Щорічно 19 червня пропонується відзначати професійне свято — День фермера

12-жовт-2017

Щорічно 19 червня пропонується відзначати професійне свято  День фермера. Відповідний проект Указу Президента України було схвалено на засіданні Уряду 11 жовтня. Після підписання Указ Президента набуде чинності з дня його опублікування.

Дата 19 червня була обрана у зв’язку з прийняттям у цей день у 2003 році Закону України «Про фермерське господарство».

«Розвиток фермерства та робота самих фермерів відіграють важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки та збереженні українського села. Підтвердженням цього є значна увага Уряду до розвитку фермерського руху та схвалена ним відповідна концепція держпідтримки. Встановлення офіційного свята, яке б вшановувало працю фермерів, стане ще одним поштовхом до сприяння підприємницькій ініціативі на селі та підкреслить важливість професії фермера як такої», — прокоментував рішення Кабінету Міністрів України перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Проект Указу Президента «Про День фермера» розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України за ініціативи громадськості з метою сприяння розвитку фермерського руху в Україні.

Довідка: Сьогодні у сільському господарстві України свою діяльність здійснюють майже 48 тисяч сільськогосподарських підприємств. Серед них — 70,6% фермерські господарства.

13 вересня 2017 року розпорядженням № 664-р Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018−2020 роки. Також у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», схваленого Урядом, на розвиток та підтримку фермерства пропонується направити 1 млрд гривень.

milkua.info за матерыалами kmu.gov.ua

Більше новин
Стратегічне бачення, або як українському уряду збільшити агроекспорт з доданою вартістю?
14-лист-2018

За 9 місяців 2018 року Україна експортувала агропродукції на $13 млрд. Більшу частину, $10 млрд, займають сировинні товари — зерно, соняшникова олія, насіння олійних культур та макухи. Продукція з доданою вартістю займає лише 20% агроекспорту, але частка таких поставок може суттєво вирости, переконані в Мінекономрозвитку.

Більш того — «Експортна стратегія України на 2017−2021 роки», яку Кабмін ухвалив у грудні 2017 року, передбачає, що у наступні п’ять років наша країна збільшить експорт кондитерських виробів, меду, соків, молока та перероблених овочів, ягод і фруктів, а також «органічної» продукції. Виконання такої Стратегії допоможе нашій країні не лише набути престиж постачальника продукції, але й прогнозувати обсяг валютної виручки, наголошує заступник міністра фінансів Сергій Верланюк.

Втім, поки що уряд лише в загальних рисах уявляє, як саме добиватиметься збільшення вартості агроекспорту. Детальніше виписати стратегію просування українських харчів на зовнішні ринки Мінекономрозвитку має до кінця 2018 року, після серії Національних консультацій із профільними бізнес-асоціаціями. Друга така консультація відбулась 13 листопада цього року, ще одну запланували провести наступного місяця. До кінця грудня Мінекономрозвитку обіцяє опублікувати так звані «секторальні сегменти» Експортної стратегії, які зокрема опишуть, наскільки уряд планує наростити вартість українського агроекспорту, також — його частку в загальній структурі зовнішньої торгівлі нашої країни до 2021 року. Цікаво, що розробляти секторальні експортні стратегії українському Мінекономрозвитку допомагають Міжнародний торгівельний центр та німецька федеральна компанія GIZ за дорученням уряду ФРН.

Поки що, у 2017 році поставки харчів займали 6,7% всього українського експорту та принесли нашій країні $2,5 млрд. Основна частка зовнішніх продажів готових харчових продуктів припадала на постачання залишків і відходів харчової промисловості — 40%, цукру і кондитерських виробів з цукру — 14,4%, продуктів із зернових культур — 8,7%, алкогольних і безалкогольних напоїв — 6,7%, какао та продуктів з нього — 6,6%. Покупцями 29% експортованих українських харчів були країни ЄС, 10% — Білорусь, 7% — Грузія, 6% — Туреччина, 5% — Молдова. Цікаво, що за підсумками 9 місяців 2018 року основними харчовими товарами, які країни Євросоюзу купували в України, були кондитерські вироби, шоколад та м’ясо птиці, загальна вартість українського агроекспорту до ЄС склала $4,12 млрд.

Поки що, як розповідає національний координатор сектору харчової промисловості Олексій Омеляненко, за підсумками двох Національних консультацій урядовці та представники аграрних бізнес-асоціацій визначили, що поставки м’ясної продукції вітчизняним аграріям слід нарощувати як і до країн ЄС, так і на ринки Китаю та іншої Азії, а також Західної Африки. А продажі меду — на «традиційні» ринки США та Євросоюзу. Купувати більше українських хлібобулочних виробів будуть лише країни ЄС, продуктів переробки ягід — як і країни ЄС, так і країни Азії.

При цьому, за словами Омеляненка, учасники консультацій навіть змогли чітко визначити, в які країни і які види продуктів слід нарощувати у першу чергу. Критеріями слугували загальна місткість ринку країни та частка поставок з України.

Зокрема, наші аграрії можуть збільшити продажі курятини до Іраку на 46%, обсяг поставок у 2017 році складав $42,6 млн. Також — до Саудівської Аравії, яка у купівлею українського курячого м’яса вартістю $39,5 млн покрила лише 1,6% ємності свого ринку. Окрім того, поставки курятини з України слід почати до Лівії, Йорданії, Беніну, Гани, а також Китаю та Кореї.

Окрім «традиційних» Євросоюзу та США, український мед уже займає 0,6% ринку Китаю та 0,4% ринку Саудівської Аравії, і такі поставки слід лише розширювати. Окрім того, Піднебесна зможе спожити будь-які обсяги поставленого українського молока.

Експерт наголосив, що крупні агрокомпанії уже «налагодили системну роботу на зовнішніх ринках». Тому нарощення українського агроекспорту відбуватиметься в першу чергу завдяки малому та середньому бізнесу. Таким підприємствам потрібна державна підтримки для удосконалення якості продукції на продаж. Також держава має стимулювати українських малих та середніх агровиробників до кооперації, яка дозволятиме формувати на експорту крупні партії товару за вигідною для всіх ціною.

Дотичні інтереси держави

Сергій Верланюк наголосив, що Кабмін готовий допомагати коштами держбюджету для розвитку українського агроекспорту, не чекаючи закінчення робіт над секторальними елементами «Експортної стратегії на 2017−2021 роки». Зокрема, для повноцінної роботи Експортно-кредитної агенції уряд готовий виділити «достатнє фінансування». Його обсяг уточнюватиметься під час другого читання проекту держбюджету на 2019 рік. «Хоч ми формуємо консервативний бюджет, ми розуміємо, що інвестиції в експорт обернуться притоком валюти в економіку країни», — прокоментував урядовець. Окрім того, за словами Верланюка, українська влада попрацювала, аби зняти і зовнішні перепони для українського агробізнесу. Зокрема, 6 вересня цього року ВР ухвалила закон № 7010 про «єдине вікно на митниці». Положення документу мають спростити вивіз товарів закордон.

Втім, опитані експерти наголошують, що для успішної конкуренції на світових ринках агропродукції уряду та парламенту потрібно також сформулювати таке регуляторне поле, яке б посилювало українських агровиробників і на внутрішньому ринку. Зокрема, йдеться про оновлення законодавства про аграрну кооперацію, лібералізацію податкової системи та певну модифікацію системи держпідтримки.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов деталізує — формувати достатні партії товару на експорт малі та середні агровиробники не можуть, для цього потрібен дозвіл утворювати кооперативи за участі аграрних підприємств. При цьому об'єднання повинні мати статус не сільськогосподарських підприємств. Такі норми містить законопроект № 6527-д «Про сільськогосподарську кооперацію». Втім, як скаржиться Соколов, парламент поки що відкладає розгляд цього законопроекту. А оновленню законодавства про сільськогосподарську кооперацію вцілому активно опирається «аграрна» наука, що своїми зверненнями тероризує представників парламенту.

