Експорт товарів до Канади зріс на 14 млн дол. США

Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) презентувало перелік агропродукції, яка постачатиметься за квотами в рамках зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Канадою. Про це йдеться у доповіді викладеної на сайті МЕРТ.

Експорт українських товарів до Канади

3 моменту набуття чинності Угодою, Канада відкриє для українських експортерів 98% свого ринку товарів. Але ЗВТ передбачає квоти лише на 22 аграрні групи українських товарів:

• пшениця ячмінь і продукція їх переробки
• молочні продукти
• курятина і субпродукти з курятини
• індичка та субпродукти з індички
• яйця інкубаторних курей та курчат
• яйця і яєчні продукти
• яловичина та телятина маргарин свинина
• арахісове масло

Інші товари з моменту набуття чинності ЗВТ ввозитимуться до Канади без мита.

Імпорт канадських товарів до України

Зі свого боку Україна зобов'язалася: здійснити повну лібералізацію для 72% товарів та скасувати ввізні мита з використанням перехідних періодів (З, 5 та 7 років) для 27% товарів, впровадити часткову лібералізацію для чутливих сільськогосподарських товарів.

Поетапне скасування ввізних мит:

• 3 роки — живі вівці та птиця, яловичина, баранина, горіхи, продукція борошномельно-круп'яної промисловості, соуси, супи і заготовки тощо;
• 5 років — окремі субпродукти свиней, плоди та насіння олійних культур, інші жири та олія рослина тощо;
• 7 років — свинина свіжа та охолоджена молоко та вершки, яйця птиці, мед, овочі, ковбаси тощо.

Часткова лібералізація

М’ясо та субпродукти птиці морожені, масло тваринне, сир, маргарин та суміші тощо. Зокрема, на окрему продукцію м’яса птиці, щодо якої Україна має значний експортний потенціал, ставки ввізних мит знизяться лише на 20% протягом 7 років.

Тарифні квоти:

• морожена свинина та субпродукти, сало;
• вилучено з режиму вільної торгівлі цукор (8 позицій).

З моменту набуття чинності угоди ЗВТ Канада може ввозити до України безмитно такі групи товарів:

Риба та морепродукти, зернові, арахіс, олійне насіння та плоди інших олійних культур, шоколад, хлібобулочні і кондитерські вироби, соки фруктові, пиво, вино тощо.

На початку вересня в центральному регіоні України фіксується збереження підвищувальної цінової динаміки на ринку ГМ соєвих бобів. Ціни попиту зросли на 200-500 грн/т і станом на 7 вересня озвучуються операторами ринку переважно в межах 11200-14000 грн/т СРТ.

Про це повідомляє  ІА «АПК-Інформ».

Відзначається, що зростанню цін, як і раніше, сприяв високий попит переробних підприємств, які терміново потребували формування сировинної бази для роботи в короткостроковій та середньостроковій перспективі, та збільшення конкуренції серед покупців, особливо це стосується олійної з високими якісними показниками. Однак значні запаси соєвих бобів у сільгоспвиробників та досить активне надходження пропозиції на ринок перешкоджали більш істотному зростанню цін.

В окремих областях України розпочалася збиральна кампанія, однак це суттєво не вплинуло на цінову ситуацію, оскільки покупці повідомляли про недостатню олійність бобів нового врожаю, що наразі пропонують аграрії, і продовжували віддавати перевагу закупівлі врожаю минулого року.

Впровадження системи аналізу ризиків і контролю критичних точок (НАССР) зараз обов'язкове не для всіх операторів ринку – лише для середніх і великих операторів. 80-90% операторів ринку – це дрібні, для них він стане обов'язковим лише з вересня.

Про це зазначив керівник Держпродспоживслужби Володимир Лапа, передає AgroPolit.com.

«Зрозуміло, що коли до нас надходить заявка про перевірку компанії, яка працює на експорт – там НАСCР обов'язковий, незалежно від розміру. Адже якщо не буде НАСCР, не буде експортної торгівлі. Зараз трохи передчасно говорити про якусь статистику, про це можна буде звітувати в кінці року», — зазначив Лапа.

Він зазначив, що сьогодні спостерігається зацікавленість і пожвавлення в цьому напрямку. Хоча всі говорять про закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» в редакції від 22 липня 2014 року (№1602) та обов'язковість процедур, заснованих на принципах НАСCР. Багато говориться про те, що тут не потрібна сертифікація, головне – впровадження.

Сьогодні, хоча б на базовому рівні, більшість виробників розуміє принцип базового харчового законодавства, адже раніше були інші альтернативні системи, а НАСCР ніхто особливо не контролював і лише зараз питання стає руба, — додав Лапа.

Він повідомив, що Держпродспоживслужба разом із Мінагро зробили онлайн-курс щодо НАСCР, який може суттєво допомогти бізнесу розібратися з незрозумілими питаннями.

milkua.info

Експорт молока за перший квартал поточного року виріс на 82% в порівнянні з відповідним періодом 2016 року.

Про це повідомив економіст інвестиційного відділу Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак.

Як повідомив експерт, зростання експорту в значній мірі було спричинене зростанням світових цін.

«В натуральному вимірі експорт зріс приблизно на 40%. Однак експорт був нижчим, ніж в першому кварталі 2015 року, коли ситуація теж не була сприятливою для експортерів. Особисто для мене, найприємнішим в тенденціях є те, що перші суттєві об'єми продукції були експортовані до ЄС. Так, вони і далі є незначними на фоні експорту до інших регіонів — не більше 3%, однак, це вже певний прорив. Адже ЄС — це найвибагливіший ринок світу, найконкурентніший і найзахищеніший. Крім того, ЄС є найбільшим експортером молокопродуктів в світі. Тому кожен відсоток в структурі експорту, який іде до ЄС — це великий плюс для української молочної галузі та для її репутації», — підкреслив Андрій Ярмак.

Експерт також прогнозує зростання обсягів експорту масла.

«Вперше масло стало основним експортним товаром.Наші виробники змогли скористатися зростанням світових цін на цей продукт. І в найближчі місяці, я сподіваюсь, ми побачимо ще більш стрімке зростання експорту масла та сухого молока з України», — зазначив Андрій Ярмак.

За матеріалами AgroReview.com