Експорт живця: зовнішньоторгове сальдо залишається від'ємним

Минулого тижня Департамент сільського господарства США (USDA) опублікував оновлений прогноз розвитку ситуації на глобальних ринках м’яса, зокрема, птиці. Очікується, що наступного року зросте як глобальне виробництво так і експорт курятини.

Прогнозується, що у 2021 році виробництво птиці в світі зросте на 2% до рекордних 102,9 млн тонн. У той же час, зростання обсягів виробництва в Китаї уповільниться через зниження споживчого попиту. З іншого боку помірне збільшення буду спостерігатися серед інших провідних виробників (Бразилія, ЄС, США та Індія). Хоча частина цього приросту буде спрямована на міжнародні ринки, прогнозоване економічне зростання в основному сприятиме розвитку внутрішнього попиту в країнах-виробникиах.

Обсяги експорту м’яса птиці у 2021 році також має зрости на 2% до рекордних 12,2 млн тонн. Провідний світовий експортер Бразилія забезпечить понад третину зростання.

Очікується, що наступного року Україна закріпить свою позицію (шосте місце) серед глобальних експортерів курятини і продасть за кордон 430 тис. тонн м’яса птиці.

Meat-Inform

PigUA.info підбили підсумки з поширення африканської чуми свиней (АЧС) у світі за серпень 2019-го року.

Минулого місяця за інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) нові спалахи африканської чуми свиней зафіксували у: Румунії — 758 спалахів, Лаосі — 84, Польщі — 83, Угорщині — 80, Болгарії — 54, Латвії — 23, Молдові — 18, Сербії — 16, Словаччині —13, Україні — 8, КНР — 6, М'янмі — 3, ПАР — 2, Бельгії — 1, Зімбабве — 1.

В Україні за даними Держпродспоживслужби зафіксували 8 спалахів хвороби: 4 — у приватних господарствах Дніпропетровської, Миколаївської, Херсонської та Кіровоградської областей; 1 — на свинокомплексі ТОВ «Галичина-Захід» у Львівській області, де у ході ліквідації спалаху знищили близько 100 тис. свиней; 3 — у Одеській та Миколаївській областях, де вірус виявили у тушах знайдених свиней та дикого кабана.

До постраждалих країн також приєдналися Сербія та М’янма. У азійській країні перший випадок зафіксували 14 серпня у селі Кен Тунг у штаті Шан на сході країни, неподалік від кордону з Китаєм.

Сербія надіслала офіційне підтвердження у МЕБ 11 серпня, проте стався перший випадок ще 30 липня у присадибному господарстві в с. Рабровац, неподалік від Белграду. Через спалах Боснія і Герцеговина, Північна Македонія та Чорногорія призупинили імпорт свинини з країни.

У Болгарії ще один випадок виявили на промисловій фермі с. Караманово Русенської області, де утримували 4500 голів свиней. Аби зупинити поширення хвороби, влада країни видала указ про знищення усіх свиней у 10-кілометровій зоні навколо промислових свиноферм. Після прийняття рішення по всій країні відбулися масштабні акції протесту.

У серпні вірус поширився на більшу частину території Лаосу. Про наявність хвороби повідомили 15 з 18 провінцій країни. У ході превентивних заходів довелося знищити більше 25 тис. свиней.

У В'єтнамі вірус зафіксували в останній незачепленій АЧС провінції Нінь Туан. За останніми даними ФАО, у країні знищили через хворобу близько 4,5 млн свиней.

Нелегальні вакцини проти африканської чуми свиней почали з’являтися у Китаї. Одна 250-мм пляшечка фейкової вакцини обійшлася доведеним до відчаю фермерам у 5 тис. доларів США. Міністерство сільського господарства країни повідомило, що будь-яка діяльність, пов’язана з виробництвом, продажем та використанням вакцини, є «серйозною протизаконною поведінкою», а особам або компаніям, які були причетні до такої діяльності, назавжди заборонять виготовляти будь-яку вакцину у Китаї. Кількість знищених через АЧС свиней у цій країні сягнула 1,17 млн голів.

Ринок нетелей — сезонний: роки з великою кількістю пропозицій і низьким попитом змінюються на періоди з низькою пропозицією і високим попитом, що підвищує ціну.

Про це розповів директор LECHES s.r.o. Міхаел Комар, пише agrotimes.ua

Торік у Європі продавали більше нетелей через неврожаї. У 2020 році пропозиція нижча, а отже, ціна пішла вгору.

«Якщо будуть низькі врожаї, можна очікувати зниження цін на нетелей», — переконаний експерт.

Він додав, що загалом у Східній Європі (Чехія, Угорщина) вартість нетелей нижча, ніж у Західній (Нідерланди, Італія, Франція), хоча якість у них висока.

Для порівняння: нетель із Чехії коштує 1,8 тис. євро, з Нідерландів — 1,95 тис. євро, а з Італії чи Іспанії — 2,5 тис. євро.

Однак і мета у господарств у цих регіонах різна: якщо в Східній Європі фермери зацікавлені в продажі нетелей, у Західній Європі просто продають надлишок поголів'я, адже стадо не може рости нескінченно.

Сучасне українське харчове законодавство не зовсім досконале і багато ще потрібно змінювати у ментальних підходах до державного контролю, а також спробувати нові підходи щодо консультування виробництв у правильності імплементації вітчизняного законодавства.

Про це зазначила т. в. о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко, під час Всеукраїнського молочного форуму-2020, йдеться на сайті Держпродспоживслужби.  

«На сьогодні у нас взагалі відсутнє поняття, що таке фальсифікат, і навіть на рівні робочої групи ми дуже довго говорили про те, що таке фальсифікат, і питали, ми беремо Європейське визначення, чи ми робимо знову щось своє. Закон про фальсифікат не треба, треба всього на всього лише вести зміни до Закону України № 771 „Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів“ та передбачити відповідальність і повноваження», — зазначила Ольга Шевченко.

Продовжуючи виступ, вона зауважила, що враховуючи сьогоднішню реальність, тільки спільними зусиллями влади бізнесу та громадськості можливо створити якісно нову молочну галузь, продукція якої стане ще більш безпечнішою, якіснішою та більш конкурентоздатною.

Окрім того, Ольга Шевченко навела статистичні дані щодо проведених Держпродспоживслужбою перевірок виробників даної галузі та наголосила про відповідальність виробників щодо виготовлення та обігу фальсифікованої продукції. Зокрема, вона відзначила, що за останні роки різко зросла громадська активність щодо проведення спільних заходів з державними органами та ефективність роботи проєкту «СТОП фальсифікат» щодо виявлення неякісної харчової продукції.