ЄС зажадав від південноамериканських птахівників дотримуватися стандартів добробуту курей-несучок

Днями на засіданні підкомітету (аграрного комітету) з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі ми вирішили звернутися до колег із бюджетного комітету та спільно ініціювати збільшення держпідтримки АПК до 8,4 млрд грн. Про це заявив депутат «Слуги народу», голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець в інтерв'ю AgroPolit.com.

«Ми запропонували розділити цю суму видатків на такі напрями:

• фінансова підтримка заходів в АПК (страхування та кредитування) — 2,25 млрд грн,
• підтримка виробництва нішевих культур, таких, як гречка, просо, овес, жито — 295 млн грн,
• підтримка фермерства — 727 млн грн,
• розвиток садівництва, виноградарства, хмелярства — 414 млн грн,
• виробництво картоплі — 160 млн грн,
• підтримка тваринництва — 3,63 млрд грн,
• компенсація вартості сільськогосподарської техніки — 957 млн грн.

Виділення видатків та їхнє збільшення за напрямками держпідтримки аграріїв пропонуємо здійснити за рахунок надходжень від приватизації підприємств агропромислового комплексу, зокрема за рахунок приватизації підприємств спиртової галузі та інших кроків», — пояснив Богданець.

ФАО та Асоціація «Свинарі України» разом працюватимуть над впровадженням систем гарантування безпечності та якості свинини й продуктів із неї. Договір про співпрацю підписали 16 травня у ході прес-конференції «Простежуваність та впровадження систем гарантування безпечності свинини та продуктів із неї в умовах АЧС».

Як зазначили сторони, у фокусі уваги цього проекту — кінцевий споживач.

«Ми співпрацюємо з Асоціацією „Свинарі України“ з 2015-го. За цей час спільно реалізували кілька етапів Проекту технічної допомоги ФАО/ЄБРР „Підвищення обізнаності про африканську чуму свиней (АЧС) в Україні“. У його рамках відбувся моніторинг АЧС у тушах подвірно забитих свиней (майже 3000 зразків з усіх областей України) завдяки устаткуванню референс-лабораторії у Києві та 3 державних регіональних лабораторій ветмедицини сучасним ПЛР-обладнанням, навчанню їхнього персоналу цьому методу дослідження за кордоном і в Україні. У результаті — майже вполовину збільшили потенціал держави у діагностиці АЧС! Крім того, понад 800 ветеринарів (фахівців Держпродспоживслужби і спеціалістів свиногосподарств) навчали спільним діям у разі підозри на АЧС у 16 областях України. Провели більше 200 зустрічей із населенням в регіонах з метою підвищення обізнаності щодо АЧС.

Завдяки результатам спільної роботи з Асоціацією та Держпродспоживслужбою наші банки-партнери продовжують інвестувати в українське свинарство. Надалі разом зосередимося на впровадженні систем гарантування безпечності продукції свинарства, щоб відновити довіру споживачів та створити конкурентну перевагу для виробників, які інвестують у дотримання найвищих стандартів», — прокоментував Дмитро Приходько, старший економіст інвестиційного центру ФАО, керівник проекту технічної допомоги ФАО/ЄБРР.

Одна з опцій — впровадження компартменталізації — підтвердження найвищого статусу біобезпеки свиногосподарства та простежуваності всіх процесів виробництва, що може вирішити 3 основні загрози, які несе присутність АЧС у країні: ризик втратити свинарський бізнес, ізоляцію від зовнішніх ринків, підрив довіри споживача до безпечності продукції свинарства (хоча достеменно відомо, що вірус не шкодить людині!).

«Відповідність критеріям компартменту для підприємства — це мільйонні інвестиції. Тому, крім перспективи експорту, на внутрішньому ринку продукція, вироблена в таких умовах, також повинна бути маркована відповідним чином. Це інформуватиме споживача, що свинину вирощено за найвищими стандартами, вона максимально безпечна.

Система позначок може бути інструментом захисту українських свинарів — наприклад, для підтвердження, що продукція виготовлена 100% з вітчизняної свинини. Однак, щоб реалізувати такий механізм, має працювати простежуваність», — пояснила Президент АСУ Оксана Юрченко.

Для цього, за словами Наталії Щирової, керівника експертної групи з питань безпечності харчових продуктів Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики, нині формується нова законодавча база. Мета — забезпечити простежуваність «від лану до столу». Адже відповідно до чинного харчового законодавства, простежуваність поки обмежується принципом «крок уперед — крок назад». Хоча навіть цю вимогу не завжди можна реалізувати: товаро-транспортні накладні, які використовують при перевезенні товарів, не дають інформації про походження тварини, умови її забою та подальшого зберігання м’яса тощо.

Безпечність імпортованої свинини та продукції свинарства також контролюється. Як повідомив Борис Кобаль, Директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби, з 1 квітня цього року триває програма моніторингу свинарської продукції, яка завозиться з країн ЄС, де реєструють АЧС.

«Це додатковий захід. Адже дозвіл на поставки мають лише ті країни, де впроваджена регіоналізація щодо АЧС, а її ефективність перевірена компетентним органом України. Продукція свинарства імпортується виключно з благополучних регіонів. Лабораторні дослідження не виявили жодного позитивного зразка», — зазначив експерт.

pigua.info

За офіційною статистикою, обсяг власної переробки сировини становить до 1% від загального надходження молока на промислову переробку.

Навіть, з урахуванням можливих неточностей ця цифра виглядає цілком реальною і говорить про незначну вагу цієї категорії для галузі. Проте чим далі більше виробників озвучують наміри отримати «молочну незалежність» від переробників і шукають кошти для будівництва цехів у господарствах.

За твердженням самих виробників, незадовільна ціна на молоко від закупівельників та переробників, можливість стабільного збуту продукції, економія ресурсів при замкнутому циклі виробництва, створення додаткових робочих місць на селі — це три найпоширеніші причини, які стимулюють їх робити власні локальні бренди молочної продукції.

Приміром, ПАТ «Племзавод "Стєпной"». Тут уже декілька років поспіль займаються переробкою молока під одноіменною торговою маркою, продають його у торгових мережах Запорізької області. За словами директора підприємства, Анатолія Волкова власна переробка молока — це зовсім не забаганка, а цілком виправданий крок — намагання стати частково незалежним від коливань ціни молока на ринку.

 «На фермі утримуємо 1800 голів ВРХ, середньодобовий надій становить 32,8 кг молока на корову. За минулий рік надоїли 11 400 л молока на корову. Нещодавно встановили новий корпус на 560 місць, маємо власний комбікормовий завод. Можемо переробляти у власному цеху 40 тонн молока на добу. Виробляємо кисло-молочну продукцію, а також кілька видів твердих сирів. Для нас власна переробка означає додану вартість продукції, бо на сьогодні тримати 200 чи 300 корів та здавати молоко переробникам невигідно, справедливої ціни на ринку немає», — говорить пан Анатолій.

У приватному сільгосппідприємстві «Пісківське» Бахмацького району, що на Чернігівщині також успішно займаються виробництвом молока, м’яса, вирощуванням племінного молодняку. Утримують 3000 голів ВРХ, з них — тисяча дійних корів. Мають два сучасні доїльні зали, і виробляють молоко екстра-класу для дитячого харчування для однієї із світових харчових корпорацій.

Прагнучи якомога більше переробляти у своєму господарстві і створювати нові робочі місця у селі керівник господарства Валерій Колоша рік тому відкрив сирний цех. Щодня тут перероблять тонну молока, з якого виходить 100 кілограмів твердого сиру «Гауда», м’які сири, сметана, бринза й інші кисломолочні продукти. Пан Колоша пояснює, що незважаючи на засилля молочної продукції у магазинах прихильників натурального фермерського продукту стає все більше, тож сир з ферми беруть дуже охоче, він не пропадає. Щодо рентабельності сирного виробництва, то, за словами керівника ПСП «Пісківське», власна сироварня — справа прибуткова, адже обладнання українського виробництва окупилося менш ніж за рік роботи цеху.

У створенні локального молочного бренду можна піти і від зворотного, — маючи виробничі потужності, побудувати навколо цього молочну ферму. Комерційний директор ТОВ «Старокозацький сир» Ростислав Зіновський згадує, як на початку діяльності вони просто не могли знайти достатні обсяги якісного молока на ринку, тож вимушені були побудувати молочну ферму для потреб виробництва.

 «Для нас, як для виробника, власне молоко означає економію коштів на логістику та закупівлю, і повну простежуваність виробництва», — стверджує він. На сьогодні підприємство виробляє сири тверді, плавлені і масло, Як два попередніх виробники, «Старокозацький сир» продають лише на місцевому рівні, у торгових мережах Одеси.

Як стверджують опитані фахівці, основна проблема наших переробників молока у тому, що вони зазвичай зорієнтовані продавати те, що можуть виробити на потужностях, і мало думають над тим, аби виробляти високомаржинальну і оригінальну продукцію, яка так потрібна ринку. Саме такий підхід може стати дієвим інструментом в руках локальних переробників.

 «Чому швейцарський сир є еталоном по якості і сироварні там працюють десятиліттями? Тому що кожен виробник намагається не копіювати сорт, а створювати власний «крафтовий» продукт, який не можна купити у жодному іншому місці, окрім певної ферми. Це продукт із своєю історією, який бережуть, і він рано чи пізно знаходить свого покупця. Тому перше, ніж відкривати сироварню потрібно думати над тим, які проблеми ви вирішите переробляючи у себе молоко та чи потрібно це ринку», — закликає експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас.

milkua.info за матеріалами Agravery.com

Вже у липні Мінекономіки планує представити проект закону «Про державну підтримку сільськогосподарського страхування».

Про це на своїй офіційній сторінці зазначив Тарас Висоцький, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Згідно з цим законопроєктом держава планує створити умови для с/г страхування:

визначення прогнозних обсягів видатків

затвердження об'єктів с/г страхування, які підлягають державній підтримці

затвердження стандартних страхових продуктів

відшкодування частини страхового платежу

Учасниками агрострахування зможуть стати:

сільгосптоваровиробники, які здійснюють виробництво с/г продукції

страхові компанії, що мають право здійснювати страхування с/г продукції

Об'єкти с/г страхування:

посіви, урожай сільськогосподарських культур

багаторічні насадження, їх урожай

сільськогосподарські тварини, риба, водні біоресурси, сім'ї бджіл у вуликах, включаючи їх продуктивності.

milkua.info