Єврокомісія виділить Україні €32,5 млн на програми бюджетної підтримки

05-бер-2018

У 2018 році Єврокомісія передбачила для України €32,5 млн у рамках програм секторальної бюджетної підтримки у сферах регіонального розвитку та державного управління.

Відповідне рішення оголошене за підсумками перегляду портфелю проектів ЄС за участі Максима Нефьодова, першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України та Хюґа Мінґареллі, голови Представництва ЄС в Україні, передає прес-служба міністерства.

«Ми вдячні за допомогу, яка надається ЄС для підтримки України. Але зараз треба нагально вирішити кілька питань. Передусім, впровадити електронну реєстрацію та моніторинг проектів міжнародної допомоги, регулярне інформування Мінекономрозвитку з боку Єврокомісії про моніторинг поточної реалізації проектів та щодо проведення нових конкурсів про відбір проектів ЄС, які оголошує Єврокомісія у Брюсселі», —- зазначив Максим Нефьодов.

Представники ЄС позитивно відзначили прогрес України у втіленні проектів міжнародної технічної допомоги щодо імплементації Угоди про асоціацію, реформи державного управління, децентралізації, інфраструктури, сільського господарства.

Водночас, значні проблеми виникли щодо програми підтримки реалізації Енергетичної стратегії України, однак через важливість реформи цього сектору Єврокомісія  вирішила продовжити підтримку цієї програми.

За підсумками проведення діалогу щодо подальшої підтримки ЄС учасники продовжать роботу у пріоритетних напрямках допомоги з портфелю проектів на 2018-2020 роки.

Довідка:

Програмний портфель допомоги ЄС Україні охоплює 17 сфер діяльності, у рамках яких підписано 235 контрактів загальною вартістю 943 млн євро. У 2017 році була надана допомога на суму 148 млн. євро.

З метою вдосконалення моніторингу Міжнародної технічної допомоги ЄС з 2017 року Мінекономрозвитку спільно з представництвом ЄС в Україні запровадило регулярний перегляд таких проектів у рамках відповідних тематичних напрямів.

milkua.info

Більше новин
Гройсман закликав Ізраїль відновити експорт українських столових яєць
15-трав-2017

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликав Ізраїль відновити експорт українських столових яєць та зняти відповідну заборону.

Про це повідомляє прес-служба Кабміну.

«Ізраїль та Україна є стратегічними партнерами, ми маємо багато сфер, в яких можемо якісно співпрацювати. Зокрема, у сільському господарства, ІТ-технологіях, науці, освіті, охороні здоров'я ― там, де ми можемо отримати спільний досвід і якісний результат», ― зазначив Гройсман.

Окремо він наголосив на необхідності розширення співпраці у сфері сільського господарства, подальшої активізації двосторонньої торгівлі в галузі та закликав до збільшення можливостей українського експорту якісної і доступної продукції сільського господарства і харчової промисловості на ринок Ізраїлю, зокрема, він закликав Ізраїль відновити експорт українських столових яєць до Ізраїлю та зняти відповідну заборону.

Також серед пріоритетних напрямків співробітництва із Ізраїлем для України, за словами Гройсмана, ― подальша лібералізації ринку повітряних перевезень та зняття будь-яких обмежень щодо кількості рейсів на авіамаршрутах між державами.

Крім того, глава українського Уряду підкреслив зацікавленість України у розвитку туризму із Ізраїлем та запропонував провести у 2017 році чергове засідання Українсько-ізраїльської Робочої групи зі співробітництва у цій сфері.

agravery.com

Детальніше
Цього літа на карту буде поставлено долю трьох урожаїв: торішнього, цьогорічного і майбутнього — Сольський
20-трав-2022

Кожна країна світу платить свою ціну за російську війну через спричинений нею дефіцит зерна та інфляцію.

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський на зустрічі у штаб-квартирі ООН, ініційованій Сполученими Штатами, пише «‎Укрінформ».

За словами міністра, з 24 лютого Україна експортувала через свої морські порти 5 млн т зерна на місяць. У березні експорт скоротився до 200 тисяч т, у квітні становив близько 1,1 млн. Це означає, що понад 20 млн т зерна та інших культур, вирощених торік, не потрапили на світовий ринок.

За його словами, цього року Україна очікує врожай на рівні 50% від торішнього, оскільки більшість озимої пшениці було посіяно на сході та півдні України, де тривають бойові дії. Крім того, росіяни активно крадуть зерно з окупованих територій.

