ФАО націлився на поліпшення кормових практик в Ефіопії

Інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України у першій половині 2022 р. впав на пів пункту та склав 2,17 балів з 5-ти можливих. Це значення — найнижче з 2013 р.

Про це свідчать результати експертного дослідження Європейської Бізнес Асоціації.

Як зазначається, пів року тому показник індексу складав 2,73 балів. Для порівняння, під час активної фази пандемії Covid-19 індекс знижувався до 2,4 балів, а за часів Євромайдану — до 1,8 балів, що досі є найнижчим значенням за увесь час проведення дослідження.

«Варто зазначити, що одразу після Революції гідності індекс показав відчутний стрибок та подальше зростання, тож маємо надію на аналогічну динаміку по завершенню війни», — уточнюють в ЄБА.

Згідно з дослідженням, оцінка генеральними директорами інвестиційного середовища в Україні очікувано погіршилась. Відсоток СЕО, які вважають його вкрай несприятливим, зріс удесятеро — з 5% до 53% за останні пів року. Ще 34% вважають його скоріше несприятливим. Нейтрально оцінюють поточний інвестклімат 9% директорів, і ще 4% вважають його сприятливим. Найбільше позитивних оцінок ділового середовища цієї хвилі було отримано від представників юридичного та консультаційного бізнесу, а також підприємств FMCG сфери.

Оцінка піврічної динаміки інвестклімату також відчутно погіршилася. Негативну динаміку спостерігають 79% інвесторів, ще 17% вважають, що діловий клімат не зазнав суттєвих змін. Дещо кращими є прогнози на наступні шість місяців. Тільки 38% очікують подальшого погіршення ситуації, тоді як 36% вважають, що інвестклімат не зазнає суттєвих змін, а 26% прогнозують його покращення до кінця року.

Попри війну 91% компаній асоціації планують продовжувати працювати на ринку України, а 55% збираються інвестувати в Україну навіть у воєнний час. Зокрема, СЕО розповідають про плани інвестицій в аграрну сферу, енергетику, ІТ та телеком, будівництво, фармацевтику, FMCG, нерухомість та інше. До того ж 12% вважають, що новим інвесторам буде вигідно заходити в Україну цього року, хоча інші 57% респондентів із цим не погоджуються.

Воєнна агресія росії проти України очікувано очолила перелік факторів, що негативно вплинули на інвестиційних клімат, на другому місці опинилась корупція, на третьому — слабка судова система. Водночас негативний вплив Соvid-19 гендиректори оцінили як мінімальний та поставили на останнє місце у цьому списку. Серед позитивних змін бізнес-лідери найвище оцінили надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, скасування мит і квот на український експорт та «транспортний безвіз» із ЄС, додають в асоціації. 

«Хоча погіршення оцінок бізнес-клімату цьогоріч було очікуваним, лишалось питання — наскільки сильно війна вдарила по настроях і планах інвесторів. З отриманих результатів ми бачимо, що стан інвестклімату опинився відкинутим до 2012-2013 рр. ще до початку будь-яких воєнних дій. І це доволі непоганий результат, як на мене, зважаючи, що в країні триває повномасштабна війна. Це свідчить і про стійкість українського бізнесу, і про мужність наших людей, а також про те, що реформи та позитивні зміни останніх восьми років дали нам певний запас міцності», — коментує результати дослідження виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко.

agroportal.ua

Станом на 1 червня 2017 року поголів’я птиці в Україні зросло порівняно з аналогічною датою минулого року на 1,4% — до 220,1 млн голів.

Про це повідомляє Держстатистики.

Найбільше кількість поголів’я птиці зросла на Хмельниччині — на 34,8%, а в Луганській області відзначається скорочення на 13,4%.

Крім того, на 0,4% зросла чисельність овець та кіз ― до 1,7 млн голів. Найбільше зростання кількості відбулось на Київщині ― на 10,3%. Разом з тим, на Донеччині поголів’я овець та кіз скоротилось на 5,4%.

Разом з тим, станом на звітну дату в Україні на 8,3% скоротилось поголів’я свиней ― до 6,8 млн голів. Найбільше скорочення відзначається на Харківщині (33,5), в той час як на Львівщині кількість свиней зросла на 3,7%.