Втім, навіть якщо наші аграрні підприємства зможуть вільно утворювати кооперативи та формувати достатні обсяги товарів на експорт, це не допоможе суттєво збільшити конкурентність українських харчів на світовому ринку. Проти наших постачальників гратимуть нижчий рівень ПДВ в країнах ЄС на агропродукцію — 7−10% проти 20%. Також — відставання українських виробників за якістю сировини, зокрема молока. Свій вплив матимуть відмінності в структурах ринку України та її конкурентів із країн ЄС. «Наприклад, при поголів'ї ВРХ у 1,6 млн голів Голландія щороку дає 14,5 млн тонн молока, у той час як 2,2 млн голів ВРХ в Україні продукують лише 10 млн тонн молока. Середній молокозавод в Нідерландах на добу виробляє 1,5 тисяч тонн продукції, в Україні — лише пів тисячі тонн», — розповідає керівник проекту «Гуртові закупівлі молока» Асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупинас. Аби наші виробники харчів змогли на рівних конкурувати із колегами з ЄС, на думку експерта, ВР має зголоситись на зниження ставки ПДВ, а Кабмін вдосконалити систему держпідтримки аграріїв так, аби виробники молока зокрема мали інтерес не лише нарощувати поголів'я корів, але й працювати над збільшенням надоїв на одну корову. За словами Жупинас, такі дії дадуть свій результат за п’ять років. Відтак, українські молочники зможуть навіть домінувати при зовнішніх поставках молочних продуктів до Китаю. «За декілька років такі наші конкуренти, як Білорусь чи Євросоюз суттєво ослабнуть через надмірне дотування своїх молочних виробництв», — наголосила експерт.

agravery

Детальніше
Експорт яловичини: Україна «подарувала» мільярд гривень іншим країнам
30-бер-2018

Експерти ФАО порахували, скільки Україна втратила експортуючи велику рогату худобу (ВРХ), а не яловичину та субпродукти.

Про це повідомив національний консультант ФАО, провідний аналітик сільськогосподарських ринків Андрій Панкратов на своїй сторінці в Facebook.

Він зазначив, що в 2017 році з України було експортовано 88 тис. голів ВРХ живцем.

«Виручка від минулорічного експорту худоби на забій склала $33,5 млн. Нібито добре. Але, середня вага однієї голови в цьому експорті була на рівні всього 294 кг, а середня ціна кілограму живої ваги становила всього $1,32. Звідси виникають питання. А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не худобу, а яловичину та субпродукти, хоча б по тій невисокій ціні, по якій фактично експортувалася наша яловичина в минулому році (2,89 $/кг)?», — зазначив Панкратов.

Панкратов нагадав, що експерти FAO спільно з ЄБРР вже проводили дослідження скільки можна було б заробити, якщо експортувати не ту худобу, що зараз, а кондиційних, правильно відгодованих бичків вагою 550 кг приводу і готували бізнес-плани для України

«Отже, якщо б експортувалася яловичина замість тієї ВРХ, що була продана закордон в минулому році, то країна додатково отримала б щонайменше $2,7 млн. І це тому, що я не брав до уваги субпродукти, які також мають свою вартість», — наголосив експерт ФАО.

За підрахунками експерта, якщо б середня вага голови ВРХ в експорті була б на рівні 550 кг, то додаткова виручка становила б вже понад $29 млн. І це при ціні 1,32 $/кг живої ваги, яка була фактично отримана в 2017 році, хоча добре відгодована худоба в минулому році могла б коштувати точно дорожче двох доларів за кг.

«І от, нарешті, якщо б відгодувати бичків до 550 кг і переробити їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би вже додатково понад $34 млн або 910 млн гривень. Це знов таки, по низьких цінах і без субпродуктів, а якщо постаратися, то 1 мільярд був би цілком доступним! Зрозуміло, що мільярд виручки — це не мільярд прибутку, але що там в собівартості? Корми? Так вони — українські. Робочі руки? Вони — теж українськи. Тобто цей додатковий мільярд гривень так чи інакше міг би бути нашим, українським», — підсумував Андрій Пакратов.

Нагадаємо, у 2017 році в Україні виробництво м’яса склало 2,3 млн тонн, що на тисячу тонн більше, ніж у 2016 році. Виробництво яловичини знизилось на 4,7%, а свинини — на 2,3 %. Виробництво м’яса птиці зросло на 3,5%. 

agravery

Детальніше
Німцям не вистачає індичати власного виробництва
26-лист-2021

Дедалі більше німців відзначають американське свято День Подяки. Але вітчизняні виробники індички не справляються із попитом.

Беттіна Грефін фон Шпеє, голова Асоціації виробників індички в Німеччині (VDP), б'є на сполох: «Якщо політики та роздрібні продавці продуктів харчування не візьмуть кермо влади в свої руки, Німеччина втратить свою сильну і перспективну індустрію індички». Фон Шпеє вказує на все більше безнадійну боротьбу багатьох фермерів, які вирощують індичку в цій країні, зі зростанням цін на енергію та корми, низькими цінами реалізації та нерівними умовами конкуренції в Європі. «У майбутньому все більше і більше виробників будуть змушені залишати цей сектор», - зазначає глава VDP у заяві для ЗМІ.

Напередодні майбутніх свят, особливо Великодня 2022, асоціація очікує дуже напруженої ситуації на ринку м'яса індички місцевого виробництва. «Погіршення економічної ситуації також можна побачити у ступені самозабезпеченості ринку індичкою німецького виробництва, яка зафіксована на рекордно низькому рівні в останні роки - всього близько 81%, - зазначає глава Асоціації. - Коли попит на м'ясо індички зростає в період Дня подяки та Різдва, виробники з інших країн ЄС особливо радіють та отримують прибуток, призначений для вітчизняних виробників, і цього не можна допускати», - попереджає фон Шпеє.

Той факт, що німецька індустрія індички ще у 2013 році прийняла добровільне зобов'язання щодо покращення добробуту тварин, тепер виявляється недоліком у європейській конкуренції. На внутрішньому ринку ЄС все ще можна працювати без обов'язкових стандартів і таким чином пропонувати м'ясо птиці за привабливими цінами. Голова VDP закликала роздрібну торгівлю платити справедливі ціни за високоякісні продукти з м'яса індички вітчизняного виробництва: «Зрештою, виграють усі учасники – з більшою турботою про тварин. З численних опитувань ми знаємо, що індичка німецького походження високо цінується, тому що високі стандарти та велика відданість наших фермерів визнані більшістю німців».

День подяки завжди відзначається у четвертий четвер листопада. Цього року свято припадає на 25 листопада.

 Meatinfo

Детальніше
На АГРО-2019 можна буде придбати тварини рідкісних порід
20-трав-2019

З 4 по 7 червня під час 31-ї Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2019» відбудеться Аукціон племінних тварин, де всі бажаючі зможуть взяти участь у відкритих торгах та придбати тварин рідкісних порід. Серед лотів – племінні кози і цапи, вівці і барани. Породистий молодняк худоби на аукціоні представлений затребуваними породами овець, такими як тексель, допер, суффольк, мериноландшаф та альпійська, зааненська, англо-нубійською породою кіз.

Загалом зону тваринництва на виставці представлятимуть понад 60 господарств  із показом великої рогатої худоби, свиней, овець, баранів, кіз, птахів, кролів, коней та ін.

Крім того, на «АГРО-2019» буде широко представлено обладнання для тваринництва від таких компанія, як: DeLaval, «Брацлав», «Сімекс Альянс Україна», «Укрзооветпромпостач», «Ветсинтез», Ag-Bag, «Агротехніка» та ін. Усі охочі зможуть замовити необхідне устаткування та облаштувати власну ферму «під ключ».

Галузевий партнер:

Бізнес клуб Combiboard - це об'єднання розробників та виробників технологічних рішень у тваринництві, для покращення комфорту та гігієни утримання всіх видів тварин.

Місце проведення: м. Київ, проспект Ак. Глушкова, 1 (НК «Експоцентр України»).

Деталі на сайті виставки «Агро-2019».

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок