ФАО та Шведcький університет с.-г. наук об'єднають зусилля для боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів

У Польщі з 1 квітня до кінця листопада мисливці відстрелили близько 168 тис. кабанів, це 90,7% мисливського плану на 2018/2019 рік, — повідомив у четвер Польський союз мисливців (ПСО). Додають, що в рамках санітарного відстрілу, пов'язаного з АЧС, знищили близько 30 тис. кабанів. Прес-секретар ПСО Пауліна Маженцька запевнила, що боротьба з вірусом АЧС серед кабанів є пріоритетним завданням для мисливців.

ПСО запевняє, що в рамках боротьби з вірусом африканської чуми свиней упродовж декількох місяців проводяться циклічні заняття для мисливців, які стосуються дій з обмеження поширення АЧС.

Інформаційна кампанія ведеться також окружними правліннями ПСО, в тому числі про те, як протидіяти поширенню вірусу, проводити збір та забезпечувати безпеку проб, узятих у кабанів, про правила поведінки з тушами кабанів, заборону на їх догодовування, а також процедури, проведені в момент виявлення хвороби на новій території. Крім того, мисливцям роздають набори для біоасекурації.

Прес-секретар додала, що ПСО закупив і передав мисливським клубам 203 рефрижератора для зберігання кабанів. Маженцька повідомила, що в чотирьох східних прикордонних воєводствах створені оперативні групи, завданням яких є перешкоджання переміщенню потенційно заражених кабанів з сусідніх країн.

Мисливці також запропонували ряд законодавчих змін, які, на їхню думку, полегшать їм боротьбу з АЧС. Це, в тому числі, продовження періоду колективного полювання на кабанів до кінця лютого, дозвіл на використання тепловізорів та приладів нічного бачення, а також штучного освітлення при полюванні на кабанів по всій країні, дозвіл на відстріл кабанів за допомогою мисливських луків там, де їх відстріл з вогнепальної зброї неможливий.

У ПСО додають, що до 3 грудня 2018 року підтвердили 2232 випадки АЧС у кабанів, в Люблінському воєводстві — 896, в Мазовецькому — 854, Вармінсько-Мазурському — 287, Підляському — 185.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

3 липня 2017 року за ініціативи Асоціації тваринників України була проведена виїзна поїздка в Носівський район Чернігівської області голови Ірини Паламар та заступника Міністра АПК з питань європейської інтеграції Ольги Трофімцевої до одного з лідерів експорту яловичини в Україні – ТОВ «Агрікор Холдинг. До робочої зустрічі також приєдналися - перший заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Леонід Сахневич та начальник Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської області Юрій Павлішен.

Метою зустрічі, організованої Асоціацією тваринників України, стала підтримка на державному рівні вітчизняних експортерів продукції тваринництва та вирішення проблем, пов’язаних із виробництвом  та експортом яловичини.

Учасники заходу відвідали тваринницькі комплекси ТОВ «Агрікор Холдинг», познайомилися з умовами вирощування м’ясного поголів’я ВРХ та поспілкувалися особисто з керівництвом ТОВ «Агрікор Холдинг» - директором Олегом Швидченком, головним технологом м’ясного скотарства Олександром Будніком, керівником відділу тваринництва Юрієм Гудзем та комерційним представником відділу тваринництва Олександром Юрпольським щодо проблем, з якими зіштовхується підприємство на всіх етапах виробництва – від вирощування тварин до організації експорту та власне експортування продукції.

Серед найбільш хвилюючих питань, що обговорювалися під час зустрічі, стало недосконалість нововведеної процедури карантинування тварин для експорту та недоліки в роботі Держпродспоживслужби Чернігівської області, серед як затримка строків розгляду довільної документації, здійснення певних технічних те ветеринарні перепон тощо. 

Не менш болючим питанням для підприємств є 10% мито, яке на сьогоднішній день вони змушені сплачувати за експорт своєї продукції. Така велика сума податку є надто обтяжливою для економіки підприємства, яке могло б вкласти ці гроші в подальший розвиток. Дане питання було вирішено винести на розгляд МінАПК, а також запропоновано альтернативні рішення щодо оподаткування підприємств-екпортерів. Зокрема, запропоновано ввести на законодавчому рівні більш гнучкий підхід до оподаткування, застосувавши диференціацію процентного показника мита, наприклад, в залежності від обсягу експортованої продукції. Це дало б змогу розвиватися у напрямку експорту не лише великим підприємствам, але й малим, чи середнім.

Серед інших питань щодо держпідтримки тваринників жваву дискусію викликало обговорення вакцинації тварин. Голова АТУ Ірина Паламар зазначила, що в держбюджеті на 2017 рік державою була передбачено безкоштовні вакцини, але на жаль, підприємство «Агрікор Холдинг» не отримало жодної безкоштовної вакцини, тому змушене було всі закупати.

За результатами зустрічі було вирішено організувати за підтримки АТУ та МінАПК круглий стіл, де головним питання стане обговорення експорту продуктів тваринництва та розглядатимуться всі вищезазначені питання.

«Дана зустріч стала реальним, дієвим  кроком до налагодження конструктивного діалогу між бізнесом та владою, - зазначила голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. – Подібні візити на виробництво - в поле, на ферму,  і пряме спілкування з виробником допоможуть представникам влади, законодавцям краще зрозуміти реальні проблеми тваринників і повернутися до них обличчям».

Довідка про підприємство

ТОВ «Агрікор Холдинг» —найбільший виробник ВРХ м’ясного напрямку щодо продуктивності в Україні.

Підприємство має статус племінного заводу з розведення 7 порід ВРХ м'ясного напрямку: абердин-ангус, лімузин, шароле, симентальська м'ясна, південна м'ясна, поліська м'ясна, знам'янський тип поліської м'ясної.

Станом на 1 липня 2017 року поголів’я ВРХ м’ясного напрямку на підприємстві складає близько 6000 голів (близько 23% усього поголів’я м’ясного ВРХ в Україні, що утримується у сільськогосподарських підприємствах).

З 2016 року підприємство експортує ВРХ м’ясного напрямку живою вагою у країни Закавказзя, Центральної та Середньої Азії, Північної Африки (Азербайджан, Грузія, Узбекистан, Ліван, Іорданія, Єгипет).

«Агрікор Холдинг» може відвантажувати до 2000 голів товарних бичків та теличок на рік живою вагою, в залежності від породи по 550-700 кг (бички) та 400-550 кг (телички). Забезпечена повна простежуваність тварин, включно з історією батьків.

Земельний банк підприємства становить 39 тис. га. Стадо ВРХ повністю забезпечено кормами власного виробництва та випасами багаторічних трав. Худоба утримується безприв’язно. Ферми розташовані у Борзнянському (3 маточних) та Носівському (1 маточник, 1 відгодівельний майданчик) районах Чернігівської області.

Ферма з відгодівлі ВРХ м’ясного напрямку у Носівському районі, яку відвідала заступник міністра АПК з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, є найбільшою по даному напрямку в Україні.

Про це повідомив директор лабораторії якості молока Uman Labs Андрій Білан: «В лабораторних умовах ми порівняли зразки молока до та після пастеризації. В деяких зразках після пастеризації було більше бактерій, ніж до. Гірше того, після пастеризації з’явилися нові види бактерій».

За словами директора лабораторії, низька ефективність пастеризації є результатом недотримання її режимів — температури і часу, а також неналежної санітарної обробки обладнання — миття та дезінфекція.

Пастеризація — одноразове нагрівання рідин до температури, нижчої від температури кипіння на нетривалий час — секунда-30 хвилин. Її використовують, щоб знищити бактерії, що містяться в цих рідинах. При дотриманні режимів пастеризації процес має бактерицидну дію, сприяє знищенню більшості хвороботворних бактерій. Але необхідно пам’ятати, що при пастеризації гинуть лише вегетативні форми бактерій, спорові і термостійкі залишаються. Наприклад стафілококи та мікобактерії є найстійкішими до висушування, місцями зберігають життєздатність і вірулентність у висушеному аерозолі. Пряме сонячне світло діє згубно на них протягом 10−12 год, сухий жар — 110 °C — 2 год, 150 °C — 10 хв.

У більшості випадків пастеризоване маститне молоко випоюють телятам.

«Це допустимо, якщо його дають бичкам, а для теличок таке молоко краще не використовувати, оскільки це пряме перезараження майбутнього стада, — пояснює Андрій Білан. — Крім патогенних бактерій маститне молоко часто містить антибіотики, які не знищуються при термічній обробці, здатні накопичуватись в організмі тварини, призводити до мутації бактерій, тобто підвищення їх стійкості до антибіотиків. З огляду на це, використовувати маститне або некондиційне молоко для випоювання бичків чи згодовування іншим тваринам не рекомендується».

В Німеччині та Данії маститне або некондиційне молоко не використовують, його утилізують двома методами — спалюють або додають до субстрату в біогазові установки.

«Пастеризувати молоко можна, але тільки при умові дотримання режимів та належної санітарної обробки пастеризатора», — переконаний Андрій Білан.

milkUa.Info

Компанія, яка колись перевозила корів із США до пустель Перської затоки, зараз використовує свій досвід для виробництва молока в Україні.

Baladna, найбільша сільськогосподарська фірма Катару, має намір побудувати і утримувати ферму на 10 000 молочних корів у країні Східної Європи, сказав її виконавчий директор в інтерв'ю.

Цей крок є результатом аналогічної угоди з державною компанією в Малайзії, де Baladna також має намір утримувати стадо у 10 000 голів і виробляти 1 мільйон тонн молока на рік.

Європейські та азіатські плани показують, як політика продовольчої безпеки може відкрити шлях до глобальної експансії. Коли в 2017 році сусіди Катару несподівано перервали зв’язки з ним у рамках політичної суперечки, мешканці кинулися в продуктові магазини, побоюючись, що їм загрожує брак продовольства. У міру того, як криза поширилася на наступний рік — Саудівська Аравія закрила єдиний сухопутний кордон Катару і не дозволила йому імпортувати продовольство з королівства — Баладна розпочала використовувати свій швидкісний авіатранспорт.

Зараз амбіції компанії виходять за межі Катару, де вона має понад 20 000 худоби і контролює 86% ринку свіжого молока. Подальше розширення місцевої компанії Baladna, ринкова вартість якої становить 838 мільйонів доларів, обмежена невеликим населенням Катару — 2,6 мільйона чоловік.

«Незважаючи на те, що ми відчуваємо, що в Катарі є все, що потрібно для розвитку, ми також дивимось на речі з точки зору майбутнього зростання», — сказав генеральний директор Піт Іларідес.

За його словами, підприємства в Україні та Малайзії в основному мають на меті забезпечити свої місцеві ринки.

ІНФАГРО за матеріалами bloomberg.com