Експорт м'яса птиці з України знизився в доларах на 4%, яєць - на 13,1%

Україна є одним з найбільших експортерів м'яса птиці в світі. За підсумками минулого року наша країна посіла 8 місце в світовому рейтингу, - обсяг продажів даної продукції за кордон досяг 431 тис. т.

Основними країнами-імпортерами українського м’яса птиці є: Саудівська Аравія (19% українського експорту), Нідерланди (12%) та ОАЕ (8%). 

На кожному із перерахованих ринків в 2020 році українські постачальники входять в число найбільших. Структура імпорту м’яса птиці в даних країнах в розрізі основних країн-постачальників виглядає наступним чином:

- Саудівська Аравія: Бразилія (70%), Франція (10%), Україна (13%);

- Нідерланди: Німеччина (22%), Польща (18%), Великобританія (18%), Бельгія (13%), Україна (9%);

- ОАЕ: Бразилія (71%), США (7%), Саудівська Аравія (6%), Україна (4%).

“І хоча зараз ми спостерігаємо скорочення обсягів виробництва м’яса птиці на 4% у 1-му півріччі 2021 року, обсяги експорту залишаються стабільно високими. Це дає підстави сподіватися на подальші високі місця в рейтингу найбільших світових експортерів м’яса птиці”, - коментує Світлана Литвин, аналітик УКАБ.

УКАБ

Щорічно в Україні зникає така кількість корів, яке могла б скласти одне середнього розміру підприємство.

Про це розповів Вадим Чагаровський, голова «Союзу молочних підприємств України» в матеріалі AgroPolit.com.

За його словами, кількість поголів'я корів в Україні досягла найменшого показника — 1,7 млн ​​голів.

«Навіть за радянських часів в 1946 році було 4,6 млн корів. Критичні показники свідчать про необхідність термінового втручання з боку держави і сприяння розвитку молочної галузі», — зазначив Вадим Чагаровський.

Він також додав, що в період карантину для протидії поширення коронавіруса попит на молочні продукти в магазинах України зменшився, тому що знизилася купівельна спроможність громадян. Також не працювали тривалий час установи, була обмежена робота готельно-ресторанного бізнесу.

«Отже, молочний бізнес втратив споживачів і ресурси, які могли отримати від продажу», — підкреслив фахівець.

З огляду на багаторічну ситуацію, в якій знаходиться молочна галузь, і форс-мажорні обставини 2020 року, пов'язані з карантином, Вадим Чагаровський запропонував чиновникам ряд кроків для підтримки галузі. А саме:

посилити боротьбу з фальсифікацією молочних продуктів, тому що в умовах пандемії «підприємства-фальсифікатори» активно використовують продаж через мережу Інтернет;

провести закупівлю вершкового масла АТ «Аграрним фондом» (механізм інтервенції вже використовувався);

надати підтримку експорту молочної продукції в вигляді дотування на 1 т;

підписати меморандум з виробниками, торгівлею та міністерством про скорочення термінів розрахунків торговельними мережами до 14 днів;

державні закупівлі молочних продуктів для ЗСУ, пенітенціарної служби, підприємств МОЗ здійснювати тільки від підприємств-виробників.

На виконання Указу Президента України від 21 квітня 2022 р. № 266/2022 «Питання Національної ради з відновлення України» утворено Національну раду з відновлення України від наслідків війни. Про це повідомляють в пресслужбі Кабміну.

Для реалізації завдань при Національній раді створено 23 секторальні робочі групи.
Розділ «Екологічна безпека» Плану відновлення України у воєнний і післявоєнний періоди включатиме такі пріоритетні напрямки:

• Реформування державного управління у природоохоронній галузі;
• кліматична політика:
• запобігання та адаптація до змін клімату;
• екологічна безпека та ефективне управління відходами;
• збалансоване використання природних ресурсів в умовах підвищеного попиту і обмежених можливостей;
• збереження природних екосистем і біологічного різноманіття.
• відновлення та розвиток природоохоронних територій та об'єктів.

До складу Робочої групи «Екологічна безпека» входить більше 200 учасників — експертів, провідних науковців у галузі охорони довкілля, представників державних органів, проектів міжнародної технічної допомоги, організацій громадянського суспільства та бізнесу. Наразі учасниками робочої групи доопрацьовуються визначення пріоритетних цілей, завдань та деталізація проєктів.

«Наше Міністерство активно долучилося до створення плану післявоєнного відновлення України. Робота над планом ґрунтується на принципі відкритого діалогу влади з суспільством. Залученість усіх стейкхолдерів дає можливість розглядати питання комплексно, враховувати різні інтереси та позиції для формування спільного бачення „зеленого“ відновлення України», — зазначає Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.

agravery.com

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада щодо підготовки нашої держави до майбутнього членства у Європейському Союзі після отримання статусу кандидата в члени ЄС.

У зустрічі також взяли участь керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак і його заступники, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, народні депутати та урядовці, керівники правоохоронних і судових органів влади.

Президент привітав присутніх з отриманням нашою державою статусу кандидата в члени ЄС і подякував за роботу, яка була зроблена для досягнення цього історичного рішення.

«Але ми не маємо зупинятися. Поставлено завдання, ми дали нашим людям важливі обіцянки. Цей курс ми не змінюємо», – наголосив Глава держави.

Як зазначив Володимир Зеленський, мають бути чітко окреслені завдання для всіх гілок влади, щоб оперативно рухатися в напрямку набуття повноправного членства в ЄС.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина зауважила, що вже напрацьована дуже хороша секторальна база відносин між нашою країною та ЄС, що допоможе швидше проходити певні процедури.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доповів, що триває виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За його словами, статус кандидата дає Україні змогу розпочинати секторальні перемовини, і сьогодні в роботі – вісім напрямів.

Зокрема, йдеться про приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS) – так званий митний безвіз. Наприкінці червня в онлайн-форматі відбулася фінальна оціночна місія готовності України до приєднання до NCTS, яка надала позитивний висновок. Очікується ухвалення відповідного закону в другому читанні.

Іще один напрям – підготовка до підписання Угоди про лібералізацію автомобільних перевезень, що має відбутися найближчими днями. Завдяки цьому дозволи на транспортні перевезення для українських компаній будуть непотрібні.

Як зазначив Денис Шмигаль, важливим також є створення спільного простору роумінгу між Україною та ЄС. Це означає, що українці не платитимуть за роумінг у країнах Європейського Союзу, а громадяни ЄС не сплачуватимуть за роумінг в Україні.

Крім того, триває підготовка до приєднання нашої держави до єдиної зони платежів у євро без комісії, що буде відчутним для наших громадян як всередині країни, так і за кордоном. Очільник уряду також зробив акцент на значенні інтеграції енергосистеми України з енергомережею континентальної Європи, особливо в контексті розширення експорту, для чого вже отримано відповідний висновок.

Важливим є й укладення угоди про так званий промисловий безвіз для відкриття взаємного доступу на ринки промислової продукції, інтеграція України в цифровий ринок ЄС, долучення до всіх ініціатив європейського «зеленого курсу».

Президент обговорив з учасниками наради законопроекти для європейської та євроатлантичної інтеграції України, визначені як пріоритетні на 2022 рік.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба поінформував про роботу з державами – членами ЄС щодо збереження підтримки євроінтеграції України.

Джерело: Agravery.com