New generation coming: чому фермерів стає все більше?

31-трав-2019

З початку року в Україні було зареєстровано майже 500 нових господарств. Що стимулює українців ставати новими фермерами та як допомагає у цьому держава?

В Україні існує 49 тис. сільськогосподарських підприємств, більше половини яких фермерські господарства. Згідно даних Держстатистики України, станом на 1 травня поточного року їх зареєстровано 46,1 тисяч, що на 489 більше порівняно з початком 2019 року.

Проте далеко не факт, що всі зареєстровані дійсно нові. Як говорить голова господарства «ФайнаBerry» Микола Стецьків, частина діючих господарств просто вийшли із «тіні» аби отримувати державну допомогу. Він сам офіційно працює лише другий рік. Починав із декілька соток, а зараз має гектар суниці садової на Львівщині. «Цього року братиму участь у земельному аукціоні, аби отримати можливість працювати іще на 5−6 га. Мій старт не можна назвати простим, проте мені подобається те, що я роблю. Хочу працювати легально, тож маю усі належні папери. Зареєструватись мені було не складно, і це відносно не дорого», — засвідчує підприємець. Пригадує, що раніше знайомі фермери сміялись з нього, що все робить згідно із законом. «Мовляв, більше втрачаю коштів на податках, аніж заробляю. А от тепер самі просять допомоги, то із юристом порадити, то документи установчі подивитись. Я не відмовляю», — засвідчує господар.

Але є й ті, що реєструватись не хочуть. Приміром, початкуючий підприємець Андрій Дробіт займається вирощуванням зелених салатів та базиліку, і засновувати офіційне фермерське господарство взагалі не хоче. «Я не хочу робити ФГ, писати статут, оформлювати документи — просто немає на це часу, працюю зараз чи не цілодобово. Кредитів мені не дадуть, занадто малі обсяги — менше гектара, та й допомоги ніякої від держави не матиму. Якщо знадобиться інший статус — зроблю, не проблема», — говорить він. Наразі він зареєстрований як приватний підприємець, і поставляє салати до ресторанів та на ринок «Шувар».

Але все ж таки кількість бажаючих офіційно займатись фермерством поступово зростає, переконаний президент «Асоціації фермерів та приватних землевласників України» Микола Стрижак. І яскраве підтвердження цьому — динаміка виробництва рослинницької продукції в країні. «Грамотна політика щодо підтримки фермерів, дотації зіграли свою роль. Стало більше тих, хто хоче працювати не в „чорну“, а легально. Я не виключаю, що наступного року ця цифра зросте іще суттєвіше, кількість одноосібників, які у прямому сенсі слова годують країну — понад 1,7 млн, і зараз держава робить все для того аби вони ставали фермерами, і створювали кооперативи — садівничі, молочні тощо», — коментує він.

Дотації як стимул?

Одним із ключових факторів для легалізації існуючих і створення нових фермерських господарств може стати державна допомога для новостворених підприємств. Згідно із законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачені видатки за програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу (АПК) у розмірі 5,9 млрд грн. Зокрема, на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 800 млн грн, а на кредити фермерським господарствам — 200 млн грн.

Як зазначають у Мінагропроді, уже зараз кожне нове господарство може отримати державну допомогу у розмірі 3 тис. грн на гектар, але не більше 60 тис. грн. У відомстві зазначають, що для отримання коштів необхідно особисто подати до регіональних відділень «Укрдержфонду» заявку і відповідні документи. Наголошується, що бюджетні кошти надійдуть на рахунок відкритий в уповноваженому банку.

Але наведені програми підтримки — це далеко не все, існує чимало міжнародних фондів, які готові спонсорувати початківців. Втім, нові підприємці не надто вірять у можливості отримання цих коштів. «Робити підприємство у розрахунку на держпідтримку чи гранти — це шлях в нікуди. Я свій бізнес будую по європейській моделі, за свій кошт їзджу на навчання до Голландії, вчусь у них працювати, аби сюди в Україну привезти нові технології, інвестую власні заощадження і від держави нічого не прошу і не чекаю. Мені шкода, що ефективного механізму підтримки дрібного агробізнесу в Україні досі створено», — засвідчує власник ферми «Васса» з Дніпропетровщини Артем Куций.

