Експорт зерна у новому сезоні перевищив півмільйона тонн

Президент Володимир Зеленський підписав Закон № 1601-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який Верховна Рада ухвалила 1 липня поточного року.

Про це повідомили в офісі президента.

Закон покликаний забезпечити фінансову стабільність виробників за несприятливих погодних умов, сприяти збільшенню застрахованих сільськогосподарських угідь та розширенню ринку страхування такої продукції.

Зокрема, документ збільшує ставку податку на дохід за договорами страхування с/г продукції на 0,5 відсоткових пункту з метою подальшого спрямування цих коштів на підтримку страхування зазначеної продукції.

Законом визначається механізм надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам для страхування їхньої продукції, а також вимоги до учасників ринку, яким може надаватися така допомога.

Крім того, визначаються об'єкти страхування, страхові продукти, ризики та випадки страхування з державною підтримкою.

Розмір часткового відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам страхових платежів встановлено на рівні до 60%. Водночас зазначається, що конкретний розмір компенсації визначатиметься з огляду на можливості державного бюджету у відповідному порядку використання бюджетних коштів.

Водночас документ скасовує положення щодо страхування сільськогосподарської продукції через Аграрний страховий пул.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Сучасне українське харчове законодавство не зовсім досконале і багато ще потрібно змінювати у ментальних підходах до державного контролю, а також спробувати нові підходи щодо консультування виробництв у правильності імплементації вітчизняного законодавства.

Про це зазначила т. в. о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко, під час Всеукраїнського молочного форуму-2020, йдеться на сайті Держпродспоживслужби.  

«На сьогодні у нас взагалі відсутнє поняття, що таке фальсифікат, і навіть на рівні робочої групи ми дуже довго говорили про те, що таке фальсифікат, і питали, ми беремо Європейське визначення, чи ми робимо знову щось своє. Закон про фальсифікат не треба, треба всього на всього лише вести зміни до Закону України № 771 „Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів“ та передбачити відповідальність і повноваження», — зазначила Ольга Шевченко.

Продовжуючи виступ, вона зауважила, що враховуючи сьогоднішню реальність, тільки спільними зусиллями влади бізнесу та громадськості можливо створити якісно нову молочну галузь, продукція якої стане ще більш безпечнішою, якіснішою та більш конкурентоздатною.

Окрім того, Ольга Шевченко навела статистичні дані щодо проведених Держпродспоживслужбою перевірок виробників даної галузі та наголосила про відповідальність виробників щодо виготовлення та обігу фальсифікованої продукції. Зокрема, вона відзначила, що за останні роки різко зросла громадська активність щодо проведення спільних заходів з державними органами та ефективність роботи проєкту «СТОП фальсифікат» щодо виявлення неякісної харчової продукції. 

Забезпеченість фермерів добривами всього по Україні складає 32%, з них азоту — 33% (в минулому році було 36%, з них азоту — 37%).

Для проведення весняно-літніх польових робіт 2018 року сільськогосподарськими підприємствами замовлено 995,5 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, в тому числі азоту — 699,3 тис. тонн, фосфору — 164,3 тис. тонн та калію 131,9, що становить в середньому на 1 га посівної площі 52 кг поживних речовин мінеральних добрив, з них азоту — 37 кг на 1 га посіву.

За оперативними даними з регіонів станом на 26.01.18 р. сільськогосподарськими підприємствами закуплено 185,7 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, з них азоту — 136,3 тис. тонн поживних речовин (в минулому році було закуплено 220,4 тис. тонн поживних речовин, з них азоту 164,4 тис. тонн).

За останній тиждень закуплено 55,7 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, з них азоту 40,5 тис. тонн (в минулому році було закуплено 90,3 тис. тонн поживних речовин, з них азоту 68,5 тис. тонн).

Враховуючи перехідні залишки, всього наявність під весняно-літні польові роботи становить 315,2тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, з них азоту 228,8 тис. тонн (в минулому році було 342,6 тис. тонн поживних речовин, з них азоту 248,6 тис. тонн).

Наявність, з урахуванням перехідних залишків, на 1 гектар посівної площі становить 16 кг поживних речовин мінеральних добрив, з них азоту — 12 кг/га.

iogu

Минулого тижня на українському експортному ринку пшениці (базис FOB) почалося зниження індикативних цін пропозиції на зерно врожаю як минулого, так і поточного року після досягнення ними історичних максимумів.

Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».

Відзначається, що цінова ситуація розвивалась під тиском майже повної відсутності торгівлі, великих залишків вказаної культури всередині країни, а також інформації про добрий стан озимини та початок ярої сівби в Україні.

«Однак варто зазначити, що через бойові дії площі під ярими культурами в Україні в 2022 р. можуть скоротитися на 35%. Крім того, зниженню цін сприяв пошук країнами-імпортерами альтернатив причорноморському зерну: зокрема,  уряд Єгипту веде переговори з представниками Аргентини, Індії, Франції та США щодо налагодження імпорту пшениці. Більш активне здешевлення зернової обмежувалося зростанням котирувань на світових біржах (у т.ч. через сумніви щодо успіху переговорів і швидкого припинення війни між рф та Україною)», — пояснюють аналітики «АПК-Інформ».

Так, індикативи цін пропозиції на пшеницю з протеїном 12,5%, 11,5% та фураж із постачанням у квітні з портів Чорного моря знизилися на 20-25 USD/т і станом на кінець минулого тижня досягли 415-435, 405-425, 390-410 USD/т FOB.

Тим часом ціни пропозиції на ті ж самі позиції, але майбутнього врожаю, знизилися на 10-30 USD/т — до 360-390, 350-385 та 330-365 USD/т із постачанням у липні-серпні.

agroportal.ua