Зменшилась також чисельність великої рогатої худоби — на 1% — до 4,3 млн голів. Найпомітніше скорочення відбулось у Чернігівській області — на 7,9%. У Житомирській області кількість ВРХ зросла на 17,6%.

 Agravery.

Україна збільшила експорт та імпорт агропродовольчої продукції за період січень–серпень 2021 р. у порівнянні з аналогічним періодом.

Про це йдеться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Так, імпорт зріс на 20,5%, експорт — на 9,5%, сальдо —  на 5%.

У товарній структурі міжнародної торгівлі агропродукцією у січні — липні 2021 року найбільше з України експортують: олія сояшникова — 25,2%; кукурудза — 23,8%; пшениця — 13,9%.

«Азійські країни займають найбільшу нішу в експорті української агропродукції понад 50%», — зазначили у міністерстві.

За період січень — серпень 2021 року Україна найбільше експортувала до країн Азії — на $7,57 млрд, ЄС — на $4,09 млрд, Африки — $1,91 млрд, країн СНД — на $0,84 млрд, Північної та Південної Америки — на $0,16 млрд. 

«До ТОП-5 країн за експортом української аграрної продукції увійшли Китай ($2,7 млрд), Індія ($1,06 млрд), Нідерланди ($1,02 млрд), Єгипет ($0,8 млрд) та Туреччина ($0,6 млрд)», — йдеться у повідомленні.

Найбільша частка імпорту в Україну з ЄС становить 48,8% ($2,34 млрд), з Азії –20% ($0,96 млрд) та з Північної та Південної Америки –13,3% ($0,64 млрд). 

Найбільше імпортують в Україну морожену рибу — 4,9%, насіння соняшнику — 4,2% та інші харчові продукти — 4,4%.

agroportal.ua

Робота над нова версією Проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ветеринарної медицини» (далі — Проект Закону) тривала понад рік. Та після його оприлюднення стало зрозуміло — документ потребує значного доопрацювання. За роботу взялися профільні об’єднання, які входять до Комітету безпечності харчових продуктів і ветеринарії Громадської ради при Держпродспоживслужбі, серед яких і Асоціація «Свинарі України». 

Про це повідомляє прес-служба АСУ.

Будь-який закон — інструмент, який має забезпечити функціонування системи. Проект Закону «Про ветеринарну медицину» в своїй основі чіткої системи не має, а отже, не зможе бути реалізований.

Так, у ньому відсутня вагома складова — положення щодо приватної ветеринарної практики. Обмежені функції органів державного управління в галузі ветеринарної медицини. Наприклад, у царині тваринництва положення Мінагрополітики зводяться до написання інструкцій  щодо профілактики та боротьби з інфекційними захворюваннями, вимог до центрів збору та переміщення тварин, а також збору/переробки/зберігання/маркування/транспортування репродуктивного матеріалу. При цьому найголовнішого — розробки вимог щодо утримання тварин — немає. Результат уже відомий — упродовж 4 років не можемо погодити з Регуляторною службою ветсанправила щодо утримання свиней, які б передбачали обов’язкові мінімальні вимоги щодо біобезпеки для господарств різних форм власності. Це могло б істотно покращити ефективність контролю АЧС в Україні, проте повноважень розробляти такий документ в центрального органу виконавчої влади немає і поки не з’явилося!

Ще одна інновація Проекту Закону  — необхідність отримання експлуатаційних дозволів на  ферми, хоча такі документи передбачені для операторів ринку, що займаються виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження. Крім того, документ включає в себе низку положень, які регулюються іншими законами, суперечачи їм, як, наприклад, у випадку з ЗУ «Про побічні продукти тваринного походження не передбачені для споживання людиною».

«Безперечно, цей законопроект — надзвичайно важливий з огляду на забезпечення епізоотичного благополуччя країни. Новий Проект створений у рамках гармонізації із європейським законодавством, що триває. Та разом із тим, щоб документ став „робочим“, він потребує доопрацювання. Недостатньо перекласти та адаптувати вимоги, які працюють в ЄС. Треба розуміти, як вони вплинуть на систему функціонування галузі ветеринарії в Україні, наскільки можуть бути реалізовані та чи в результаті забезпечать покращення її ефективності, а не стануть, як це часто буває, черговою перепоною», — коментують в АСУ.

pigua.info