Його думку цілком підтримує засновник ФГ «Дача» Олександр Щербина. Він засвідчує, що найбільша проблема на початковому етапі - це нестача досвіду та обігових коштів. І якщо із першим впоратись можна просто, працюючи з року в рік, то із другим — зась. «Попит на органічну малину та огірки та яйця під торговою маркою „Дача“ достатній — маємо свої три невеличкі точки у Києві. Супермаркети на зразок „Сільпо“ та „Ашан“ хочуть ставити нашу продукцію на полицю, а мені просто нема чого запропонувати. Маю до тисячі курей, отримую 10−15 тис. яєць на місяць, а треба масштабуватись. Хочеться розширювати площі, давати нові робочі місця, а прибутки поки не дозволяють, кредит нам не дають», — говорить господар.

Сам собі капітан

Своє бачення виходу із ситуації мають і самі виробники — пропонують усі існуючі дотації просто замінити пільговими кредитами для фермерів-початківців. Це дозволить їм набагато швидше «увійти у колію», і мотивуватиме нарощувати потужності. Стецьків нарікає, що початківці-фермери, які працюють офіційно, платять податки, і перекупники на ринках, які торгують агропродукцією невідомого походження знаходяться «трішки» у різних умовах, правила гри і собівартість товару зовсім неоднакові.

Під час нещодавньої агропромислової виставки у Львові Стецьків особисто виступив з пропозицією до в.о. міністра Ольги Трофімцевої із проханням додаткового контролю надходження агротоварів у роздрібну торгівлю. «Ніхто не має права торгувати, не маючи ніяких дозвільних документів і підтвердження походження товару. Я запропонував програму пільгове кредитування для фермерів у розмірі одного мільйона гривень, та заставу усіх ресурсів, які мають бути придбані за цей кредит під 3−5%, та й навіть 10% з роком відтермінування. При цьому початківець має працювати не довше, ніж 5 років, мати не більше 10 га площ, і у якого річний оборот не перевищуватиме мільйона гривень», — говорить ініціатор проекту.

Поки що невідомо, чи побачать фермери цю ініціативу у дії, адже вона ще має пройти широке обговорення у Мінагропроді на початку червня, і потім можливо буде винесена на розгляд у Верховну Раду. Тим не менше, молоді фермери ставляться до ситуації із позитивом.

agravery.com

Більше новин
Японія починає програму вакцинації диких кабанів
18-бер-2019

Префектури Гіфу і Аїті в Японії оголосили про плани вакцинації диких кабанів проти класичної чуми свиней.

Префектура Гіфу заснувала Раду зі сприяння вакцинації кабанів для боротьби з поширенням КЧС. До складу ради входять відповідні міські муніципалітети, мисливські клуби, асоціація свинарів префектури і інші організації.

В Гіфу створено 900 пунктів для введення вакцини, а префектура Аїті відкриє 60 пунктів. Обидві префектури сподіваються почати роботу з вакцинації тварин до кінця березня 2019 року.

Впродовж наступних 12 місяців до березня 2020 року проведуть три періоди щеплення. Основну увагу приділять гірським і лісовим районам в обох префектурах, де були виявлені заражені кабани.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Детальніше
Уряд підтримав оновлену редакцію закону про захист прав споживачів
24-вер-2021

22 вересня, на черговому засіданні Уряд підтримав нову редакцію закону “Про захист прав споживачів”. Законопроект спрямований на запровадження в Україні європейських стандартів захисту прав споживачів, створення рівних умов для здійснення електронної торгівлі та чесної конкуренції, а також зменшення навантаження на бізнес шляхом скасування застарілих норм.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Чинне законодавство у сфері захисту прав споживачів втрачає актуальність та не відповідає сучасним викликам. Це призводить до численних випадків порушення прав споживачів, при цьому споживач фактично опиняється сам на сам зі своїми проблемами. Ухвалення нового законопроекту дозволить підвищити рівень захисту прав споживачів, зокрема у сфері електронної торгівлі та при гарантійному обслуговуванні продукції, а також усунути можливості для нечесної комерційної діяльності», — зазначила заступниця Міністра економіки Україн Ірина Новікова.

Так, зокрема, документом пропонується:

  • ♦Гармонізувати законодавство України у сфері захисту прав споживачів із законодавством ЄС шляхом імплементації Директив ЄС, зазначених в Додатку XXXIX до Глави 20 Угоди про асоціацію;
  • поширити дію Закону України «Про захист прав споживачів» на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача;
  • визначити перелік інформації про продукцію та продавця, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі, а також відповідальність за відсутність такої інформації;
  • звільнити бізнес від обов’язку створювати обмінний фонд товарів та сплачувати неустойку споживачеві за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки;
  • надати споживачеві право на зниження ціни або повернення коштів, якщо недолік товару з’являється після ремонту;
  • звільнити від судового збору в усіх судових інстанціях споживачів у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав, Держпродспоживслужбу та громадські об'єднання споживачів у справах щодо захисту прав споживачів;
  • надати Держпродспоживслужбі право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайту (частини вебсайту, програмного забезпечення) продавця, який не надав достовірну інформацію на цьому вебсайті про своє найменування, місцезнаходження, зобов’язавши при цьому Держпродспоживслужбу звернутись до провайдера щодо відновлення такого доступу, при виконанні суб'єктом господарювання вимог закону.

Законопроектом створюються умови не тільки для ефективного захисту прав споживачів, але і для ведення бізнесу на основі чесної конкуренції між продавцями офлайн та онлайн.

Детальніше
Догляд за телятами: вода з першого дня життя
23-трав-2019

Після народження телята повинні мати постійний доступ до води. Залежно від температури повітря та здоров’я телята можуть споживати понад 1,4 літра води щоденно. Зі зростанням температури питимуть навіть більше. Потреба у воді також зростає, коли телята починають їсти більше стартерного корму. Примітно, що вони споживають воду частіше порівняно з коровами, тому вона повинна бути доступна постійно.

«Вода має бути біля телят постійно з першого дня життя. На практиці так роблять не всі господарства. На деяких фермах телятам не дають воду до тридцятого дня життя», — зазначає Олександр Назарко, консультант Консультаційного центру Асоціації виробників молока.

Телятам необхідна вода насамперед для кращого розвитку рубця. Вона стимулює споживання стартерного корму, а також сприяє збільшенню добових приростів. Результати американського дослідження показали, що обмеження споживання води зменшило споживання стартерного корму на 31%, а добовий приріст на 38% порівняно з телятами, які мали вільний доступ до води. Слід пам’ятати, що приріст ваги протягом перших двох місяців життя тісно пов'язаний із молочною продуктивністю в першу лактацію. Крім того, телята, які п’ють воду вволю, менше ризикують захворіти на діарею.

Споживання води вволю та якісний стартерний корм сприяють розвитку рубця, і теля без проблем переходить на загальнозмішаний раціон. Коли телятам випоюють молоко, воно потрапляє не в рубець, а в сичуг. Під час споживання молока стравохідний жолоб закривається, і молоко минає рубець. Отже вода додана до молока не забезпечує вологе середовище для росту бактерій рубця, які виробляють летючі жирні кислоти, які сприяють розвитку папіл рубця.

Взимку телята питимуть більше води, якщо вона буде теплою.

«В холодний період року для телят старше 30 днів можна воду не підігрівати. Вони все одно споживатимуть її в необхідній кількості», — додає Олександр Назарко.

За словами експерта, крім температури повітря, лімітуючим фактором споживання води може бути відро для випоювання, що піддалось корозії або деформувалось. Важливо мити та дезінфікувати відра для води, щоб запобігти розвитку патогенних бактерій.

MilkUa.info

Детальніше
У липні індекс цін на молочну продукцію знизився на 2,5% — ФАО
08-серп-2022

Показник нижчий за червневий, але все ще на 25,4% вище рівня липня минулого року. Про це повідомляє  Продовольча і сільськогосподарська організація ООН ФАО.

«Середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО в липні склало 146,4 пункту, що на 3,8 пункту нижче за червневий показник, але все ще на 29,7 пункту (25,4%) вище рівня липня минулого року», — йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що найбільше знизилися міжнародні котирування сухого знежиреного молока, а також вершкового масла та сухого незбираного молока, що обумовлено слабкою ринковою активністю в Європі у зв'язку з періодом літніх відпусток.

«Крім того, більшість покупців накопичили достатні запаси для задоволення своїх поточних потреб, що у поєднанні зі слабким попитом з боку Китаю та високими цінами на молочну продукцію призвело до скорочення попиту на спотовому ринку та, як наслідок, до зниження міжнародних котирувань», — пояснили у ФАО.

При цьому світові ціни на сир залишалися стабільними, оскільки високий обсяг продажів на внутрішньому ринку в популярних у туристів європейських країнах дозволив компенсувати слабкий імпортний попит на міжнародних ринках. Незважаючи на загалом мляву торгівлю, обмежений обсяг пропозиції дозволив утримати світові ціни на молочну продукцію на високому рівні.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок