Європейський регулятор обговорює використання нанотехнологій в комбікормової галузі

Земельна реформа – це питання, яке роками чекає свого вирішення. Позиція Мінагрополітики досить послідовна — усі рішення мають бути зваженими та поетапними, адже реформа земельних відносин матиме суттєвий вплив на економіку України. Про це зазначила в. о. Міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева під час Всеукраїнського земельного форуму, ініціатором та організатором якого стала Всеукраїнська Аграрна Рада.

«Існує кілька основних концепцій запуску ринку землі в Україні. Концепція, якої дотримується Уряд, залишається незмінною, основними її пунктами є те, що сільськогосподарську землю зможуть придбати виключно громадяни України. Також передбачено встановлення граничних розмірів земель сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи, та обмеження площі максимальної оренди в межах адміністративних одиниць», — наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, ліміт площі земель у власності дискутується, однак орієнтир — 100-200 га на особу; ліміт максимальної площі земель в оренді — не більше 35% площі сільськогосподарських угідь на території району та/або об’єднаної територіальної громади, якщо площа такої громади дорівнює або перебільшує середню площу району.

Крім того, вводяться антиспекулятивні механізми. Стягнення державного мита у розмірі 50% від грошової оцінки земельної ділянки у випадку перепродажу земельної ділянки протягом перших трьох років.

В. о. Міністра додала, що для забезпечення участі малих сільгосптоваровиробників у реалізації земельної реформи створюється Державна фінансово-кредитна агенція, яка надаватиме часткове гарантування кредитів певній цільовій групі для купівлі земельних ділянок. Таким чином, буде вирівняний дисбаланс, що утворився у доступі до дешевих кредитних ресурсів, між фермерами та агрохолдингами.

Метою програми часткового гарантування кредитів є заміна або підкріплення застави, яку може надати позичальник для отримання кредиту, зменшення банківських ризиків, пов’язаних із наданням позик цільовій групі позичальників, та створення стимулів для банків щодо надання послуг малим господарствам.

Ольга Трофімцева звернула увагу присутніх, що зазначені питання є предметом дискусії між представниками влади та агровиробниками.

Довідково:

Мораторій має негативні наслідки як для економіки країни, так і для сільського розвитку. Зокрема, мораторій не дає змоги вільному функціонуванню іпотеки земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Внаслідок цього унеможливлюється довгострокове кредитування сільського господарства, перехід його на інноваційну модель розвитку, залучення інвестицій в аграрний сектор економіки.

PigUA.info за матеріалами new.minagro.gov.ua

Збільшення промислового поголів’я свиней в Україні було б неможливим без відповідної зміни кількості маточного поголів’я вітчизняних свиногосподарств. За попередніми оцінками станом на початок 2021-го у сільськогосподарських підприємствах налічувалося на понад 6,5% більше основних свиноматок, ніж роком раніше. Це на 14 тис. гол. більше, ніж на початку 2020-го.

Хоча минулого року деякі оператори планували наростити маточне поголів’я за рахунок власновирощеного молодняка, вагомий внесок у відновлення галузі зробив імпорт чистопорідних та гібридних свиней із-за кордону. Так, упродовж 2020-го завезли понад 9,5 тис. тварин для цілей відтворення. Крім цього, в Україні представлені низка ферм-нуклеусів різних генетичних компаній, які дають товарним підприємствам можливість закупити ремонтний молодняк у країні. Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» оновив генетичну структуру промислового свинарства, спираючись на результати опитування виробників та представників генетичних компаній.

За його результатами, близько 41% маточного поголів’я припадає на данську генетику. Так, низка підприємств, які працюють з такою генетикою, зокрема і флагманів ринку, наростили поголів’я протягом 2020-го. Друге місце у рейтингу «найпопулярніших» серед свинарів генетик посідає PIC, яка за останній рік збільшила свою присутність на ринку (26% основних свиноматок проти 21%) завдяки охопленню більшої кількості невеликих за розмірами підприємств. Трохи менше п’ятої частини маточного поголів’я припадає на французьку генетику: 13,1% представлена тваринами СhoiceGenetics, частка Ахiom приблизно дорівнює 6,3%. Близько 2,25% маточного поголів’я припадає на тварин генетики Hypor. Вузько представлена одним нуклеусом Ra-SeGeneticsутримує свої позиції на ринку та поступово їх укріплює — 1,65%. Хоча генетика компанії Genesusзявилася в Україні минулоріч, кількість маточного поголів’я від цієї компанії зросло у понад два рази: питома вага на ринку наблизилася до 1% проти 0,5% на початку 2020-го.

Зазначимо, що частка операторів, які продовжують роботу з тваринами вітчизняної селекції, поступово зменшується: 5,6% цьогоріч проти 6,6% роком раніше. Крім цього, зберігається практика роботи з міжгенетичними гібридами. Так, кожна 25-та промислова тварина в Україні є результатом змішування генетик, коли маточне поголів’я та кнурів чи спермопродукцію закуповують у різних постачальників.

«Враховуючи неоднозначну ситуацію на ринку, динамічні та різноспрямовані зміни на багатьох підприємствах галузі, досить важко дати точну оцінку генетичного профілю вітчизняного свинарства. Тож наведений розподіл є досить умовним, зокрема і через те, що генетика батьківського стада та/чи походження генетичного матеріалу для запліднення свиноматок до розрахунку не брали. Проте навіть така орієнтовна оцінка дозволяє зрозуміти, що стоїть за виробничими здобутками вітчизняних свиногосподарств», — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

*наведений розподіл сформовано за оцінками промислових виробників свинини та представників генетичних компаній.

pigua.info

Утилізація відходів у великому бізнесі стала невід'ємною частиною роботи агрохолдингу МХП, повідомили у прес-службі, передає УНН.

«На підприємствах холдингу цьому питанню завжди приділяють особливу увагу. Адже всі відходи компанія з 2006 року утилізувала сама. Проте з 2015 року вирішила змінити підходи, перетворивши утилізацію відходів на їх переробку в високо маржинальні продукти. Не секрет, що МХП володіє одним із найуспішніших українських брендів охолодженого м’яса птиці Наша Ряба. Компанія має п’ять птахофабрик: дві з яких зосереджені на вирощування батьківського поголів’я, а інші три направлені на переробку птиці та мають цехи з переробки курячого пір’я», — розповіли в МХП.

У 2021 році планується переробити 52 тисячі тонн курячого пір’я, яке потім використовується для виготовлення корму для тварин.

«Детальніше про цифри переробки в 2021 році: Миронівська птахофабрика — понад 18 тис. тонн; Оріль-Лідер — понад 5 тис. тонн; Вінницька птахофабрика — понад 29 тис. тонн.

Високі стандарти у веденні бізнесу стосуються не лише продукції, яку виробляє компанія, а й усіх етапів бізнес-ланцюжка.

МХП — відповідальний та прогресивний бізнес, який підвищує екологічність власного виробництва», — резюмували в агрохолдингу.

Джерело: УНН

Верховна Рада України 30 березня під час позачергового засідання прийняла за основу проект закону № 5197−2 «Про внесення змін до додатків № 3 та № 4 Закону України „Про державний бюджет України на 2021 рік“ щодо забезпечення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України».

Про це повідомляє Інформаційне управління апарату Верховної Ради України.

«Законопроектом пропонується внести зміни до додатків № 3 „Розподіл видатків державного бюджету України на 2021 рік“ та № 4 „Повернення кредитів до державного бюджету України та розподіл надання кредитів з державного бюджету України в 2021 році“, затверджених Законом України „Про державний бюджет України на 2021 рік“», — йдеться в повідомленні.

Відповідно до законопроекту затверджено видатки Міністерства аграрної політики та продовольства України шляхом перерозподілу видатків, які затверджено Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України. Так, згідно документу планується перенаправити понад 6,8 млрд грн на повноцінне відновлення роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України.