Чи є в України перспективи розширення ринку Азії?

22-січ-2021

Ринок Азії становить близько 40% від структури експорту України. Чи є перспективи його розширення?

Про це розповіла Владислава Магалецька, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів,  йдеться у матеріалі Економічної правди

ХХІ століття стане століттям Азії. Цю фразу часто можна почути на економічних форумах, присвячених інвестиціям та міжнародній торгівлі. Ріст споживання, розвиток інфраструктури та освіти, технологій та нових ніш — це все про Азію.

Водночас неможливо знайти на карті світу більш різноманітний регіон де держави настільки сильно відрізняються одна від одної. Тому єдиного підходу для роботи на зовнішніх ринках тут ніколи не було і не буде.

Україна не стоїть обабіч світових трендів. Вітчизняні експортери активно освоюють все нові і нові регіони, а державна зовнішня політика останні роки все більше приділяє уваги цьому континенту.

Наприклад експорт до Китаю за результатами 2020 року може більше, ніж у два рази перевищити український експорт до Росії.

Незважаючи на перспективність, закріпитися на ринках азійських держав дуже непросто. Це завдання під силу тільки у випадку злагодженої, спільної та кропіткої праці державних інституцій та приватного сектору.

За прогнозами, за результатами 2020 року доля постачання українських товарів на азійські ринки в загальному показнику експорту, буде становити близько 40%. За останніми даними української статистики, найважливіші регіони це:

Китай (14% від загального експорту);

Близький Схід (Gulf Cooperation Council — 3%, Туреччина — 5%, решта країн регіону — 3%, всього — 11%);

країни Південної Азії (5%, із значною домінантою Індії);

АСЕАН (4%, при цьому в регіоні виділяється Індонезія).

На ці чотири регіони приходиться близько 34% всього українського експорту. Основа його — продукція агропромислового комплексу.

Це не тільки зерно, але й олія, продукція тваринництва та інші харчові продукти. Саме в подальшому розвитку агроекспорту вбачається розвиток взаємної торгівлі.

Азія займає ключове місце в роботі Держпродспоживслужби щодо відкриття нових ринків для українських експортерів. Це дуже кропітка робота. Вона включає в себе визначення вимог до імпорту, проведення оцінки ризику, аудиту системи, узгодження двосторонніх документів, інспектування та навчання.

На сьогодні в фокусі нашої діяльності ринки 17 держав Азії. Їх умовно можна розбити на декілька груп:

По-перше, це Китай. Експорт української продукції до Піднебесної росте дуже високими темпами і за 10 місяців минулого року склав 88%!

На сьогодні ведеться робота щодо відкриття ринку КНР для 15 товарних позицій. Мова йде про продукцію галузі птахівництва, зернові, зернобобові та олійні; ягоди та фрукти; рибні продукти; корми та комбікорми; борошно; соєвий шрот.

Друга група — це надперспективний ринок країн АСЕАН. Держави регіону розвиваються вражаючими темпами і українським експортерам потрібно зайняти ніші для подальшого росту об'ємів експорту.

Зараз ми працюємо над відкриттям ринку Індонезії для українських експортерів м’яса птиці; Малайзії - для експортерів яєчних продуктів, молочної продукції та м’яса птиці; Сінгапуру — кормів; В'єтнаму — риби і рибопродуктів та яєць і яєчних продуктів.

Третя група — це країни Gulf Cooperation Council. Це більш традиційні для наших експортерів ринки, які Україна почала освоювати вже багато років тому.

Але й тут є поле для роботи. Так, наші зусилля зараз направлені на відкриття ринків: Катару — для українських експортерів худоби, меду та інкубаційних яєць; Кувейту — для постачання худоби, молочних продуктів та перероблених продуктів; ОАЕ — худоби.

Четверта група — це інші країни Близького Сходу. Проводиться робота по відкриттю ринку Туреччини та Йорданії для українських експортерів молочних продуктів, Іраку — продукції птахівництва, Ізраїлю — яєць та баранини.

П’ята група — це країни Південної Азії. У фокусі нашої діяльності: Індія та Шрі-Ланка, де ми домовляємося про відкриття ринку м’яса птиці, а також Пакистану, куди маємо намір постачати яйця.

Шоста група — це країни Далекого Сходу. Служба проводить роботу для встановлення можливостей для експорту молочних продуктів в Японію та продукції птахівництва і молочної галузей в Південну Корею.

Зайти на азійські ринки дуже нелегко, адже конкуренція на них висока. По цій же причині їх також і легко втратити, якщо легковажити питанням домовленостей щодо вимог до продукції.

На жаль, останнім часом Службі іноді доводиться «гасити полум’я» в міждержавній торгівлі через нехтування такими вимогами з боку експортерів.

Переконана, що здоровий глузд все ж таки переможе і Україна зможе закріпитися на дуже перспективних азійських ринках.

Адже з кожним роком економіка країн Азії буде рости не тільки кількісно, але й якісно. Сьогодні на велетенських просторах від Калімантану до Тянь-Шанських гір формується новий клас споживачів.

І Україна не має права втратити шанс на отримання своєї долі на цих перспективних ринках. Потрібно пристосовуватися до місцевих спільнот, підганяти відповідні стандарти, застосовувати нові рішення.

Наприклад, вкрай цікавим є сегмент халяльної (кошерної) продукції. Причому збільшення її поставок із України може відбуватися не в традиційний для нас регіон Близького Сходу, а в АСЕАН, перш за все, в Індонезію.

Також потрібно пам’ятати, що міжнародна торгівля — це тільки один із перших кроків співробітництва. Україна та держави різних регіонів Азії мають величезний потенціал для інвестицій та поглиблення відносин у дуже багатьох сферах.

Тож якщо в світі ХХІ століття може стати століттям Азії, то для України воно повинно пройти під знаком освоєння найперспективніших азійських ринків на планеті.

Більше новин
Україна має шанс стати одними з найбільших виробників яєць і курятини в світі
06-бер-2018

Азія, Індія, Китай, Африка і Близький Схід є основними ринками збуту для української сільськогосподарської продукції

Про це заявив народний депутат Вадим Денисенко в ефірі "112 Україна"

"Це була міфологія, що в сільському господарстві у нас була можливість прорватися на європейський ринок ... Ми повинні чітко зрозуміти, що наші ринки збуту - це Азія, Індія, Китай, Африка і Близький Схід. В Європі на сьогоднішній момент, коли дотація на 1 га становить близько 400 євро в деяких країнах ми не можемо з цим боротися. Тому що вони просто платять своїм фермерам за те, щоб вони просто жили на цих територіях ", - заявив Денисенко.

Також Денисенко зазначив, що Україна має шанс стати одними з найбільших виробників яєць і курятини в світі.

"Ми рухаємося до того, щоб стати одними з найбільших виробників яйця в світі, курятини. Одна з головних наших завдань - стати Бразилією в центрі Європи. Це одна з тих речей, над якими сьогодні працює уряд", - сказав нардеп.

ptichki.net

Детальніше
Переробні підприємства спровокували підняття цін на соєві боби
09-вер-2022

На початку вересня в центральному регіоні України фіксується збереження підвищувальної цінової динаміки на ринку ГМ соєвих бобів. Ціни попиту зросли на 200-500 грн/т і станом на 7 вересня озвучуються операторами ринку переважно в межах 11200-14000 грн/т СРТ.

Про це повідомляє  ІА «АПК-Інформ».

Відзначається, що зростанню цін, як і раніше, сприяв високий попит переробних підприємств, які терміново потребували формування сировинної бази для роботи в короткостроковій та середньостроковій перспективі, та збільшення конкуренції серед покупців, особливо це стосується олійної з високими якісними показниками. Однак значні запаси соєвих бобів у сільгоспвиробників та досить активне надходження пропозиції на ринок перешкоджали більш істотному зростанню цін.

В окремих областях України розпочалася збиральна кампанія, однак це суттєво не вплинуло на цінову ситуацію, оскільки покупці повідомляли про недостатню олійність бобів нового врожаю, що наразі пропонують аграрії, і продовжували віддавати перевагу закупівлі врожаю минулого року.

Детальніше
Cир фета матиме українську назву
13-груд-2019

Українські виробники, що займаються виготовленням сиру фета, придумали для нього нову назву.

Про це повідомила Наталія Якименко, заступник голови громадської спілки «Вівчарство та козівництво України», передає AgroPortal.

«В Україні є давнє слово, яке рідко використовується, — набіл. Тому виробники пропонують продавати фету як набіл розсільний», — розповідає Наталія Якименко.

Зазначимо, що необхідність пошуку нової назви для продукту виникла у зв'язку з імплементацією Угоди про асоціацію з Європейським союзом.

«Фета захищена в ЄС як географічне зазначення, тому з 2023 року вітчизняні компанії не матимуть права так називати свій продукт. Для ребрендингу фети доведеться запустити потужну маркетингову програму, щоб донести інформацію до споживачів», — додає експерт.

Детальніше
ЄС виділить кошти на розвиток органічного молочарства на Житомирщині
13-квіт-2018

У рамках грантового проекту з Європейським Союзом Баранівська ОТГ, що на Житомирщині залучить більше €760 тис. на створення органічного простору у громаді, органічних виробництв та залучення молоді до розвитку ОТГ.

«Органічний простір, органічне виробництво, інновації та активні громадяни є основою стратегії розвитку Баранівської ОТГ. Тому саме на цих складових побудований проект. У рамках проекту планується будівництво сироварні, органічної ферми, шкільної майстерні та теплиць, торгово—тренінгового центру, проведення навчань для вчителів та жителів громади і багато іншого», — заступник голови Баранівської міської ОТГ Оксана Загорська.

Баранівська міська рада вже отримала перший транш у розмірі 600 тис. грн, які планують спрямувати для виготовлення проектно—кошторисної документації на будівництво торгово—тренінгового центру та органічної міні—сироварні.

«Ми вже зареєстрували кооператив «Мілка», на базі якого буде створюватися органічна міні—сироварня. Мешканці приватних господарств, які мають корову, об'єднавшись у кооператив та одержавши органічні виробничі потужності, збільшать вартість молока. Торгово—тренінговий центр дозволить розвивати такий органічний бізнес та стане базою для навчань. Тут будуть продаватися сільськогосподарські продукти, вирощені на території громади, та розташований бізнес—інкубатор. Таким чином усі створювані кооперативи матимуть власний фірмовий пункт продажу продукції», — розповіла заступник міського голови.

Термін реалізації проекту становить 3 роки.

oda.zt

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок