсненні фітосанітарного контролю», — розповіла Владислава Магалецька.

Інформаційна система PHIS забезпечить автоматизацію процесів проведення фітосанітарного контролю. Впровадження системи передбачає створення національної бази даних проведених фітосанітарних процедур і виданих документів, у тому числі й фітосанітарних сертифікатів. Програмне забезпечення передбачає особистий кабінет користувача (суб'єкта господарювання) з отриманням послуг та оформленням документів онлайн для пришвидшення оформлення вантажів, майбутню інтеграцію з the HUB для обміну фітосанітарними сертифікатами та ряд інших функціональних можливостей.

LIMS — інформаційна система, призначена для управління проведенням лабораторних досліджень. ЇЇ впровадження допоможе поліпшити систему контролю фітосанітарних експертиз та інших аналізів.

Раніше Владислава Магалецька повідомляла, що діджиталізація є одним з ключових напрямків реформування Держпродспоживслужби.

28 квітня відбулася зустріч заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торгового представника України Тараса Качки із Й. В. Надзвичайним і Повноважним Послом Китайської Народної Республіки в Україні Фань Сяньжуном.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

На зустрічі були також присутні Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька, Радник-посланник з питань торгівлі та комерції при Посольстві КНР в Україні Чжао Лі, представники Мінекономіки і дипломати Посольства КНР в Україні.

«Китай є ключовим торговельним партнером України в Азійському регіоні. За результатами 2020 року товарообіг між нашими країнами зріс на 20,5% до $ 15,4 млрд, з яких експорт збільшився у два рази — до $ 7,1 млрд. Половина українського експорту до Китаю складає аграрна продукція і ми зацікавлені у подальшому нарощуванні торгових поставок та розширенні товарних позицій», — зазначив заступник Міністра Тарас Качка.

Так, сторони обговорили стан українсько-китайського співробітництва у сферах торгівлі, інвестицій і сільського господарства. Також було окреслено пріоритети двосторонньої співпраці на 2021 рік, зокрема, щодо перспектив проведення у цьому році засідань двосторонніх органів галузевої співпраці у згаданих сферах.

Окрема увага учасників зустрічі була приділена актуальним питанням розширення доступу української агропродовольчої продукції на ринок Китаю.

Довідково: У січні-лютому 2021 року товарообіг між Україною і Китаєм склав $ 2 млрд 494,2 млн (+ 18,4%). Експорт — $ 1 млрд 092,8 млн. (+ 43,8%). Імпорт — $ 1 млрд 401, 4 млн. (+ 4,1%). Частка агропродовольчої продукції в загальній структурі українського експорту до Китаю склала 53,1% ($ 579,8 млн).

Товарообіг між Україною та Молдовою за дев’ять місяців 2017 року зріс на 30% порівняно з аналогічним періодом 2016 року.

Про це повідомив заступник голови Ради зовнішньої політики «Українська призма» Сергій Герасимчук, пише «Інтерфакс-Україна».

«За дев’ять місяців 2017 року товарообіг між країнами зріс більш ніж на 30% порівняно з аналогічним періодом 2016 року», ― сказав Герасимчук.

Він додав, що Україна входить до ТОП-10 торгових партнерів Молдови.

Разом з тим, експерт зазначив, що протягом 2016 року діяли підвищені імпортні мита на м’ясо птиці, сосиски, молоко, вершкове м’ясо, твердий сир, морозиво і цемент, які були введені з ініціативи Міністерства економіки Молдови, що і позначилося на зниженні товарообігу між країнами .

«Молдова це ввела в односторонньому порядку, Україна це сприйняла досить нервово, як порушення правил СОТ, як порушення вільної торгівлі в рамках СНД. Це вдалося скасувати за втручання прем’єр-міністрів», ― зауважив Герасимчук.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Так, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Канади розпочала новий проєкт на суму 40 млн доларів США (52 мільйони канадських доларів) для подальшого розв’язання проблеми дефіциту зерносховищ в Україні.

Зазначений проєкт є складовою Стратегії щодо підтримки зберігання зерна, розширення Плану швидкого реагування ФАО в Україні та спрямований на підтримку Міністерства аграрної політики та продовольства України для забезпечення 4,07 млн т зерносховищ, або 25 відсотків від загальнонаціонального дефіциту зберігання в 16 млн т у 2022-2023 роках.

Ця ініціатива дозволить забезпечити зберігання додаткових 2,4 млн тонн зерна у 2022-2023 роках разом із відповідною технічною підтримкою та обладнанням. Даний проєкт доповнює допомогу у розмірі 17 млн доларів США, нещодавно надану Урядом Японії для забезпечення зберігання 1 млн т зерна.

аgravery.com