Експорт курятини зростатиме, навіть попри COVID-19

Економічна криза, викликана пандемією коронавірусу, зачепила і молочний бізнес — попит на молочні продукти знизився. В цій ситуації виживати будуть ті, хто має найбільш ефективні способи виробництва, хто має низьку собівартість, високу якість продукції і налагоджений канал реалізації.

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), під час антикризової онлайн конференції молочного сектора.

У деяких країнах сімейним молочним фермах в умовах карантину працювати легше.

«Сімейні ферми, як не дивно, справляються краще, ніж великі індустріальні підприємства. Зараз це сильно помітно в таких країнах, як США. Там була велика залежність від імпортної робочої сили. Зараз це неможливо, тому з'явилися великі проблеми», — розповідає Андрій Ярмак.

Також у країнах, де розвинена переробка молока і водночас з цим є велика проблема із пандемією коронавірусу, на підприємствах інколи виникають запалення хвороби і їх закривають, відповідно немає потужностей для переробки молока, додає він.

В Європі ситуація дещо відрізняється. Молочарі деяких країн змушенні зливати молоко в каналізацію. Але й такі де держава підключається, зокрема, в Італії зараз держава намагається викуповувати молоко відправляти його на сушку, виробляти сухе молоко.

Нагадаємо, маріупольським фермерам нікуди збувати молочну продукцію — реалії карантину.

«І що ще не почало відбуватися, але скоро почнеться — заміна молочних жирів дешевшими, рослинними, для здешевлення продукції, особливо для небагатих країн», — прогнозує Андрій Ярмак.

Ще одна проблема — логістика, вона стає дуже складною і дорогою.

«Зараз перевезти продукцію в іншу країну для експорту дуже проблематично і ризиковано — непередбачувані терміни її поставки, тому і експорт та імпорт знижується. У цих умови дуже актуально, якщо ви знаходитеся близько до якогось великого ринку збуту», — зазначив економіст ФАО.

В Україні і не тільки, невеликі переробники намагаються на пряму переходити до споживачів, робити доставки, але тут виникає питання безпечності молока.

«Молоко, що продається на свіжому вигляді, вироблене в примітивних домашніх умовах, дуже часто не є повністю безпечним. З точки зору класичного розуміння якості молочної продукції до нього є великі питання», — зазначає Андрій Ярмак.

Milkua.info

Сукупний обсяг світового ринку ароматизаторів і підсолоджувачів для комбікормів складе приблизно 1.236 млрд доларів, проте вже до 2022 року він досягне 1.463 млрд доларів, із середньорічним показником зростання в 3.4%. Відповідні прогнози були приведені в недавньому маркетинговому дослідженні, підготовленому аналітичною компанією MarketsandMarkets.

Відзначається, що зокрема кормові ароматизатори, такі як цитрус і ваніль, виявляються досить ефективними для використання в комбікормах, особливо в періоди після лактації, або при втраті тваринам ваги. Вони допомагають збільшити споживання комбікорму і позитивно впливають на виробничі показники.

При цьому основне зростання споживання в розглянутий період доведеться на Азіатсько-Тихоокеанський регіон, і зокрема такі країни як Індія, Китай, Японія і Таїланд, де в даний час триває модернізація індустрії тваринництва і зростає поінформованість споживачів про фактори годування, що визначають якість м'ясо-молочної продукції.

За матеріалами All About Feed

Минулого року прибутковість аграрних підприємств України зросла майже на 48%, утім відбулося це за рахунок рослинництва. Прибутковість тваринництва у 2020 році, навпаки, – дещо знизилась, повідомляє ННЦ «Інститут аграрної економіки». Збитків зазнали як виробники ВРХ та свинини, так і птахофабрики.

«За попередніми розрахунками Інституту аграрної економіки, прибутки сільськогосподарських підприємств у 2020 році зростуть до 58,4 млрд грн, тобто на 47,7% перевищать показнику 2019 року. Такий результат досягнуто виключно за рахунок зростання прибутків у рослинництві, які збільшилися на 55,2%. При цьому прибутки у тваринництві зменшились на 2,9 млрд грн. Найбільші прибутки сільськогосподарські підприємства одержали на виробництві соняшнику – розрахунково 21,1 млрд грн, пшениці – 19,0 млрд грн, кукурудзи на зерно – 11,9 млрд грн, ріпаку – 6,6 млрд грн, а також молока – 3,8 млрд грн. Найбільші збитки підприємства галузі одержали на виробництві яєць – 4,9 млрд грн, а також вирощуванні: великої рогатої худоби – 1,4 млрд грн, свиней – 0,7 млрд грн, птиці – 0,35 млрд грн, цукрового буряка – 0,28 млрд грн, гороху – 0,25 млрд грн», – зазначив Юрій Лупенко, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»

Meat-Inform

Через війну ситуація в молочній галузі залишається напруженою, але позитиву трохи більше, ніж на початку вторгнення. Після зупинки багатьох молочних заводів у перші дні російської агресії в березні спостерігали відновлення обсягів переробки сировини.

Про це AgroPortal.ua повідомив партнер проєктів «Інфагро» Максим Фастєєв.

«На тлі визволення північних територій в квітні також була хвиля перезапуску досить крупних потужностей, насамперед у Київській, Сумській, а також у Миколаївській та Чернігівській областях», — зазначає експерт.

Він пояснює, що через такі фактори як анексія територій, руйнування виробничої і логістичної інфраструктури, міграція населення в перший місяць війни спостерігалось суттєве падіння попиту на молочну продукцію. Ціни на сировину, відповідно, також відчутно знизились.

«Щоб підтримувати економічні показники, сільгосппідприємства змушені були оптимізувати раціони годівлі і, відповідно, знизити надої. Обмеження пропозиції сировини паралельно з відновленням логістики всередині країни і стартом програми держзакупівлі молочних товарів збалансувало ринок у березні, закупівельні ціни на сировину перестали знижуватися і почали поступово відновлюватися. На кінець квітня ми вже бачимо, що вартість сировини майже повернулась до довоєнного рівня», — повідомляє Максим Фастєєв.

За його словами, попит на молочку підтримується відновленням роботи мереж і фудсервісу, а також продовженням програми держзакупівель і спробами налагодження експортних каналів збуту. 

«Попри це оператори наразі відчувають значне здорожчання затрат і брак операційних коштів, а значна кількість ферм і заводів взагалі лишаються пошкодженими або непрацюючими. Віримо в ЗСУ, повернення всіх українських територій і відновлення функціонування нормального життя на них, зокрема і молочного ланцюга від поля до столу», — зазначає Максим Фастєєв.