Експерт розповів, коли очікувати зниження цін на нетелей

Додавання екстракту цитруса в комбікорми для поросят дозволяє підвищити концентрацію незамінних кислот в плазмі, поліпшити морфологію кишечника і активність травних ферментів.

До таких висновків в рамках серії експериментів прийшла група європейських вчених. Передбачається, що використання екстракту цитруса може бути особливо корисним при відлученні поросят. У цей період їх організм виявляється особливо схильним до стресу, що часто проявляє себе у вигляді діареї, яка лікується антибіотиками.

Науці вже відомо, що біофлавоноїди, які містяться в цитрусових, можуть виконувати в організмі різні біологічні функції. Вони виявляють сильні антиоксидантні, протизапальні, антибактеріальні і навіть антиракові властивості.

За матеріалами AllAboutFeed

Вже четвертий день діє заборона на поставки в Росію білоруської свинини, а офіційний Мінськ так і не роз’яснив свою позицію з приводу виявлення геному вірусу АЧС в м’ясный продукції з Білорусі. Однак, як повідомляють білоруські журналісти, в деяких селах республіки йде знищення свиней.

Россільгоспнагляд уточнює, що запитував у Білорусі інформацію щодо епізоотичного стану на території країни, в тому числі щодо АЧС, ще 5 березня. Однак ніяких офіційних заяв в Мінську за цей час не зробили. На наполегливі прохання журналістів там пояснили, що «ситуація з особливо небезпечними захворюваннями тварин в країні благополучна, в тому числі щодо АЧС», «випадків захворювання свиней АЧС на фермах немає». Не стали обговорювати цю тему і на Гомельському м’ясокомбінаті.

Тим часом в країні періодично обговорюють на рівні регіональних і недержавних ЗМІ випадки поголовного знищення свиней в тому чи іншому регіоні. Зокрема, в лютому такі історії розповідали жителі агромістечка Нова Гута, де і розташований той самий радгосп-комбінат «СОЖ». Однак і там журналістам пояснювали, що ніяких спалахів АЧС у них немає. Правда, спростувати фактичне знищення свиней було досить складно, тому його фахівці сільгосппідприємства пояснили «плановою модернізацією» старих ферм і «технологічним знищенням» тварин.

Якщо подивитися дані офіційної статистики, то і вона фіксує дуже серйозне зниження поголів’я свиней на початку цього року. Зокрема, станом на 1 січня 2018 року в Білорусі було 3156 тис. свиней, а вже на 1 березня — тільки 2689,3 тис. Зниження — 14,7%. Це найнижчий рівень поголів’я свиней з 2011 року. Найвищі темпи зниження поголів’я білоруська офіційна статистика фіксує в Гомельській і Брестській областях. Зокрема, на початку березня цього року в Гомельській області стало на 15% свиней менше, ніж було рік тому, а в Брестській — на всі 24%.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Через новини про зниження поголів’я свиней у наступному році та збільшення обсягів імпорту серед українців все частіше починають ходити чутки, що скоро на прилавках продаватимуть лише продукцію завезенну з закордону.

Проте не варто панікувати, адже загалом обсяги імпорту не такі великі, аби заполонити ринок. За даними Економічного дискусійного клубу, протягом 2017 року попит внутрішнього ринку на свинину складе 815 тис. тонн, тоді як власне виробництво забезпечує 750 тис. тонн.

Загалом, протягом останніх кількох років м’ясопереробні підприємства все більше покладаються на внутрішньо вироблену свинину. І хоча Україна поступово починає розвиватися як експортер, все ж ми поки не можемо похизуватися повною незалежністю від поставок з-за кордону. Тим не менш, відсоток імпортованої продукції відчутно послабився. Так, у 2013 році питома вага імпортованої свинини, свинячих субпродуктів, жиру та м’ясопродуктів складала ледве не чверть загальної ємності ринку, а впродовж останніх трьох років цей показник менший за 10%.

«Основна товарна позиція, яку імпортують до України в найбільших обсягах — свинячий жир. Проте, не варто плутати його з салом для споживання, яким люблять ласувати українці. Такий свинячий жир не знайдеш на полицях супермаркетів. Його основним імпортером є м’ясопереробні підприємства, які використовують жир у виробництві сирокопчених та напівкопчених ковбасних виробів. Імпортне сало, на відміну від українського, тугоплавкіше, тому його використання м’ясопереробнику зручніше», — коментує аналітик Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

За її словами, окрім сала, як сировину для ковбасних виробів, імпортують свинячу печінку, інші морожені субпродукти та свинячий тримінг (безкісткове м’ясо з різних частин свинячої туші). Це дозволяє переробникам зменшити собівартість виробництва м’ясопродуктів. Епізодично до України потрапляють і цілі свинячі частини (грудинка, лопатка та ін.) чи напівтуші, однак питома вага такої продукції дуже незначна. Вона суттєво поступається частці свинячого тримінгу, яка складає не менше двох третин загальних обсягів імпорту свинини за підсумками трьох кварталів 2017.

"Звичайно, є частина продуктів свинячого походження, які все ж потрапляють на полиці супермаркетів та до меню ресторанів. Це — хамон, прошутто, бекон, паштети та інші м’ясні та ковбасні вироби. Проте сукупні обсяги їх імпорту за січень-вересень 2017 склали менше 1 тис. т, чи менш ніж 4% від середньомісячних обсягів промислового виробництва ковбасних виробів з усіх видів м’яса в Україні. Ціна імпорту таких смаколиків варіює в межах від 1 дол. США до понад сотні доларів за кілограм, а середня цінова позначка складає не менше 5 дол. США/кг.

Також варто зауважити, що виробництво свинини в Україні впало не так значно. За інформацією Держстату, виробництво охолодженої свинини протягом січня-вересня 2017 року скоротилося на 5,4% (182 тис. тонн), тоді як замороженої — зросло на 20,8% (10,7 тис. тонн).

PigUA.info за матеріалами agravery.com

31 грудня відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо стабілізації цін на природній газ власного видобутку для задоволення потреб суб'єктів господарювання, які виробляють товари, що мають істотну соціальну значущість. Зокрема, хліб житній, батон, борошно, молочна продукція, олія соняшникова, яйця, курятина.

Документ підписали Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, Голова ради директорів Спілки молочних підприємств Вадим Чагаровський, директор асоціації «Національна асоціація молочників України «Укрмолпром» Василь Бондаренко, Голова ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко, директор громадської спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський, Голова ради об'єднання підприємств хлібопекарної промисловості «Укрхлібпром» Олександр Васильченко, президент асоціації Всеукраїнська асоціація пекарів Юрій Дученко, генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук.

Роман Лещенко зазначив, що стабілізація цін на природній газ власного видобутку є одним з найважливіших питань Уряду, адже цьогоріч у світі спостерігається рекордне зростання ціни на газ.

«Для збереження цінової стабільності на соціально значущі товари, за рішенням Уряду та Президента України була напрацьована дорожня карта підтримки ключових галузей харчової промисловості. Підписання меморандуму — це свідчення того, що взаєморозуміння між державою та бізнесом є: компромісні рішення знайдені. Ми хочемо запропонувати галузі в умовах підвищення цін по енергоносіях через енергетичну біржу забезпечити їх газом власного видобутку за доступною ціною», — наголосив Міністр.

За умовами Меморандуму, сторони об'єднали зусилля для створення сприятливих умов для виробників, які виробляють соціально значущі товари з метою стабілізації ціни на природній газ власного видобутку на засадах законності, прозорості, чесної конкуренції та соціальної відповідальності.

Роман Лещенко додав, що відповідно до змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» визначено оптимальний граничний рівень постачальницько-збутової надбавки до ціни природного газу власного видобутку на рівні не більше 25 відсотків для задоволення потреб суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів.

«У питанні продуктів харчування має зберігатися баланс — це продовольча безпека, відсутність дефіциту, стабілізація цін ринковими інструментами, підтримка національного товаровиробника харчової продукції в період значних коливань на енергоресурси», — резюмував Роман Лещенко.

minagro.gov.ua