Експорт української курятини збільшився на 8% з початку 2020 року

17-лист-2020

Україна в січні-жовтні 2020 р відправила на експорт 359,54 тис. т м'яса і їстівних субпродуктів птиці, що на 8% більше аналогічного періоду 2019 року (333,8 тис. т).

Про це свідчать дані Державної митної служби України.

Однак, в грошовому еквіваленті експорт курятини з початку 2020 року становив $ 468,53 млн, що на 2,3% нижче показника за 10 місяців 2019 року ($ 479,7 млн).

Головними покупцями вітчизняного м'яса і їстівних субпродуктів птиці з початку поточного року є:

Саудівська Аравія - 82,2 тис. т на $ 107,1 млн (22,85%);

Нідерланди - 60,5 тис. т на $ 78,8 млн (16,82%);

ОАЕ - 35,8 тис. т на $ 46,6 млн (9,95%);

інші - 164,2 тис. т на $ 236 млн (50,38%).

При цьому, імпорт даної продукції в Україну склав 90,92 тис. т на суму $ 38 млн.

latifundist

Більше новин
Експорт зерна у новому сезоні перевищив півмільйона тонн
05-лип-2019

Україна у новому сезоні експортувала вже понад півмільйона тонн зерна. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Міністерства аграрної політики і продовольства України.

За даними Мінагрополітики, станом на 5 липня у новому маркетинговому році Україна експортувала 636 тис. тонн зернових і зернобобових культур.

Зокрема:

пшениці - 64 тис. тонн;

ячменю - 6 тис. тонн;

кукурудзи - 566 тис. тонн.

Експорт борошна сягнув 3,6 тис. тонн.

Джерело: УНН

Детальніше
Учасники ринку: Інновації стануть вирішальними у відновленні агросектору після війни
27-черв-2022

З початку повномасштабного військового вторгнення рф АПК України втратив $4,3 млрд.

Такими оцінками поділилася керівниця Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Марія Богонос, пише AgroPortal.ua.

За її словами, втрати одних лише сільгоспугідь від окупації, забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами чи прямого фізичного пошкодження складають $2,1 млрд.

Війна вдарила по найбільш слабких місцях аграрного сектору в Україні та світі. Суттєво збільшились ціни на добрива та паливо, зменшились площі сільгоспугідь, падіння експорту з України призвело до дефіциту зернових та соняшникової олії у світі, а для українських виробників — до зменшення виручки, зазначають у KSE.

«Криза з подібними наслідками виникає у світовій історії не вперше та не востаннє. Яким чином сільське господарство може стати менш вразливим? Потрібно продовжувати розробки інноваційних підходів та технологій», — говорить Богонос.

Звісно, інновації — не найперше, коли в країні йдеться про фізичне виживання населення, але високоякісні ресурси під час посівної показали свою ефективність, каже операційний директор «Агро-Регіон» Володимир Кравцов. За його словами, деякі технологічні рішення настільки ефективні, що їхня окупність складає пів року-рік.

Та й розробка нових технологій — дуже витратна справа, додає директор з маркетингу компанії «Сингента» в Україні Костянтин Іванюк.

Але після перемоги та відновлення експорту постане питання відновлення, навіть переродження галузі та держави в цілому. Тоді інновації матимуть вирішальне значення. Але їх не буде, якщо припинити працювати над ними сьогодні, коли важко.

Про те, що зовсім відмовлятися від інновацій не варто, говорить і керівник відділу R&D ІМК Олексій Місюра.

Він погоджується, що умовний безпілотний трактор з Німеччини в Чернігівську область зараз ніхто не повезе на випробування.

Олексій Місюра, керівник відділу R&D ІМК

«Але при цьому доступність інноваційного обладнання може зараз залежати від політики компанії, яка його постачає. Хтось ставить усі проєкти на паузу до закінчення бойових дій в Україні, а хтось досі готовий везти на поле свої, наприклад, сенсори листової діагностики (знову ж таки, за умови їх фізичної наявності в Україні)».

Вже зараз із аграріями зв’язуються компанії, які пропонують свої послуги з внесення ЗЗР дронами. «У пізніх фазах росту культур (коли кліренсу самохідних обприскувачів уже не вистачає для виконання роботи без істотних пошкоджень посіву) дрони можуть залишитися єдиною опцією в цьому сезоні», — вважає експерт. 

Компанії, які мали потрібний рівень технологічного розвитку до війни, повною мірою користуються ним зараз для виживання, додає керівник відділу R&D ІМК.

Попри всі існуючі складнощі, катастрофи з постачанням матеріальних ресурсів опитані агровиробники не спостерігають. Та й постачальники насіння, ЗЗР та інших складових аграрного виробництва спрямовують на забезпечення ресурсами всі зусилля.

«Ми не припиняємо жоден план із упровадження нових продуктів. Також продовжують розвиток цифрові технології. На період війни ми навіть зробили вільний доступ до деяких цифрових рішень», — коментують у компанії «Сингента».

У наступні роки «Сингента» планує вивести на український ринок ще 5 нових продуктів. Один із них — ЗЗР на основі Адепідинутм — передової діючої речовини з класу карбоксимідів (SDHI). Також компанія працює над сегментом продуктів біологічного походження — стимуляторів і засобів захисту.

У насінництві найбільш очікуваною та значущою подією нового сезону буде запуск нової технології у соняшнику під назвою AIR, що дозволить фермеру дуже гнучко планувати захист від бур’янів. Буде поповнення лінійки гібридів кукурудзи Artesian. 

Чи не найбільшу роль цього сезону в підтримці агроіндустрії відіграватимуть «Фінансові рішення». «Здатність конвертувати зерно в гроші буде мати вирішальне значення у новому сезоні», — підсумували в компанії «Сингента».

agroportal.ua

Детальніше
Щодо випадку АЧС в Рівненській області
21-квіт-2017

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області 19.04.2017 в особистому підсобному господарстві громадянина, який проживає в с. Городок (Володимирецький район, Рівненська область), було зареєстровано захворювання та загибель свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ) 20.04.2017 встановлено діагноз - африканська чума свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 002635 п.м./17 від 20.04.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС 21.04.2017 проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Володимирецькій районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Основою аграрного сектору в Україні має бути переробка, — Денис Шмигаль
30-лип-2020

У вівторок, 28 липня, в рамках робочої поїздки до Полтавської області Прем’єр-міністр Денис Шмигаль ознайомився з діяльністю приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Урожай».

Про це йдеться на сайті Урядового порталу.

Окрім Глави Уряду, були також присутні Віце-прем’єр-міністр — Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко та голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов.

Прем’єр-міністр відзначив орієнтованість підприємства на вирощування української селекції та заявив, що вона має гарні перспективи: «Продукція українських виробників дуже якісна, і цей напрямок варто розвивати».

Як підкреслив Прем’єр-міністр, під час бюджетного процесу державі вдалося зберегти 4 млрд грн на підтримку аграріїв. І цього року Уряд має низку пріоритетів.

«Перше, це здешевлення кредитів для АПК. По-друге, компенсація вартості за сільгосптехніку вітчизняного виробництва. Це дуже успішна програма, по якій вже вибрано 670 млн грн. А також підтримка переробки», — сказав Денис Шмигаль.

Основою майбутнього аграрного сектору в Україні, за словами очільника Уряду, має бути переробка. Цьогоріч на державну підтримку переробки сільськогосподарської продукції передбачено 1 млрд грн.

«На цьому має бути великий акцент, бо це конвертація в додану вартість, що є збільшенням прибутку для аграрія та для держави. У наступних роках сподіваюсь на збільшення відповідного фінансування», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також зауважив, що Уряд буде працювати над програмами з підтримки малих та середніх українських сільгоспвиробників.

«Міністерству економіки вже поставлене завдання переглянути програми державної підтримки на 2021 рік та розробити механізм страхування аграріїв, який надасть певні гарантії та впевненість. Рішення наразі опрацьовуються, щоб наступного року ми мали ефективний механізм захисту представників галузі», — заявив Прем’єр-міністр.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок