Єврокомісія оцінить нові технології редагування генів

1 липня, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко та основні стейкхолдери зернового ринку підписали Меморандум про узгодження позицій на ринку зерна на 2020/2021 маркетинговий рік.

Серед учасників зернового ринку підписантами виступили: Американська торгівельна палата в Україні, «Українська зернова асоціація», «Європейська Бізнес Асоціація», ГС «Всеукраїнський аграрний форум», ГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників України», ГС «Борошномели України», об'єднання підприємств хлібопекарної промисловості «Укрхлібпром», «Всеукраїнська асоціація пекарів».

«Щорічне підписання Меморандуму сприяє посиленню координації між Міністерством та учасниками зернового ринку. Наша співпраця в рамках цього документу і постійний моніторинг ринку забезпечують прогнозованість експорту зернових та стабільність ринку всередині країни», — прокоментував Міністр Ігор Петрашко.

Так, сторони погоджуються співпрацювати з питань узгодження балансових характеристик зернового ринку України в 2020/2021 маркетинговому році з метою організації забезпечення продовольчої безпеки та уникнення застосування експортних обмежень. Відповідний додаток з уточненням прогнозів врожаю цього року та узгодженням обсягів можливого експорту планується підписати у серпні-вересні поточного року у звязку з турбулентністю погодних умов.

Меморандум набирає чинності з дня підписання та діє до 1 липня 2021 року.

 Мінекономрозвитку

Середнє значення Індексу цін на зернові ФАО в квітні склало 168,5 пунктів, що на 1,7% (2,8 пункту вище березневого рівня і майже на 15,4% вище за показник квітня 2017 року.

Про це повідомляє ФАО.

«Значення індексу продовжує зростати четвертий місяць поспіль у зв'язку зі збільшенням цін на пшеницю, фуражне зерно і рис, які стають помітними в останні місяці», - йдеться в повідомленні.

У випадку з пшеницею підтримку цін забезпечують пов'язані з погодою ризики, особливо в США, і активна торгівля, тоді як ціни на кукурудзу ростуть на тлі очікуваного скорочення посівних площ в Штатах і викликаного посухою зниження врожаю в Аргентині.

При цьому зростання цін на рис пов'язаний з черговим раундом державних закупівель з боку Індонезії, а також оголошеним Філіппінами новим державним тендером на імпортні закупівлі рису.

Agravery

У січні-липні 2019 року Україна імпортувала 13,5 тис. тонн свинини загальною вартістю 25,7 млн дол. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Так, головним постачальником свинини в Україну була Польща. З Польщі Україна імпортувала свинини на 12,4 млн дол.

Друге місце у списку належить Німеччині. У січні-квітні Україна завезла з Німеччини свинини на 5 млн дол.

На третьому місці - Нідерланди. За 7 місяців цього року Україна імпортувала з Нідерландів свинини на 2,6 млн дол.

Водночас, у січні-липні Україна поставила на експорт всього 1,1 тис. тонн свинини загальною вартістю 2,6 млн дол.

Таким чином, імпорт свинини перевищує експорт у 10 разів (у грошовому вираженні).

Джерело: УНН

Українські аграрії під час війни стикнулися з новими проблемами. Які виклики стоять перед агросектором внаслідок політики держави в останні місяці, розповів голова ВАР Андрій Дикун під час ефіру авторської передачі Юрія Романенка «Управлінський параліч Кабміну: що не так з економічною політикою».

Очільник ВАР виокремив сім основних викликів для аграріїв та запропонував шляхи їх вирішення.

1.У аграріїв відібрали ПДВ під час експорту. Потрібно повернути колишній формат роботи та повернути аграріям їхні законні гроші.

2. Зерновози стоять у чергах на кордонах та портах часто по 10 днів.

Вирішити це питання може запровадження електронної черги.

3. Ціна на пальне зросла вдвічі.

Є просте у реалізації рішення — використання флексітанків, які заповнюються дизелем і встановлюються у зерновози, коли останні повертаються з Європи до України після відвантаження зерна.

4. Земельний податок на окупованих територіях.

На початку війни Верховна Рада ухвалила закон, згідно якого бізнес, що опинився на окупованій території, не сплачує податки. Далі ВРУ доручив Кабміну протягом трьох місяців надати визначення, що таке «окуповані території». Такого визначення немає по цей час. Аграрії змушені були залишити оброблювані землі, але при цьому вони повинні продовжувати сплачувати за них земельний податок. Якщо боротися за ці території, то потрібно це робити на всіх рівнях, зокрема, економічному. Очевидно, що сплачувати земельний податок за окуповану землю є нелогічим.

5. Відсутність нормативів щодо мобілізації техніки.

На практиці техніку часто забирають в одних і тих самих аграріїв. Потрібно встановити нормативи на законодавчому рівні.

6. Відсутність електронного бронювання співробітників із аграрної сфери.

Наприкінці серпня настав час збирання врожаю, а робочої сили немає. Для агросектору обіцяли запровадити систему електронного бронювання працівників аграрних підприємств ще у червні, але її так і немає. Потрібно запустити електронне бронювання, зробити прості та зрозумілі правила для всіх.

7. Відсутність продовження державних гарантій перед банком.

Весною аграрії взяли кредити на посівну. Наразі банки справедливо вимагають оплату за кредитами. Але аграріям нічим віддавати, оскільки зерно ще не вивезено та не продано. Іншого виходу, як продовжити систему держгарантій, немає, поки аграрії не вивезуть зерно і не отримають розрахунки за контрактами.

uacouncil.org