ЄС: зниження попиту на корми вплине на оброблювані культури у 2021-2031

За даними митної статистики, упродовж червня до України завезли 9,03 тис. т охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203) сукупною вартістю майже 20 млн дол. США. Це майже вчетверо більше ніж у червні 2021-го та рекордний показник місячних поставок з 2014-го. Серед ключових постачальників свинини — Польща, Данія, Нідерланди, Бельгія та Іспанія.

«Таку активність зовнішніх поставок спричинили очікування повернення ПДВ та мита для імпортерів-спрощенців. Коли стало відомо, що ця норма набуде чинності з 1-го липня, серед трейдерів почалося негласне змагання. Зокрема, за свідченнями операторів ринку, в другій половині місяця поставки свинини з-за кордону вже не підкріплювалися замовленнями з боку кінцевого покупця такої продукції, а поповнювали складські запаси», — коментують в Асоціації «Свинарі України». «За попередніми оцінками, загальне надходження імпортної свинини у першому півріччі 2022-го склало, понад 30 тис. т. Враховуючи те, що квота поставок свинини з ЄС вичерпана, з першого липня 2022-го надходження кожного кілограма свинини обкладатиметься 20%-вим ПДВ та 10-12% імпортного мита. Таке очікуване здороження імпортної продукції спричинило ажіотаж у червні», — пояснюють в АСУ.

Водночас, в галузевому об’єднанні відзначають, що безпрецедентна імпортна активність не мала надмірного тиску на внутрішній ринок промислової свинини: «Упродовж усього червня на ринку живця спостерігалася позитивна цінова динаміка, підкріплена меншою внутрішньою пропозицією. Так, з одного боку, в цей період на ринок вийшли партії, початок відгодівлі яких припав на перші тижні війни, а з іншого — промислова пропозиція скоротилася через вимушене вибуття з ринку та/чи скорочення виробництва низки операторів на Сході країни».

Асоціація «Свинарі України» 

Світовий молочний ринок наразі на підйомі. Ціни на молоко не ростуть так активно, як раніше, але все ж спостерігається приріст. За даними IFCN індикатор цін на молоко у світі у липні склав 38,9 дол./100 кг молока, що на 55% вище показників липня минулого року та на 1,3% вище ціни червня поточного року. Про це повідомила аналітик Асоціації виробників молока (АВМ) Яна Музиченко.

В Україні у серпні ціни також росли. Ринкова ціна була в підвищеному тренді. Особливо це стосувалося молока ґатунку екстра. У серпні ціна на нього склала 8,65 грн/кг з урахуванням ПДВ. Це на 46,4% вище ціни минулого року.

Ціна на молоко вищого ґатунку у серпні була на 41,7% вищою, ніж торік та склала 8,16 грн/кг. За перший ґатунок переробники платили 7,87 грн/кг (+38,6%).

Зростання цін стало можливим завдяки активній експортній торгівлі та, відповідно, підвищеному попиту на молоко. Світові ціни на масло продовжують рости, що дає можливість українським переробникам непогано працювати на експорт та платити вищу ціну за молоко. Крім того, галузь вже активно готується до осені та зими — те що молока буде не вистачати розуміють усі і намагаються зробити «запас міцності».

Зростання цін не обійшло і прилавки магазинів. Ціни на молочні продукти у серпні зростали, але незначно. В порівнянні із липнем ціна на молоко жирністю 2,5% зросла на 40 коп. — 23,92 грн, масло додало в ціні 88 коп. —187,90 грн/кг, а сир — 30 коп. — 168,32 грн/кг.

Найбільше подорожчав питний йогурт — на півтори гривні, та коштував 48,68 грн/кг.

Виходячи зі світових тенденцій варто очікувати, що в першій половині вересня ціна на молоко буде зростати й надалі та додасть близько 4-5% (з розрахунку молока екстра класу).

Прес-служба АВМ

Мінагрополітики розпочало погашення кредиторської заборгованості минулих років за бюджетними програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу. Про це повідомляє прес-служба відомства.

Так, вже спрямовано перші 175 млн гривень на погашення кредиторської заборгованості за бюджетним програмами: «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» (75 млн грн), «Державна підтримка галузі тваринництва» (100 млн грн).

Загалом, кредиторська заборгованість за даними бюджетними програмами складає 176,4 млн грн та 158,3 млн грн відповідно, яку планують погасити до кінця року у повному обсязі.

Крім того, найближчим часом буде погашено кредиторську заборгованість за програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» в обсязі 55 млн гривень.

pigua.info

З квітня в головних управліннях та обласних фітосанітарних лабораторіях Держпродспоживслужби розпочалося введення в дослідну експлуатацію інформаційних систем PHIS (Phytosanitary Inspection System) та LIMS.

Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час презентації результатів роботи нової команди за пів року, йдеться на сайті відомства.

Першими установами, де запроваджуються нововведення, є Волинське Г У та Волинська обласна фітосанітарна лабораторія. Загалом інформаційні системи будуть введені в дослідну експлуатацію в усіх 24 областях протягом декількох місяців.

«Діджиталізація фітосанітарних лабораторій — крок, який значно полегшить взаємодію лабораторій та бізнесу, дозволить автоматизувати процеси, та, що найважливіше, мінімізувати людський фактор при здійсненні фітосанітарного контролю», — розповіла Владислава Магалецька.

Інформаційна система PHIS забезпечить автоматизацію процесів проведення фітосанітарного контролю. Впровадження системи передбачає створення національної бази даних проведених фітосанітарних процедур і виданих документів, у тому числі й фітосанітарних сертифікатів. Програмне забезпечення передбачає особистий кабінет користувача (суб'єкта господарювання) з отриманням послуг та оформленням документів онлайн для пришвидшення оформлення вантажів, майбутню інтеграцію з the HUB для обміну фітосанітарними сертифікатами та ряд інших функціональних можливостей.

LIMS — інформаційна система, призначена для управління проведенням лабораторних досліджень. ЇЇ впровадження допоможе поліпшити систему контролю фітосанітарних експертиз та інших аналізів.

Раніше Владислава Магалецька повідомляла, що діджиталізація є одним з ключових напрямків реформування Держпродспоживслужби.