«‎Цього літа на карту буде поставлено долю трьох урожаїв: торішнього, який ми не в змозі повністю експортувати, цьогорічного, бо зберемо лише половину врожаю, та майбутнього, оскільки фермери не сіятимуть озиму пшеницю у звичних обсягах», — пояснив міністр.

Він зазначив, що через російську війну проти України світові ціни на пшеницю та кукурудзу вже зросли більш як на 20%, що спричинило подорожчання основних харчових продуктів.

«Глобальну продовольчу безпеку може бути гарантовано лише в разі припинення війни рф проти України та розблокування експорту української сільськогосппродукції‎», —‎ підкреслив Микола Сольський.

Додається, що росія на заході не була представлена.

 

Детальніше
Нова електронна послуга для українського бізнесу уже працює
11-лип-2019

В Україні запрацювала нова електронна послуга, що дозволяє зареєструвати товариство з обмеженою відповідальністю он-лайн, що діє на підставі модельного статуту. Новація доступна на порталі «Онлайн-будинку юстиції» та Урядовому порталі в розділі «Електронні послуги».

Нова онлайн-послуга забезпечить онлайн-реєстрацію ТОВ з можливістю формування необхідної редакції модельного статуту, шляхом вибору відповідних пунктів або використання редакції за замовчуванням. Одночасно можна подати заяву на застосування спрощеної системи оподаткування та реєстрацію платником податку на додану вартість (ПДВ).

Діючі ТОВ, що працюють на підставі власної редакції установчих документів, отримують можливість дистанційно перейти на модельний статут без необхідності відвідувати центри надання адміністративних послуг чи суб'єктів державної реєстрації особисто.

Аби скористатись онлайн-реєстрацією ТОВ, потрібно авторизуватися у персональному кабінеті «Онлайн-будинку юстиції», сформувати заяву, обрати необхідні опції модельного статуту та накласти електронні підписи засновника (чи заявників). Після цього вказані документи стають доступними державному реєстратору для прийняття відповідного рішення. Розгляд документів здійснюється протягом 24 годин після надходження, окрім вихідних та святкових днів.

Нова онлайн-послуга, як для новостворених, так і для діючих ТОВ, забезпечує можливість дистанційно обрати модель управління, найменування, керівництво, види діяльності, порядок виплати дивідендів, збільшити розмір статутного капіталу та скликати загальні збори. А також обрати систему оподаткування, отримати рекомендацій та підказки щодо юридичних наслідків вибору кожного з наявних варіантів.

Над проектом працювали Державне агентство з питань електронного урядування України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство юстиції у партнерстві з Офісом реформи адміністративних послуг, Офісом ефективного регулювання BRDO та швейцарсько-українською програмою EGAP, що виконується Фондом Східна Європа.

Урядовий портал

Детальніше
New generation coming: чому фермерів стає все більше?
31-трав-2019

З початку року в Україні було зареєстровано майже 500 нових господарств. Що стимулює українців ставати новими фермерами та як допомагає у цьому держава?

В Україні існує 49 тис. сільськогосподарських підприємств, більше половини яких фермерські господарства. Згідно даних Держстатистики України, станом на 1 травня поточного року їх зареєстровано 46,1 тисяч, що на 489 більше порівняно з початком 2019 року.

Проте далеко не факт, що всі зареєстровані дійсно нові. Як говорить голова господарства «ФайнаBerry» Микола Стецьків, частина діючих господарств просто вийшли із «тіні» аби отримувати державну допомогу. Він сам офіційно працює лише другий рік. Починав із декілька соток, а зараз має гектар суниці садової на Львівщині. «Цього року братиму участь у земельному аукціоні, аби отримати можливість працювати іще на 5−6 га. Мій старт не можна назвати простим, проте мені подобається те, що я роблю. Хочу працювати легально, тож маю усі належні папери. Зареєструватись мені було не складно, і це відносно не дорого», — засвідчує підприємець. Пригадує, що раніше знайомі фермери сміялись з нього, що все робить згідно із законом. «Мовляв, більше втрачаю коштів на податках, аніж заробляю. А от тепер самі просять допомоги, то із юристом порадити, то документи установчі подивитись. Я не відмовляю», — засвідчує господар.

Але є й ті, що реєструватись не хочуть. Приміром, початкуючий підприємець Андрій Дробіт займається вирощуванням зелених салатів та базиліку, і засновувати офіційне фермерське господарство взагалі не хоче. «Я не хочу робити ФГ, писати статут, оформлювати документи — просто немає на це часу, працюю зараз чи не цілодобово. Кредитів мені не дадуть, занадто малі обсяги — менше гектара, та й допомоги ніякої від держави не матиму. Якщо знадобиться інший статус — зроблю, не проблема», — говорить він. Наразі він зареєстрований як приватний підприємець, і поставляє салати до ресторанів та на ринок «Шувар».

Але все ж таки кількість бажаючих офіційно займатись фермерством поступово зростає, переконаний президент «Асоціації фермерів та приватних землевласників України» Микола Стрижак. І яскраве підтвердження цьому — динаміка виробництва рослинницької продукції в країні. «Грамотна політика щодо підтримки фермерів, дотації зіграли свою роль. Стало більше тих, хто хоче працювати не в „чорну“, а легально. Я не виключаю, що наступного року ця цифра зросте іще суттєвіше, кількість одноосібників, які у прямому сенсі слова годують країну — понад 1,7 млн, і зараз держава робить все для того аби вони ставали фермерами, і створювали кооперативи — садівничі, молочні тощо», — коментує він.

Дотації як стимул?

Одним із ключових факторів для легалізації існуючих і створення нових фермерських господарств може стати державна допомога для новостворених підприємств. Згідно із законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачені видатки за програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу (АПК) у розмірі 5,9 млрд грн. Зокрема, на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 800 млн грн, а на кредити фермерським господарствам — 200 млн грн.

Як зазначають у Мінагропроді, уже зараз кожне нове господарство може отримати державну допомогу у розмірі 3 тис. грн на гектар, але не більше 60 тис. грн. У відомстві зазначають, що для отримання коштів необхідно особисто подати до регіональних відділень «Укрдержфонду» заявку і відповідні документи. Наголошується, що бюджетні кошти надійдуть на рахунок відкритий в уповноваженому банку.

Але наведені програми підтримки — це далеко не все, існує чимало міжнародних фондів, які готові спонсорувати початківців. Втім, нові підприємці не надто вірять у можливості отримання цих коштів. «Робити підприємство у розрахунку на держпідтримку чи гранти — це шлях в нікуди. Я свій бізнес будую по європейській моделі, за свій кошт їзджу на навчання до Голландії, вчусь у них працювати, аби сюди в Україну привезти нові технології, інвестую власні заощадження і від держави нічого не прошу і не чекаю. Мені шкода, що ефективного механізму підтримки дрібного агробізнесу в Україні досі створено», — засвідчує власник ферми «Васса» з Дніпропетровщини Артем Куций.

Його думку цілком підтримує засновник ФГ «Дача» Олександр Щербина. Він засвідчує, що найбільша проблема на початковому етапі - це нестача досвіду та обігових коштів. І якщо із першим впоратись можна просто, працюючи з року в рік, то із другим — зась. «Попит на органічну малину та огірки та яйця під торговою маркою „Дача“ достатній — маємо свої три невеличкі точки у Києві. Супермаркети на зразок „Сільпо“ та „Ашан“ хочуть ставити нашу продукцію на полицю, а мені просто нема чого запропонувати. Маю до тисячі курей, отримую 10−15 тис. яєць на місяць, а треба масштабуватись. Хочеться розширювати площі, давати нові робочі місця, а прибутки поки не дозволяють, кредит нам не дають», — говорить господар.

Сам собі капітан

Своє бачення виходу із ситуації мають і самі виробники — пропонують усі існуючі дотації просто замінити пільговими кредитами для фермерів-початківців. Це дозволить їм набагато швидше «увійти у колію», і мотивуватиме нарощувати потужності. Стецьків нарікає, що початківці-фермери, які працюють офіційно, платять податки, і перекупники на ринках, які торгують агропродукцією невідомого походження знаходяться «трішки» у різних умовах, правила гри і собівартість товару зовсім неоднакові.

Під час нещодавньої агропромислової виставки у Львові Стецьків особисто виступив з пропозицією до в.о. міністра Ольги Трофімцевої із проханням додаткового контролю надходження агротоварів у роздрібну торгівлю. «Ніхто не має права торгувати, не маючи ніяких дозвільних документів і підтвердження походження товару. Я запропонував програму пільгове кредитування для фермерів у розмірі одного мільйона гривень, та заставу усіх ресурсів, які мають бути придбані за цей кредит під 3−5%, та й навіть 10% з роком відтермінування. При цьому початківець має працювати не довше, ніж 5 років, мати не більше 10 га площ, і у якого річний оборот не перевищуватиме мільйона гривень», — говорить ініціатор проекту.

Поки що невідомо, чи побачать фермери цю ініціативу у дії, адже вона ще має пройти широке обговорення у Мінагропроді на початку червня, і потім можливо буде винесена на розгляд у Верховну Раду. Тим не менше, молоді фермери ставляться до ситуації із позитивом.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок